За що критикували Порошенка за часів його президентства

Петро Порошенко був президентом України з 2014 по 2019 рік. За цей час виникло кілька негативних аспектів, пов'язаних з його президентством, які були висловлені критиками.

Одним з головних обвинувачень проти Порошенка було звинувачення в корупції та неефективному управлінні державними ресурсами. Критики вказували на низький рівень боротьби з корупцією та недостатній прогрес у проведенні реформ, таких як судова, податкова та поліцейська.

Також Порошенка критикували за його зв'язки з олігархами та впливовими бізнесменами. Його опоненти вважали, що він не виступив достатньо рішуче проти впливу бізнес-еліт на політику та не забезпечив необхідної прозорості та конкуренції в економіці.

Ще одним негативним аспектом були події на сході України. За час президентства Порошенка тривав збройний конфлікт з Росією, що спалахнув у 2014 році. Критики вказували на недостатню ефективність управління воєнними діями та відсутність значних перемог у вирішенні конфлікту. Обвинуваченням, яке отримало значну увагу, було пов'язане з невиконанням обіцянок Порошенка щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України. Він обіцяв привести до кінця війну, але протягом його президентства конфлікт продовжувався, і не було досягнуто припинення вогню на постійній основі.

Також були висловлені обвинувачення щодо свободи преси та порушення прав людини під час президентства Порошенка. Звіти про обмеження свободи слова, насильство з боку правоохоронних органів та незаконне утримання підозрюваних виникали з часу до часу.

Деякі критики також звинувачували Порошенка у використанні ситуації на сході країни для своїх політичних цілей. Вони стверджували, що він намагався збільшити свою популярність та закріпити свою владу за допомогою конфлікту.

Також варто зазначити, що Порошенко стикався з критикою за економічну ситуацію в країні. Незважаючи на обіцянки провести реформи та залучити іноземні інвестиції, Україна продовжувала зазнавати економічних труднощів, зниження рівня життя та високу безробіття.

Проте, важливо пам'ятати, що це лише деякі негативні аспекти, які були висловлені критиками президентства Петра Порошенка. Існують і інші. Якщо ретроспективно поглянути на каденцію Петра Порошенка – то його президентство є суцільним скандалом. Варто згадати гучні президентські призначення в судовій гілці влади, органах прокуратури та СБУ, тиск на новостворені антикорупційні інституції тощо. Також відбувалися бескінечні корупційні конфлікти навколо оточення Президента – Ігоря Кононенка, Олександра Грановського, Валерії Гонтарєвої та інших політиків із орбіти впливу Порошенка.

ТОП-СКАНДАЛИ

"Любі друзі" за часів президенства Віктора Ющенка. Тодішній держсекретар Олександр Зінченко (нині покійний) звинуватив оточення Ющенка у корупції та зловживанні владою в особистих інтересах, і, зокрема, тодішнього секретаря РНБО Порошенка. Зінченко вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади. Проти Порошенка було відкрито кримінальну справу, яку згодом закрили. Він сам подав у відставку на тлі скандалу.

"Сука православная". У день розстрілу учасників Майдану – 20 лютого 2014-го – в кулуарах Ради сталася сварка між Порошенком та проросійським олігархом та нардепом нинішнього "Опозиційного блоку" Вадимом Новінським. Порошенко різко зреагував на зауваження Новінського про те, що розстріли нібито спровокувала своїми діями тодішня опозиція. Порошенко зірвався з місця та вигукнув: "Креста на тебе нет! Сука православная!"

Віденська зустріч. 2014 року Порошенко вів переговори з Віталієм Кличком про те, щоби той не йшов на президентські вибори та цим збільшив шанси самого Порошенка. Угоди про це було досягнуто під час так званої "віденської зустрічі", в якій також брали участь тіньові партнери Кличка – затриманий у Відні на вимогу правоохоронних органів США Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін. Переговори відбувались таємно, але дуже скоро про них стало відомо через публікацію у місцевій газеті Österreich.

Panama papers. 2016 року вибухнув міжнародний скандал, пов'язаний із офшорами, у якому засвітився й Петро Порошенко. Згідно з розслідуванням, президент вдався до податкового маневру, сховавши в офшорах частину своїх активів та зекономивши на сплаті податків в Україні. Був фігурантом "офшорного скандалу", коли корпорація Roshen була передана офшорній компанії, зареєстрованій на Британських Віргінських Островах. Сам Порошенко заявив, що передав свій бізнес у "сліпий траст". Журналісти знайшли три нові офшорні компанії, які Порошенко відкрив на своє ім'я, вже будучи президентом. Напередодні публікації юристи президента намагалися вивести його із власників офшору. Акції компанії хотіли передати фонду, директором якого є батько Порошенка.

Плівки Онищенка. За словами колишнього депутата Онищенка, Порошенко допомагав йому "купити" можливість зареєструватися кандидатом на парламентських виборах 2014-го року. Голос, схожий на президентський, обговорює з Онищенком домовленості з екс-міністром екології Миколою Злочевським щодо закриття кримінальних справ проти нього і з приводу бізнесу. Крім того, Онищенко звинуватив президента у впливі на НКРЕКП з затвердженням формули "Роттердам плюс", через яку ціни на електроенергію для споживача значно підвищились. За оцінками експертів, олігарх Рінат Ахметов, який контролює значну частину ринку електроенергії, заробив на цьому мільярди. Онищенко каже, і в президента є доля у схемі.

Прихована відпустка на Мальдівах. У січні 2018 року журналістам стало відомо, що президент провів відпустку на Мальдівах нібито під вигаданим прізвищем, в той час як офіційні канали Порошенка стверджували, що президент відпочивав на Прикарпатті. Нібито відпочинок коштував півмільйона доларів. Більше ніж за місяць після скандалу президент розповів, що літав власним коштом, під власним прізвищем і всі служби були попереджені.   

Головні скандали, в яких фігурував Петро Порошенко та його оточення з 2014 по 2019 рік:

1. Травень 2014 року – «Віденський олігархічний консенсус». Напередодні інавгурації Президента, олігарх Дмитро Фірташ заявив, що Петра Порошенко було обрано президентом в результаті консенсусу головних українських олігархів. Крім того, Фірташ переконав не йти на вибори свого клієнта – Віталія Кличка, який у 2014 році мав найвищі рейтинги серед демократичної опозиції. В результаті, Кличко обрали мером Києва, а Порошенка – президентом.
2. Червень 2014 року – «Початок системної співпраці Президента із Віктором Медведчуком». По запрошенню Петра Порошенка, Віктор Медведчук став виконувати функції переговорного каналу із Росією та самопроголошеними «ДНР-ЛНР». Починаючи із 2015 року, Петро Порошенко та Віктор Медведчук почали разом робити нафтогазовий бізнес, а кум Путіна взагалі перетворився на монополіста на українському ринку скрапленого газу. У 2017-2018 році Медведчук за підтримки Петра Порошенка придбав телеканали 112 та News One. Віктор Медведчук продовжує залишатися переговорником у Мінській групі, і фактично, користується в Україні політичним імунітетом.
3. Серпень 2014 року – «Відмова Порошенка продавати свій бізнес». У липні 2014 року Петро Порошенко заявив журналістам, що не буде продавати весь свій бізнес через погану міжнародну економічну ситуацію. Хоча відомо, що корпорація Nestle навіть у 2015 році пропонувала Порошенку купити його компанію «Roshen» за 1 мільярд доларів. Політичні конкуренти та громадські активісти постійно критикують Петра Порошенка за те, що він за допомогою політичного впливу збільшує прибутки своїх компаній та свого оточення.
4. Жовтень 2014 року – «Відставка міністра оборони Валерія Гелетея». Один із перших скандалів навколо кадрового рішення Порошенка, який призвело до Іловайського оточення та інших тяжких втрат Збройних сил України в літній кампанії на Донбасі. Валерій Гелетей довгий час відповідав за охорону Петра Порошенка, і завдяки своїй лояльності був призначений міністром оборони в 2014 році. Відставку Гелетея вимагали добровольці, політики та кадрові воєнні офіцери. На даний момент, Валерій Гелетей очолює Державну службу охорони, яка повністю сконцентрована на захисті Президента під час мітингів.
5. Березень 2015 року – «Конфлікт Президента із Ігорем Коломойським». З березня 2015 року Порошенко ввійшов в довготривалу конфронтацію із Коломойським, яка супроводжувалася відставкою Коломойського та Ігоря Палиці із посад керівників Дніпропетровської та Одеської обласних адміністрацій. Згодом під тиском Порошенка, Коломойський упродовж 2015-2017 років втратив контроль і представництво в державних компаніях «УКРНАФТА» і «УКРТРАНСНАФТА», «НАК-НАФТОГАЗ», «Одеський припортовий завод» та інших дрібних державних підприємствах. В зоні ризику також знаходиться медіа холдинг 1+1. Проте, головна втрата для Коломойського – це націоналізація банку «ПРИВАТБАНК» в 2017 році.
6. Літо 2015 року – «Розформування добровольчих батальйонів, переслідування добровольців та ветеранів». Процес розформування добровольчих батальйонів «Правий сектор», «Дніпро-1», «Дніпро-2», рота «Торнадо» та ін.. Ця процедура супроводжувалася судовими процесами, обшуками силовиків, акціями протестів і конфліктами націоналістів із правоохоронними органами. Єдиним добровольчим формуванням, який зміг легалізуватися і зберегти свою суб’єктність в структурі МВС залишився полк МВС – «Азов». Апогеєм протистояння Порошенка із націоналістами став теракт (вибух гранати) 31 серпня 2015 року під Верховною радою під час голосування в першому читанні за зміни до Конституції в частині децентралізації влади.
7. Січень-березень 2016 року – «Конфлікт Президента із Прем’єр-міністром». Арсеній Яценюк звинуватив Петра Порошенка в замовленні та організації політичної дискредитації, яка спричинила його відставку із посади Прем’єр-міністра в квітні 2016 року. Згодом, дану інформацію підтвердив Олександр Онищенко, який заявив, що за вказівкою Порошенка витратив 40 мільйонів доларів на дискредитацію Яценюка. Політичні відносини Яценюка та Порошенка є недружелюбними і по цей час.
8. Квітень 2016 року – «Panama Papers scandal». Група міжнародних журналістів опублікувала інформацію про офшорний бізнес і закордонні рахунки Петра Порошенка. Особливий резонанс отримала інформація про те, що юристи президента створювали чергову офшорну компанію в день оточення українських військ росіянами під Іловайськом в серпні 2014 року. Українські журналісти прийшли до висновку, що Петро Порошенко за допомогою офшорів зменшував податкове навантаження на свій бізнес, а також легалізовував за кордоном кошти, які були здобуті в Україні непрозорим шляхом.
9. Травень 2016 року – «Призначення Юрія Луценка Генеральним прокурором України». Для отримання посади Генпрокурора Юрій Луценко не відповідав прописаним у законі критеріям і кваліфікаційним вимогам, оскільки не мав юридичної освіти і 15 років досвіду роботи в органах прокуратури. Заради даного кадрового рішення, парламент під тиском Адміністрації президента змінив законодавство. Згодом, олігарх Онищенко у 2018 році заявив, що призначення кума Президента на посаду Генерального прокурора у Верховній раді коштувало Петру Порошенку 10 мільйонів доларів.
10. Травень 2016 року – «введення в дію корупційної формули Роттердам +». «Роттердам плюс» – методика формування ціни на паливну складову (вугілля) при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Введена в дію у травні 2016 року. Вважається, що бенефеціарами цієї формули є Ринат Ахметов та Петро Порошенко.
11. Червень 2016 – «Конфлікт Президента із Андрієм Садовим, початок сміттєвої блокади Львова». Причина конфлікту полягала у тому, що фракція «Самопоміч» відмовилася голосувати за президентський законопроект змін до Конституції в частині правосуддя. На місцевому сміттєвому полігоні сталася пожежа, в результаті чого загинуло 3 рятувальники. Сміттєзвалище було закрито, а місцеві ради Львівщини та інших регіонів за вказівкою Банкової, відмовлялися приймати львівське сміття. В результаті машини із львівським сміттям курсували по всій Україні і вивозили сміття, а це негативно вплинуло на рейтинги Садового і його партії «Самопоміч». На початку виборчої кампанії, мер Львова Андрій Садовий заявив, що Петро Порошенко в 2016 році пропонував йому укласти угоду про вирішення проблеми із сміттям у Львові в обмін на політичну лояльність його фракції «Самопоміч» в парламенті.
12. Грудень 2016 року – «Публікування аудіо-плівок олігарха-втікача Онищенка». Колишній бізнес-партнер Петра Порошенка і координатор більшості в парламенті – Олександр Онищенко розпочав публікувати серію компрометуючих матеріалів на Президента та його корумповане оточення. На плівках була інформація про політичну корупцію українського істеблішменту, розміри політичних хабарів для політиків, відносини Порошенка із іншими олігархами, вплив на правоохоронні органи тощо. Два роки тому, «плівки Онищенка» не набули широкого суспільного резонансу, оскільки дана інформація не була поширена олігархічними каналами 1+1, ІНТЕР, ІСТВ, Україна. Однак перед фінішем виборчої кампанії, Олександр Оніщенко планує опублікувати чергову порцію компромату на Петра Порошенка. За наявною інформацією, це будуть плівки про те, як Порошенко забирав газовий бізнес у Рината Ахмєтова.
13. Березень 2017 року – Початок активного конфлікту із міністром МВС Арсеном Аваковим». На початку 2017 року Президент розпочав системну боротьбу проти Авакова за допомогою НАБУ та підконтрольних націоналістичних груп. Паралельно, Порошенко почав добиватися відставки Авакова, однак своєї цілі не досягнув. Конфлікт між Порошенком та Аваковим перейшов у відкриту форму під час старту виборчої кампанії.
14. Січень 2018 року – «Мальдівський відпочинок Президента із родиною». Журналісти агентства «Схеми» опублікували гучне розслідування, за яким Порошенко таємно під чужим ім’ям «Петро Інкогніто» відпочивав на Мальдівах та витратив на цей відпочинок 14 мільйонів гривень. Парадоксально, але саме цей скандал із відпочинком, а не корупційні скандали – приніс найтяжчі рейтингові та іміджеві втрати для Порошенка. Після цього скандалу, за даними групи «Рейтинг» – рівень політичної недовіри до Порошенка збільшився на 20%.
15. Березень 2017 року – «Блокада Донбасу». Спільне політичне рішення Петра Порошенка та Олександра Турчинова було введене в дію РНБО майже два роки тому, і призвело до розриву соціально-економічних контактів із непідконтрольними територіями Донбасу, а також до економічних збитків і втрат.
16. Лютий 2018 року – «Видворення Михайлом Саакашвілі із України». У 2015 році Саакашвілі співпрацював із Порошенком і виконував його політичне замовлення по дискредитації Яценюка та Авакова. Згодом, після звільнення з посади голови Одеської ОДА Саакашвілі перейшов до опозиції до Порошенка. Після майже 2-річного гострого протистояння, український президент прийняв рішення депортувати Саакашвілі. Видворення Саакашвілі відбувалося із порушенням чинного законодавства України, мало політичний підтекст і було засуджене західними партнерами. Перебуваючи в Нідерландах Саакашвілі продовжив критикувати Порошенка і пообіцяв повернутися в Україну 1 квітня 2019 року.
17. Листопад 2018 року – «Запровадження воєнного стану в Україні». Підставою для запровадження воєнного стану послугував інцидент у Керченській протоці. Петро Порошенко за допомогою запровадження воєнного стану хотів відтермінувати президентські вибори на осінь 2019 року та провести їх синхронно із парламентськими. Парламент оцінив ризики і не погодився запроваджувати воєнний стан по всій території України, як того вимагав Президент.
18. Грудень – 2018 року – «Скандал із російськими паспортами навколо заступника керівника Служби зовнішньої розвідки – Сергія Семочка». Українські журналісти провели розслідування і з’ясували, що стиль життя Сергія Семочка не відповідає його офіційним доходам, а його родина має російські паспорти та нерухомість в Росії і в Криму. Дане розслідування навколо потенційних «агентів Путіна» в силових структурах влади також завдало репутаційних ударів по Петру Порошенку. Незважаючи на гучний скандал, Сергій Семочко залишився фаворитом Петра Порошенка, і через свою відданість Президенту фактично став керівником Зовнішньої служби розвідки України.
19. Лютий 2019 року – «Рішення Конституційного суду про амністію щодо незаконного збагачення». Ініціатором даного рішення виступив Петро Порошенко, яке перекреслило здобутки антикорупційної реформи. Фактично, Конституційний суд є підконтрольним Президенту.
20. Березень 2019 року – «Корупційний скандал в Укроборонпромі». Журналістське розслідування про корупцію в оборонному секторі спричинило великий політичний резонанс через фігурування в ньому найближчого друга і партнера Президента – Ігоря Гладковського-Свинарчука. Через даний скандал Петро Порошенко втратив 2-3% рейтингів, підірвав довіру зі сторони західних партнерів та донорів. Також Порошенко отримав проблеми із націоналістами з «Національного корпусу», які відвідують його заходи і вимагають покарати корупціонерів.