03.04.21

ПОЛІТ НАД ГОЛОСІЄВОМ або ЯК ТОБІ ТАКЕ, ІЛОНЕ МАСКУ?

Багато з нас чули, а деякі і бачили наживо монорейковий транспорт. Його по праву вважають засобом пересування майбутнього. Хоча по правді кажучи, транспорт виявився досить обмеженого використання, і дуже дорогим в експлуатації.

Мало хто знає, що активну участь в розробці монорейкового транспорту брали участь київські вчені з КЗЕТ та КПІ!

Вони розробили першу в світі монорейкову дорогу з лінійним електроприводом, що було надзвичайно новаторським рішенням.

При чому не тільки розробили, а й спорудили діючу експериментальну дорогу!

З нею і тим, що могло залишитися від неї ми і познайомимося в цьому екскурсі.

Історія київської монорейкової дороги достатньо коротка . Споруджена була в 1968 році спільними зусиллями фахівців КПІ та Київського заводу електротранспорту.

За легендою все почалося з того, що на одній із першотравневих демонстрацій КПІшники вразили всіх футуристичним діючим макетом монорейкової дороги, який так здивував усіх присутніх включно з тодішньою партійною верхівкою, які досить оперативно знайшли гроші на будівництво повноцінної дороги.

Монорейку збудували у вигляді 580-метрового замкненого овалу біля павільйону "Будівництво", що славився своєю масштабною експозицією.

Перед вами більш детальні обриси дороги.

Монорейкова дорога за своїми параметрами належала до парково-рекреаційного типу і являла собою кільцевий шлях на дуже легкій естакаді з двотаврових металевих балок, з радіусами кривих 50 метрів.

Висота естакади складала 6-9 метрів. По ній їздили декілька вагончиків, що возили спочатку 4, а потім 8 пасажирів, і розганялися до 40-50 км/год.

Так виглядала траса монорейкової дороги, проте на жаль не можу точно підтвердити, чи це виставкова лінія, чи це експериментальна траса в дворі КЗЕТу

Саме так виглядала єдина станція монорейкової дороги, а також дещо кумедний вагончик.

Також гадаю, ви помітили електрифіковану залізницю. Це ще один масштабний експонат павільйону "Будівництво". Крім того, ще одним цікавим експонатом був тунель метро, про який на жаль, поки не знайшов інформації.

Дуже цінним для історії є те, що цей монорейка встигла засвітитися в кіно! В 1970 р вийшов фільм "Сміханічні пригоди Тарапуньки та Штепселя", де одна із сцен відбувалася саме на ньому! Вагончик був дуже маленьким, і був розрахований лише на 4 особи, а згодом, після доопрацювання, став вміщати 8 осіб

За фактом вагончик мав розміри автомобіля, до речі цілком можливо, вікна були взяті з Запорожця

Кожний вагончик був оснащений досить цікавим лінійним електродвигуном,, в якому статор був жорстко зв'язаний з рейкою за допомогою натискних роликів і пружньо - з корпусом вагончику. Самий статор зробили гнучким для проходження поворотів траси

Перед вами причина закриття монорейкової дороги в 1972 році - один із найулюбленіших багатьма павільйон "Товари народного споживання". Саме тут починалася північна крива лінії.

Одна з конструкцій, що могли лишитися від опор монорейкової дороги, хоча це могли бути і залишки електрифікованої залізниці.

Орієнтовно тут знаходилася одна з опор монорейкової дороги

Лінія перетинала паркування.

Ще один масштабний експонат павільйону "Будівництво" - ділянка зразкових доріг з різним покриттям.

Монорейка проходила краєм парковки.

Від траси монорейки лишилася досить помітна просіка

Тут починалася південна крива лінії. Прямо можна побачити будови 12-го корпусу НУБіП, де розміщується Ветеринарний факультет

Місток на Ділянці експериментальних доріг

Приблизно в цьому місці монорейка перетинала дорожній трек

Добре помітно різницю між типами покриттів

Лінія продовжувалася, і проходила через місце, де зараз знаходиться 19 павільйон

Приблизно на цьому місці знаходилася станція монорейкової дороги. На жаль, історія Виставкової лінії завершилася в 1972 році, проте історія самої монорейок в Києві на цьому не завершилася, але це тема окремого дослідження.