На прийомі в Букінгемському палаці королева підійшла до Бернарда Шоу.
- Це правда, пане Шоу, що ви десь сказали, що кожну жінку можна купити за гроші?
- Звичайно, правда, ваша величність.
- І мене також?
- Але ж ви жінка...
- І скільки ж, на вашу думку, я коштую?
- Я гадаю, десять тисяч фунтів.
- Так мало?
- Ну ось бачите, ваша величність, ви вже почали торгуватися.
Зустрічаються два євреї, один одного запитує: "Абраме, як життя?"
- Гівно!
Минає кілька років, зустрічаються вони ще раз. І один знову запитує: "Як життя?"
Абрам йому у відповідь: "Пам'ятаєш я тобі того разу сказав, що моє життя гівно?"
- Пам'ятаю...
- Так от, то таки було повидло.
Лежить негр під бананом і спить. Прокинеться, простягне руку, зірве банан, з'їсть, перевернеться на другий бік і знову спить.
Підходить до нього біла людина:
- Негр, ну, дурень ти, дурень, ну чого ти лежиш! Встав би, зібрав бананів, відніс би на ринок, продав би... гроші одержав...
- А навіщо?
– Ну, негр він і є негр! Як навіщо? Купив би собі тачку!
- А навіщо??
– Як це навіщо? Ну, ти негр... Навантажив би вже цілу тачку бананів, відвіз на ринок, продав би, багато грошей одержав!
- А навіщо???
- Ну, негр, ну мавпо! Купив б вантажівку! Навантажив би цілу гору бананів, відвіз на ринок, продав би, гору грошей одержав би!
- А навіщо????
- Ось негр, ну, дурний! Найняв би інших негрів, вони б за тебе збирали банани, возили на ринок, продавали, а ти б лежав собі і нічого не робив!
- А я й так нічого не роблю!
Розмовляють дві жінки:
- Ні, що не кажіть, а не в грошах щастя - багаті теж бувають нещасливі!
- Згодна, але погодьтеся і ви, що плакати краще у власному Мерседесі, ніж у трамваї!
- Ну, в чому проблема, що вас турбує?
- Лікарю, у мене немає жодних відхилень, жодної проблеми.
- У чому ж річ, чому ви до мене прийшли?
- Я почав задумуватись, а чи нормально це?
Міністр економіки вирішив відвідати свій інститут. Йому захотілося дізнатися, які тепер запитання ставлять на іспитах. Він дуже здивувався, дізнавшись, що вони такі самі, як і двадцять років тому.
- Запитання ті ж, відповіді змінилися - пояснив старий професор.
— Я за натурою — філософ, і тому мені без різниці, що їсті: чорну ікру або чорний хліб.
— Але я дивлюся: ти все ж їси чорну ікру, а не хліб.
— А яка різниця?
Американський професор на симпозиумі запитує радянського колегу:
- Чи трапляється у вас що лікуєте від однієї хвороби, а посмертний розтин показує зовсім іншу?
- Звичайно, ні. У нас від чого лікують, від того й помирають.
Лама сказав своєму учневі:
— Ти розумієш, що насправді не існуєш?
На що учень відповів:
— А кому ви це кажете?
Почалася перша лекція з метафізики.
Професор вітає студентів і каже: «Що можна сказати про метафізику? Те, що Буття – є, а небуття – немає. Ось і все.
Але оскільки ми маємо курс на 40 академічних годин, то доведеться розповісти про неї щось ще».
Психіатр: - Ну що, допоміг вам ваш психотерапевт, чи вас, як і раніше, мучать кошмари сексуального змісту?
Пацієнт: - Що ви лікар, тепер я ними насолоджуюся.
Одного дня учень прийшов до свого Майстра і питає:
– Майстре, скажи, який сенс життя? Що таке кохання? Чим є добро і зло? Який обрати шлях в житті?
На що Майстер йому відповів:
– А звідки мені то к*рва знати? Відійди від циркулярки, бо пальці одх*яриш!
Чоловік прийшов до лікаря-психіатра та скаржиться на нервове виснаження. Лікар питає, де працює цей чоловік. Виявляється, що він працює на конвеєрі та сортує апельсини. Маленькі – ліворуч, великі – праворуч.
"Ну і що ж вас так виснажує?" – цікавиться лікар.
«Ну як ви не розумієте, – відповідає відвідувач, – адже я цілий день приймаю рішення, приймаю рішення, приймаю рішення!»
Сидять двоє мужиків розмовляють, п'ють чай. Один допив свою чашку, поставив її на стіл, задумався і каже:
— Життя схоже на чашку чаю.
— Чому?
— Хрін його знає, я не філософ!
— Що таке хренотень?
— Ну ось уяви собі: Багами, пляж, сонце, ром з колою, тьолки в бікіні... Уявив!?
— Так!
— Ну ось, а все інше - хренотень!
Вмирає старий професор.
Лежить на дивані, в кабінеті, біля дивану його старий фронтовий друг.
Професор піднімає голову, показує на книжкові полиці, що висять над робочим столом.
"Це все, – каже, – книги, які я написав".
І голову знову опускає на подушки.
Збирається з силами, піднімається знову, вказує на іншу стіну з книжковими полицями.
«А це, – каже, – книги моїх учнів».
І знову голову впускає.
«А ось пам'ятаю, – каже, – як у 1943 році в одному селі я санінструкторку умовив, і нічого в мене з нею не вийшло, тому що сіно м'яке було і в неї в нього зад провалювався».
Приятель:
"Ти це до чого?".
Професор:
«Ех, всі би ці книги – та тоді їй під дупу…»
Вирішив Правитель пройтися Багдадом. Наклеїв бороду, ходить, містом милується. Раптом бачить, мудрець із табличкою сидить: «Даю слушні поради», і черга до нього. Підходять по одному, йдуть задоволені. "Дай-но і я спитаю", — думає Правитель.
Підходить його черга, він запитує:
— Що мені подарувати своєму народові, щоб усі були задоволені?
— Зміни уряд, — відповідає мудрець.
— Так нічого не зміниться, — заперечив Правитель, — прийдуть інші, такі самі злодії, як і колишні.
— Не зміниться, — погоджується мудрець, — але народ буде задоволений. Люди з дитинства звикли радіти подарунку, хай навіть марному.
- Учителю, поясніть мені, що таке дзен.
- Чорні хмари закрили місяць. Зрозумів?
- Ні.
- Іди мандруй вісім років.
Учень пішов та прийшов через вісім років.
- Учителю, поясни мені, що таке дзен.
- Чорні хмари закрили місяць. Зрозумів?
- Ну, так.
- Що ти зрозумів?
- Ну, хмари - це зло. Місяць - це ...
- Нічого ти не зрозумів. Іди мандруй вісім років.
Учень пішов, прийшов ще через вісім років.
- Учителю, поясни мені, що таке дзен.
- Чорні хмари закрили місяць. Зрозумів?
- Зрозумів.
- Що ти зрозумів?
- Чорні хмари закрили місяць.
- Молодець.
— Я вже півроку в депресії і нічого не допомагає. Не бачу сенсу життя.
— Сходи до психолога, розкажи йому.
— Ходив, розповідав.
— І що?
— Тепер він теж не розуміє, у чому сенс життя.
Жінка біжить до магазину за хлібом, час – без п'яти вісім, зараз
закриється. Добігла до ґанку, дивиться – лежить п'яний мужик,
придивилася – нормальний мужик, сунула руку в штани, помацала –
неймовірний мужик! ... Вона на годинник дивиться: зараз магазин
закриється, а мужика шкода залишати. Ну, вона й думає: зараз
швидко-швидко заскочу до магазину, куплю хліба, заберу мужика і віднесу
його додому... Залітає до магазину, бере хліб, вискакує з магазину – а
мужика біля ганку вже нема.
Жінка здивовано дивиться на хліб у руці і каже:
– От дурепа, можна подумати, два роки хліба не їла!
Засудили в Америці злочинця до страти на електричному кріслі.
А він товстий, у крісло не вміщується!
Посадили на дієту.
Через 10 днів знову в крісло намагаються посадити, а він не схуд!
Вирішили зовсім не годувати. Через 10 днів знову в крісло саджають, а він — ну зовсім не залазить! Зважили — на 10 кг погладшав!
Запитують: "Ти чого ж, гад, не худнеш?!"
А він каже: "Мотивації немає..."
Один хлопець, єдиний син багатого хворіючого батька, став планувати майбутнє (коли батько помре). Він вирішив, що йому час одружуватися, — господарство буде велике. На зустрічі акціонерів він отетерів від однієї гарної дівчини і підкотив до неї:
— Леді, напевно, я здаюся вам простим мужиком, але я майбутній спадкоємець 200 мільйонів доларів!
Дівчина зацікавилася та взяла його візитку. Через 3 дні вона стала його мачухою. У фінансовому плануванні жінки розбираються краще за чоловіків.
— Тату, що таке альтернатива?
— Дивись, купив ти 100 яєць та інкубатор, виростив 100 курчат, а коли вже підраховував, скільки грошей можна за них виторгувати, сталася повінь і всі курчата загинули.
— Так, ну а що ж таке альтернатива?
— Качки.
Коли на твоє запитання відповідає філософ, перестаєш розуміти суть цього питання.
- Лікарю, мій чоловік дуже любить каву.
- Ну це нормально.
- Так, але після цього він з'їдає філіжанку.
- І це нормально.
- Ви не зрозуміли, він її цілком з'їдає, тільки ручку лишає.
- А ось це дивно, ручка якраз найсмачніше.
Жінці сниться сон, ніби за нею женеться нічним містом величезний негр. Вона біжить від нього, спотикаючись, задихаючись, повертає до одного подвір'я, до іншого. Негр не відстає. Нарешті глухий кут. Жінка повертається обличчям до свого переслідувача і тремтячим голосом запитує:
- Що вам потрібно? Що ви збираєтесь зі мною зробити?
- Звідки я знаю, це ваш сон.
- Чому в тебе похмурий вигляд?
- А-а... соромно зізнатися... мочусь уві сні.
- Сходи до психотерапевта, він тебе легко вилікує.
Через місяць.
- Ну, зараз у тебе зовсім інший вигляд, впевнений, що він тебе вилікував.
- Ні, не вилікував, але тепер я цим пишаюся!
Ребе вмирає. Його запитують:
- Ребе – що таке життя?
- Життя – це річка.
- А чому річка?
- Ну, не річка.
Місцевий пастор вів недільний урок для дітей на тему старанності та уяви. За приклад він узяв білку і почав:
- Я словесно опишу дещо і коли ви зрозумієте, про що я говорю, то підніміть руку.
Усі дітки зрозуміло кивнули.
- Це "щось", - почав пастор, - живе на деревах (пауза), їсть горішки (пауза)...
Жодної руки.
- Воно сірого кольору (пауза)... з великим пухнастим хвостом (пауза)...
Діти переглядалися, але руки ніхто не піднімав.
- І воно стрибає з гілки на гілку (пауза)... а коли сидить, складає хвіст кільцем (пауза)...
Нарешті один хлопчик несміливо підняв руку. Пастор полегшено зітхнув і попросив хлопчика сказати, що він усім їм описав.
- Нууу, - невпевнено почав хлопчик, - я знаю напевно, що правильною відповіддю буде "Ісус", але аж надто на білку схоже.
На срібному весіллі численні гості просять чоловіка-ювіляра вимовити кілька урочистих слів. Той підводиться і каже задумливо:
- Якби 25 років тому я її вбив, то саме сьогодні вийшов би на волю.
Сперечаються дві рибки, одна одній, після хвилинного роздуму:
- Ось ти кажеш, що Бога немає, а хто тоді воду в акваріумі міняє?
До сільської школи приїхала молода вчителька. На першому уроці вона каже:
- Діти, запам'ятайте: Бога нема! Можете сміливо показувати дулі в небо.
Усі діти почали дружно показувати дулі в небо. Тільки на задній парті тихо сидить Мойша і нічого не показує.
- Мойшо, а ти чому фігу не показуєш? Адже Бога немає!
- Якщо там нікого немає, то кому показувати дулю?.. А якщо там хтось є, то навіщо псувати стосунки?..
Пан приїжджає у свій маєток, щоб оглянути свої володіння. Йде з керуючим стежкою, яка несподівано впирається у струмок. Барін:
— Слухай, Прохоре, до наступного мого приїзду в маєток, зроби так, щоб ми могли цей струмок посуху перейти — місток зроби чи дошку звичайну кинь, бо приємна прогулянка псується.
Тиждень пан у цьому маєтку пиячив і поїхав. Через рік знову приїжджає, знову роблять із керуючим обхід, підходять до струмка, а там нічого. Пан зітхає і мовчки заїжджає керуючому у вухо. Той падає, пан мовчки йде. Наступного дня пан пішов на полювання, підходить до струмка в болотяних чоботях, а там розписний міст. Підзиває управителя:
- Послухай, Прохоре. Як так, рік не могли кинути дошку, а тут за ніч зробили, що деяким і за рік не під силу зробити?
— Не було твердої команди, пане!
Прийшли миші до пугача, скаржаться:
- Ми, миші, найменші, найслабші, кожен образити і зжерти норовить.
Що робити?
Пугач подумав, подумав - каже:
- Вам, миші, треба перетворитися на їжаків. Будете колючими – і вас не так просто буде з'їсти.
Миші втекли, радісні:
- Так, так! Перетворимося на їжаків! Рятуємося!
Через деякий час повертаються до філіна і несміливо запитують:
- Ти сказав, треба в їжаків перетворюватися... АЛЕ ЯК???
Пугач подумав, подумав:
- Та пішли ви, миші на хрін! Я не тактик – я стратег!
Роздуми Андрія Болконського перед Бородінською битвою:
- Невже весь цей нескінченний всесвіт, мільярди галактик, трильйони зірок створені тільки для того, щоб людина трахала людину?!!!
Чоловіча логіка:
- Ну і що, що у вушанці, тілогрійці та валянках. Натомість тепло!
Жіноча логіка:
- Подумаєш - мізки та дупу відморозила. Зате красиво!
Приходить п'яний чоловік додому, дзвонить у двері, дружина відчиняє.
- Дружина, мене нудить, неси швидше тазик! Швидше, швидше...
Дружина біжить, повертається з тазиком. Чоловік стоїть сумний:
- Не треба тазик. Концепція змінилася – я обосрався...
Приходить єврей до ребе.
- Ребе, як лягти дівчинці в першу шлюбну ніч? Щоб наречений залишився нею задоволений?
- Зараз, тут один бізнесмен шановний прийшов, потім відповім.
- Ребе, порадь, у який банк гроші покласти щоб не обдурили?
Ребе каже:
- Отже, у вас по суті одне питання... Відповідаю, як не ляжете, куди не покладете - вас все одно виї*уть!
Спускається Мойсей з гори Олімп, євреї питають, ну як?
М: Дві новини, одна гарна, інша - погана...
Е: Hу?
М: Зійшлися на десяти...
Е: Фу-ух (полегшено зітхають), і...?
М: Перелюб включено.
- Лікарю, мені всюди здаються підораси.
- Подивіться на картинку, що ви бачите?
- Це «Три Богатирі». Точно підораси. Дивляться кого б трахнути чи затишне місце для себе.
- А на цій картинці?
- Зграя гусей летить. Підораси. Подивіться куди вони дивляться один одному.
- А про мене, що ви думаєте?
- Ну, ви чистий підорас
- Чому?
- А звідки у вас такі картинки?
- Ізя, ви щасливі? -
- А куди подінешся!!?
— Якщо ви кинете курити та пити, ви доживете до вісімдесяти років.
— Пізно! Мені вже вісімдесят три!
Король їде на війну, одягає дружині пояс вірності, слуга його питає:
- Навіщо таку страшну все одно не захоче ніхто!
- Та я знаю... Коли повернуся - скажу ключ загубив.
Якийсь багатій запросив Арістіпа давати уроки сину. Філософ запросив за
навчання досить значну суму, а багач уперся й казав, що за такі гроші
можна купити віслюка.
— Ну й купи, — казав філософ, — ти матимеш двох віслюків.
Любительку сексу запитують:
— Скажіть, у чому сенс життя?
Вона відповідає:
— Самій добре пожити й іншим дати.
Геолог запитує чабана:
- Скажи, а скільки твої вівці дають за сезон вовни?
- Білі чи чорні? - Запитує чабан.
– Ну, чорні.
- Чорні – 2 кілограми.
– А білі?
- І білі – 2 кілограми.
- А скажи, скільки їм потрібно корму на день?
- Чорним чи білим? – уточнює чабан.
– Ну, чорним.
- Чорним – 1 кілограм.
- А білим? - не вгамовується геолог.
- І білим – 1 кілограм.
Геолог в сказі:
- Ти що, мене морочиш? Чому весь час питаєш чорні чи білі, адже результат один і той самий?!!!!
- Ну-у, то чорні ж мої… - відповідає чабан.
Геолог розуміє:
- А-а-а, А білі?
- І білі мої …
Біля райської брами апостол Петро підбирає п'яненького мужичка, який нічого про себе не пам'ятає. Що з ним робити, куди його? Випадок складний, треба порадитись із Шефом. Ісус:
— Може, ти хоч щось пам'ятаєш?
Чоловік:
- Пам'ятаю, але небагато. Був я чи столяром, чи тесляром. І був у мене син. Чи то людина, чи то — не людина. А потім він пішов блукати світом і став знаменитим-знаменитим, і весь світ дізнався про нього з книги...
Ісус: - Тато!
Мужичок: - Буратіно???
Випускник юрфаку шукає роботу в одній адвокатській конторі. Менеджер з персоналу проводить психологічне тестування:
— Подивіться, перед вами картинка, на ній зображені три людини, що пливуть морем, в якому багато акул. Бачите, в одного з них нічого в руках немає: він не боїться акул. У другого в руках величезний ніж — він у разі нападу змусить дорого заплатити за своє життя. Третій узяв із собою підводну гармату, типу базуки. З ким ви асоціюєте себе?
— З третім, звісно!
— На жаль, ви нам не підходите: нам потрібні співробітники, які асоціюють себе з акулами.
Поїхав Петька до Сорбони вивчати філософію. Повернувся, Василь Іванович запитує його:
— Як успіхи, Петька?
— Вивчав я, — каже Петька, — три науки — логіку, психологію та діалектику.
— І що?
— А ось що — уяви собі двох людей — чистого та брудного. Хто з них швидше піде митися?
— Звісно, брудний, — каже Василь Іванович.
— Правильно це логіка. А тепер подумай – чому брудний брудний? Бо рідко миється. А чому чистий чистий? Тому що робить це часто. Хто тепер піде раніше митися?
— Ну, певно, чистий, — каже Василь Іванович.
— Правильно, Василю Івановичу, це психологія.
— Слухай, Петько, а я ось не зрозумію — навіщо чистому митися, якщо він і так чистий?
— А ось це, Василю Івановичу, і є діалектика...
Жінка у психоаналітика:
— Лікарю, у мене проблема! Будь-яке побачення закінчується ліжком! Я просто не можу відмовити! А потім я почуваюся дурепою і повією, і це мене жахливо гнітить!
Лікар:
— Добре, зараз я введу вас у транс, а коли ви вийдете з нього, ви зможете відмовити...
Жінка:
— Навіщо "відмовити"! Зробіть, щоб я не відчувала себе дурепою і повією!
Приходить дружина за чоловіком до пивної.
Чоловік обурено:
— Коли ти перестанеш знущатися? Чому ти завжди шукаєш мене тут? Чому ти не шукаєш мене в якомусь музеї, філармонії чи бібліотеці?
Жили-були чотири сліпі мудреці. В міру своїх обмежених можливостей вони пізнавали світ, досліджуючи буквально все, що траплялося їм під руку. І потрапив їм якось під руку слон. Зраділи тоді мудреці і відразу почали його досліджувати.
Перший з них натрапив на ногу слона і вигукнув: "Слон подібний до стовпа!"
Другий помацав слона за хобот і сказав:
— Слон – це велика змія!
Третій помацав слона за хвіст і сказав:
— Слон – це мотузка.
Третій помацав пеніс слона і сказав:
— Ого! І мені б такий!
- Лікарю, ви розумієте, я останнім часом із чоловіком не отримую того задоволення, як раніше і через це стала більш нервовою, дратівливою.
- Ну що ж, голубонько, це справа поправна. Заведіть собі коханця.
- Ну, лікарю, ви розумієте, ... у мене вже є коханець.
- Ну…, заведіть собі другого.
- Так, у мене і другий є.
- Ну третього.
- Але в мене їх уже чотири, лікарю.
- Ну…, ви просто дивовижна жінка.
- Ой, дякую вам лікарю. А можна в довідці так і написати, що, мовляв, не блядь, а дивовижна жінка.
Приходить мужик до психолога і каже:
– Все у мене в житті добре, але не вистачає гострих відчуттів, як би мені їх отримати і більше? Все я вже перепробував, і з парашутом стрибав, і з аквалангом пірнав і т.д. Хочеться чогось нового.
Психолог каже:
– Заведіть собі коханку.
– У мене їх три, – відповідає мужик, – не допомагає.
– Тоді розкажіть про них вашій дружині.
Бізнесмен вирішив одружитися. На прикметі у нього були три дівчини, всі стрункі, красуні, молоді та чарівні. Не знаючи, кого вибрати, він вирішив їх випробувати. Кожній дав велику суму грошей і сказав розпорядитися на свій розсуд.
Перша сходила в сауну, перукарню, зробила зачіску, макіяж, у магазині накупила найкращий одяг, і в такому вигляді прийшла до чоловіка зі словами: "Дорогий! Я хочу, щоб у тебе була найкрасивіша у світі жінка!"
Друга накупила чоловічих костюмів, провела по саунах-масажах-перукарнях бізнесмена і сказала: "Дорогий! Я хочу, щоб у мене був найкрасивіший у світі чоловік!"
Третя пустила гроші у справу, заробила стільки ж і повернула своєму коханому зі словами: "Дорогий! Я хочу, щоб у тебе була найрозумніша у світі жінка!"
І Ви запитаєте, з якою з них він одружився?
З тією, у якої були більші груди.
Вмирає дуже відома американська журналістка. Потрапляє, відповідно, до раю. Зустрічає її біля воріт раю апостол Петро:
— За ваші заслуги на тому світі я готовий виконати найзаповітніше ваше бажання.
— Я б хотіла взяти інтерв'ю у Божої Матері.
— Це дуже складно, але з поваги до вас...
Врешті-решт, він влаштував їй це інтерв'ю. Журналістка задоволена, прощається з Дівою Марією:
— І нарешті останнє питання: чому на всіх іконах, фресках тощо у вас такі сумні очі?
— Взагалі ми хотіли дівчинку...
To be is to do (Кант)
To do is to be (Ніцше)
Do be do be do (Сінатра)
Як сказав одного разу мудрий китайський філософ: "Та мені взагалі по фігу ця ваша філософія, налийте мені віскі!"
— Неподобство! — обурюється покупець. — У вас ніколи нема того, що потрібно!
— Це вам завжди потрібне те, чого в нас немає...
Приятель поручика Ржевського висловлював йому здивування, що він залицяється до княгині Л., яка погана собою, та й не молода.
"Все це так, — відповідає Ржевський, — але якби ти знав, як вона вдячна!"
Одразу після того, як ціна пляшки горілки підскочила з чотирьох карбованців до десяти, приїжджає Горбачов на один із московських заводів із візитом. Заходить до цеху, підходить до робітника. Той на токарному верстаті точить деталь.
— Ось, товаришу робітнику, Партія та Уряд підняли ціни на лікеро-горілчані вироби на 250%. П'єте?
— (Токар, не відриваючись від деталі) П'ємо, Михайле Сергійовичу.
— А якщо піднімемо ціну пляшки горілки до ста рублів, питимете?
— (Не відриваючись від деталі) Будемо, Михайле Сергійовичу.
— А якщо до тисячі?
Робітник нарешті повертається до Горбачова.
— Бачите, Михайле Сергійовичу, я деталь точу?
— Так.
— Так ось, вона як коштувала пляшку горілки, так і коштуватиме!
— Давайте визначимо причину вашого неврозу, – каже психотерапевт пацієнтові. – Скажіть, що у вас за робота?
— Я сортую апельсини.
— Так, так, розкажіть детальніше.
— Цілий день на конвейєрі надходять апельсини, я мушу їх сортувати. В один кошик великі, в другий середні і в третій — маленькі.
— Але в чому причина нервувати на цій спокійній роботі?
— Спокійний? Та зрозумійте ж ви, нарешті, що цілий день я мушу приймати рішення, приймати рішення, приймати рішення!!
Дві фермерки копалися на городі. Одна з них витягла з грядки величезну моркву, довго її розглядала, потім сказала:
— Зовсім як у мого чоловіка.
— Ось це так! Такий великий? - заздрісно запитала подруга.
— Ні, — відповіла жінка. — Такий саме брудний.
Чоловік:
— Люба, я маю тобі зізнатися, що коли я займаюся з тобою сексом, я думаю про інших жінок.
Дружина:
— Ах ти негідник! А я, між іншим, завжди думаю тільки про тебе, коли займаюсь сексом з іншими чоловіками!
— Лікарю, після видалення апендициту я гратиму на скрипці?
— Так.
— Це ж треба яка дивовижна операція... Адже я не вмію грати на скрипці.
— Рабіновичу, що я бачу! Ви їсте сало?
— Так.
— Ну який же ви єврей, коли їсте сало?
— А давайте спитаємо так: ну яке ж це сало, якщо його їсть єврей?
— Дорогий, у тебе на роботі є гарні жінки?
— Ні, єдина вродлива жінка для мене — це ти.
— Значить, ти мені зраджуєш із негарними.
Був у мене знайомий полковник у відставці, який вирішив зайнятися саморозвитком. І взяв у бібліотеці книгу Ніцше. Далі з його слів:
"Почав читати. Маячня якась. Але читати продовжив. Маю ж бути в книзі якийсь сенс! Дочитав до кінця. Ні чорта не зрозумів. Сів і задумався: а чи не дурень я?"
Ніцше в короткому викладі звучить так: Не здохнеш - звикнеш, не звикнеш - здохнеш.
Найкоротший шкільний твір, написаний шведською школяркою Карін Ларсон, був удостоєний спеціальної премії. Ось цей твір:
"Сократ був грецьким філософом. Він ходив серед людей і давав їм добрі поради. За це вони його отруїли".
Діоген зібрався пообідати. Його обід складався із хліба та сочевиці. До нього підійшов інший філософ, Арістіпп - той був фаворитом царя і жив безбідно.
- Навчися догоджати цареві, і ти їстимеш не тільки сочевицю, - сказав Арістіпп.
- Навчися їсти сочевицю, і тобі не доведеться підлещуватися перед царем, - відповів Діоген.
Сократ йшов найбагатшим Афінським ринком, на якому продавалися товари з усього тодішнього світу. Він явно був у чудовому настрої.
"Чому ти радієш, Сократе", - запитав його хтось із зустрічних.
Сократ відповів: "Радію, що бачу навколо безліч речей, без яких можу обійтися!"
Про філософію:
У купе поїзда їдуть двоє чоловіків, дивляться у вікно, мовчать.
Раптом один:
- Бачите он той будиночок під черепичним дахом?
- Так, бачу.
- Так само і людина - живе, живе і помирає.
Стародавній Рим. Заняття у філософській школі.
Викладач:
– Скажіть мені, юнаки, що повинен зробити філософ, якщо йому зрадила дружина?
1-й учень: – Вважаю, задушити її до бісової матері!
– Ні.
2-й учень: – Вбити їх обох...
– Ні!
3-й учень: – А, зрозумів: заколотися самому!
– Ні!!.. Ну і йолопи! Суміш ослиного мозку і бичачого сказу!
Учні: – А що, що має зробити філософ?!
– Те що й завжди. Замислитись!
Друзі докоряли давньогрецькому полководцю Алківіаду:
- Ну що ти знайшов у цій гетері Лаїсі, навіщо плутаєшся з нею? Вона ж не любить тебе!
- Бачите, вино та риба мене теж не люблять, але мені вони все одно дуже подобаються, - відповів Алківідіад.
Знаменитий давньогрецький байкар Езоп був, як відомо, рабом.
Якось господар послав його до міста з якимсь дрібним дорученням.
У дорозі Езопу зустрівся суддя і суворо запитав його: – Куди ти йдеш?
– Не знаю, – відповів Езоп.
Така відповідь здалася судді підозрілою, і він наказав відвести Езопа до в'язниці.
— Але ж я сказав правду, — заперечив Езоп. – Я й справді не знав, що потраплю до в'язниці.
Суддя засміявся і відпустив його.
Якийсь багатій запрошував Арістіппа давати уроки синові. Філософ запросив за навчання досить значну суму, а багатій затявся і казав, що за такі гроші можна купити віслюка.
— Ну й купи, — сказав філософ, — буде у тебе два віслюки.
Сократ, філософ:
- Одружуйся незважаючи ні на що. Якщо трапиться добра дружина, будеш щасливим, а якщо погана — станеш філософом.
Ксантіппа, його дружина:
- Ти що зараз сказав, козлище?!
Якось учень запитав Сократа про те, що, на його думку, більше псує людей – багатство чи злидні. "Людей псує те, що в них є надміру, - відповів філософ. - Багатих псують гроші, бідних же - їх відсутність!"
Платон визначив людину так: «Двонога істота без пір'я». Тоді Діоген, зібравши учнів, обскубував перед ними півня: «Ось вам людина за Платоном!». Платон дуже зніяковів і доповнив своє визначення уточненням: «з плоскими та широкими нігтями».Життя треба прожити так, щоб наприкінці життя померти… А філософія – це не моє…
У школі йде урок праці (шиття) у дівчаток 5-го класу. Вчителька починає:
— Сьогодні у нас непроста тема: «Вивертання канта навиворіт».
Одна з учениць тягне руку.
— Ну, що таке, Сидоренко? Знову в тебе якесь питання?
— Так, Маріванно. Це що таке виходить: моральний закон над головою, а зоряне небо всередині нас?
Лайфхак філософа.
Будь-яка, навіть найменша думка стає розумнішою і глибшою, якщо поставити під нею ім'я давньогрецького мудреця.
Сидять два алкоголіки, випивають. Один іншого питає:
– Слухай, а що таке логіка?
- Ну як тобі пояснити... Бачиш - он два мужики йдуть, один брудний, інший чистий. Який із них у лазню йде?
- Брудний...
- Правильно. Він брудний, тому йде митися. Ось це називається логікою.
- А що таке діалектика?
- Hу... Бачиш, два мужики йдуть. Один брудний, а другий чистий. Хто з них у лазню йде?
- Брудний...
- А ось і неправильно! Чистий. Брудний - він тому і брудний, що у лазню ніколи не ходить. Ось це називається діалектикою...
- Ну а що ж тоді філософія?
- Бачиш ... Два мужики йдуть, брудний і чистий. Який із них у лазню йде?
- А х.й його знає ...
- Ось! Це і є філософія!
Викладач на іспиті в школі поліції помічає у курсанта "шпору":
— Дайте сюди!
Курсантові робити нічого, від безвиході починає бубнити:
— Ви не маєте права забирати у мене мою власність без відповідних нормативно-правових процедур!
Викладач, зітхнувши:
— Ну що ж мені вас, юначе, по нирках бити?
— Чому у вас посуд розбитий?
— Лаялися.
— А чому диван розламаний?
— Мирилися…
Заходить викладач в літак, і здивовано впізнає багато колег серед пасажирів. Входить стюардеса і каже: сьогодні 50 років з дня заснування вашого авіаційного університету, тому ми зібрали всіх викладачів у літак зроблений виключно вашими випускниками, пілот теж у вас вчився. Всі починають тікати, а один сидить і регоче. Стюардеса питає, а ви чому не тікаєте, вам не страшно летіти цим літаком? Викладач - я у них фізику викладав, літак не зрушить з місця.
Зігнали колгоспників на лекцію. Після лекції колгоспника питає товариш:
— «Про що говорили?»
— «Про двох євреїв — Гегеля і Феєрбаха».
— «І що?»
— «Ну, в одного зерно якесь знайшли, а в іншого матерію. Посадять їх, мабуть».
На колгоспному зібранні вручають подарунки за відмінну роботу до річниці революції.
«За відмінну роботу в полі товариш Іванова преміюється мішком зерна!» Лунають аплодисменти.
«За відмінну роботу на фермі товариш Петрова преміюється мішком картоплі!» Лунають аплодисменти.
«За відмінну громадську роботу товариш Сидорова преміюється зібранням творів Леніна!»
У залі сміх і вигуки: «Так їй бл*ді і треба!!!»
«Що таке філософія?»
— «Це ловля чорного кота в кімнаті без світла».
— «А що таке марксистсько-ленінська філософія?»
— «Марксистська філософія відрізняється тим, що кота в кімнаті немає, але один із ловців весь час кричить, що спіймав цього кота».
- Діти, що б ви хотіли, щоб люди сказали про вас на ваших похоронах?
Петя:
- Я б хотів, щоб люди сказали, що я був відмінним лікарем і врятував багатьох дітей.
- Молодець, Петя, а ти Марійка?
Марія:
- А я б хотіла, щоб вони сказали, що я була чудовою дружиною, матір'ю і бабусею, і що мене всі любили.
- Молодець, Марійка. Ну, Вовочка, а ти б що хотів почути на своїх похоронах?
- Дивіться! Він ворушиться!
Комунізм — це коли у кожної радянської людини в магазині є свій знайомий м’ясник.