Ці 8 фраз одразу викривають дурня! Ви чуєте ці фрази щодня!

Є люди, після розмови з якими відчуваєш себе так, наче вийшов із болота: щось липке, важке, і не розумієш, що це взагалі було. А є люди, після яких ти заряджений, думаєш, відчуваєш щось нове.

Відмінність між ними не в освіті, не в грошах, не в тому, скільки книжок вони прочитали. Різниця в тому, як вони говорять. Бо мова - це дзеркало. Те, що ти говориш щодня, показує, як ти думаєш. А як ти думаєш, так ти і живеш.

Читай також:  Ніколи не відповідай на ці 5 запитань, якщо не хочеш втратити контроль!

Розберемо вісім фраз, які люди кажуть постійно, не помічаючи, що цими фразами самі себе викривають. Не в тому сенсі, що вони погані чи дурні. Ні. Просто ці фрази показують певний спосіб мислення, спосіб, який тримає людину на місці.

І найцікавіше: ти, скоріш за все, чуєш ці фрази щодня.

Може, від колег, може, від рідних, а може, і від себе самого. Без осуду. Просто дивимося в дзеркало разом.

Частина перша. «Мені просто не щастить»

Ось уявіть собі двох людей.

Один відкрив бізнес. Не пішло. Каже: «Мені просто не пощастило. Час був не той».

Другий відкрив бізнес. Не пішло. Каже: «Окей, що я зробив не так? Де я прорахувався?»

Хто з них через рік буде ближче до успіху?

Філософ Вахтанг Кебуладзе: «Руssкіє – це історична хвороба. І від неї треба лікуватися»

«Руssкіх не існує», — каже публіцист, перекладач, філософ Вахтанг Кебуладзе. Росія змогла створити імперію, але не спромоглася стати політичною нацією: «Будь-яка людина, яка говорить: «я руssкій», водночас говорить: «я імперець, я ксенофоб і ненавиджу людство». 

Чому Заходу так важко зрозуміти природу російського світу смерті? Чому росіяни обирають зло і чи можуть інакше? 

Є злочинці: Путін, колективний Кремль, воєнні злочинці, садисти на кшталт Пригожина, усі ці зграї «Вагнера», кадирівці, тисячі кримінальних злочинців, яких треба судити. Є ті хто забезпечує всім необхідним для вбивств бандформування під назвою "Армія РФ". Є ті хто виготовляють знаряддя вбивства - пакети, бомби, танки, гармати, літаки, есмінці, підводні човни тощо. Вся росія так чи інакше працює на війну, на вбивства, на знищення українських міст. Тому винні всі росіяни. Моральна відповідальність — не юридична, не кримінальна, а моральна — за весь цей жах, який вони несуть у світ, і не лише в Україну, а й у Сирію, Грузію, Африку, вона лежить на всіх росіянах. 

Читайте також:  Чому "русскіє" — це не етнос

ДЕМОНТАЖ НОРМИ: Чому ЛГБТ прагне змінити інститут шлюбу

Ми живемо в епоху, коли звичні слова раптово втрачають свій первісний зміст. Те, що століттями вважалося аксіомою та фундаментом цивілізації, сьогодні оголошується «застарілим конструктом».

Найяскравіший приклад - спроба радикальної трансформації інституту шлюбу. Під привабливими гаслами прогресу, інклюзивності та «рівних прав» розгортається процес, який має мало спільного з правовою справедливістю.

Насправді ми спостерігаємо системний демонтаж шлюбу як базової суспільствоутворюючої одиниці.

Ця стаття - спроба відкинути політичну коректність і тверезо поглянути на юридичні, логічні та соціологічні наслідки постмодерністського наступу на сім’ю. Чи дійсно розмивання кордонів шлюбу веде до свободи, чи це пряма дорога до юридичного та соціального хаосу? Давайте розберемося.

Межі визначень: Чому шлюб не може бути «будь-чим»

Будь-який правовий чи соціальний інститут існує лише доти, доки він має чіткі, об’єктивні та недвозначні критерії. Фундаментальним критерієм шлюбу протягом усієї історії людства був і залишається союз чоловіка та жінки. Це обмеження не є випадковим капризом законодавця чи продуктом релігійних упереджень. Це відображення природної, біологічної та соціальної реальності: саме союз двох протилежних статей єдиний здатний до природного продовження роду та забезпечення спадковості поколінь.