Степан Бандера. Фронт поневолених націй

Одним із найбільших осягів революційної політики українського націоналізму в останньому десятиріччі є чинна реалізація ідей спільного національно-визвольного фронту всіх поневолених російською імперією народів. Ідея суверенности нації у власній державі, на яку спирається український націоналізм, є універсальною світовою, вселюдською ідеєю. Але, як і кожна ідея, вона має реальне значення тоді, коли вона свідомою волею і чинами застосовується в практичне життя.

Універсальність ідеї націоналізму для всіх націй цілого світу в історії новітнього українського націоналізму й української політичної думки не є новою. Вже геніяльний Шевченко в своїх творах її виразно сформулював відносно до всього світу і кожної нації, але реальній національно-визвольній політиці і боротьбі ця універсальність ідеї націоналізму не находила свого втілення. Більше того, в 1917 році в практичній політиці тодішнього національного проводу, універсальність ідеї націоналізму була поставлена на службу антинаціоналізмові. Органічна єдність ідеї і чинів усіх поневолених Москвою націй було використано для того, щоб з ініціятиви Центральної Ради скликати в Києві з’їзд представників поневолених народів для обміркування й узгіднення політичних дій поневолених Москвою народів для врятування цілости «демократичної» Росії. Таке політичне спотворення самої ідеї націоналізму, Ідеї державно-політичного унезалежнення поневолених націй, розуміється, не могло не тільки сприяти створенню єдиного фронту поневолених народів для боротьби за своє право на існування, але й вбивало саму ідею українського націоналізму.

Пушкін - це не про поезію, а про імперію

"Государственный институт русского языка имени Пушкина назвал словом 2024 года «Пушкин», сообщает ТАСС. «Сегодня Пушкин — полномасштабный символ русской культуры», - объяснили в институте".

Зрозуміло що це цілком пропагандистський вибір, адже найбільш вживаними словами на фашистській росії насправді є "війна", "смерть", "СВО", "орєшник" і "бояришник", пише Ізмаїл-онлайн.

Це зайвий раз підтверджує шо "Пушкін" - це не про поезію, а про імперію. Цю імперську мітку в образі кучерявого негра імперія встановлювали скрізь в окупованих країнах щоб вона позначала "Тут Імперія, тут узкая земля, тут узкій язик!"

Скільки це не пояснюй сепарам - до них не доходить. Там де мітка "Пушкін-Імперія" - там колонія Імперії.

Штурм селища Ісмаїл козаками-чорноморцями Антіна Головатого

Під час російсько-турецької війни 1787—1792 років 22 грудня 1790 року відбувся штурм Ісмаїла - селища на Дунаї і переправи біля нього, головну роль в якому відіграла козацька флотилія Антіна Головатого.

Початок операції розпочався з того, що козаки-чорноморці Антіна Головатого першими прибули до переправи під стіни й піддали її масованому обстрілу з гармат. Там біля селища Ісмаїл на Дунаї знаходились пороми і кораблі османського флоту.

У двох морських битвах — біля острова Верхнього Чатапи та вище Ісмаїла — козаки потопили османські кораблі й позбавили гарнізон Ісмаїла підтримки флоту та можливості доставляти підкріплення з османського берега Дунаю.

Одержавши перевагу в ініціативі та розвиваючи успіх, полковник Антін Головатий з ходу атакував фортецю Табія і, після кровопролитного бою взяв її штурмом. У бій козаків він вів особисто. Використовуючи отриману оперативну перевагу і, користуючись розгубленістю противника, Головатий атакував і селище Ісмаїл з боку Дунаю, і взяв його. Османи провели контратаку великими силами й змусили козаків зі значними втратами залишити селище та відступити на острів Сулин. Якби під час цього бою де Рібас чи О.Суворов, які холоднокровно спостерігали за його ходом, атакували Ісмаїл з суші, його доля була б вирішена в той же день. А так Ісмаїл, хоч і відрізаний козацькою флотилією від Дунаю, залишився незламним.

Всі основні природничо-наукові, історичні, економічні та соціально-політичні теорії засновані на вірі в прогрес

В XVIII-XIX ст. в Європі віра в прогрес була прийнята в якості беззаперечної і неспростовної наукової істини. І на її основі формулювалися всі основні природничо-наукові, історичні, економічні та соціально-політичні теорії. 

У світі природи визнавалася еволюція, а в людському суспільстві - строго відповідний еволюції розвиток.
А згідно Дарвіну - рушійною силою еволюції в тваринному світі, як ми знаємо, є боротьба за виживання і природний відбір.

Батько-засновник соціології філософ Герберт Спенсер говорить, що те ж саме відбувається і в людському суспільстві. І це є сенсом магістральної лінії еволюції - соціальним прогресом.
За Спенсером суспільство людей є продовженням суспільства тварин, і в ньому так само, як у тварин, панують закони боротьби за виживання, джерела їжі, задоволення, а також природний відбір і принцип витіснення слабких. 

У певний момент історичного розвитку відбувається якісний стрибок, і людське суспільство переходить від конкуренції за допомогою прямої і грубої сили до конкуренції в економічній сфері. Це все та ж сама боротьба за виживання, та ж гра на витіснення, придушення і в кінцевому рахунку на знищення, що й раніше, але тільки тепер вона ведеться іншими методами.

Етикетки - плодоягідні та міцні кріплені вина УРСР-Україна

 Етикетки - плодоягідні та міцні кріплені вина УРСР-Україна

Біле міцне

Антимонопольний комітет виявив змову в аукціоні з продажу Ізмаїльського винзаводу

Ізмаїльський винзавод

13 листопада Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) повідомило про відкриття справи за ознаками можливих порушень законодавства про економічну конкуренцію.

Як йдеться з повідомлення пресслужби АМПКУ, антимонопольники підозрюють, що ТОВ «Вега Агро Трейд Плюс» та ТОВ «Грейндеріс» (яке раніше носило назву ТОВ «Блекберн-Трейд-Плюс») могли діяти узгоджено під час своєї спільної участі в аукціоні з продажу майна Ізмаїльського винзаводу. Аукціон відбувся у 2023 році й був організований Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській областях.

Знай наших! Микола Лукаш - поліглот, який за три тижні міг вивчити найскладнішу мову.

Микола Лукаш: Найвидатніший світовий перекладач, замовчаний на Батьківщині

Поліглот, який за три тижні міг вивчити найскладнішу мову. 

 

Інтелектуал, який пам'ятав взагалі все, що бачив, почув або прочитав. 

 

Дисидент, здатний на мужній вчинок. 

 

Перекладач, який спромігся іншим народам розтлумачити глибину творів їх літературних геніїв.

 

Українець, який відроджував і розширював можливості рідної мови.

І при цьому чоловік, який дитиною до 4 років був німим, окрім книжок нічого матеріального не вважав за цінне, невибагливий до побуту, тонкий лірик, дотепний жартівник, але сором'язливий у стосунках з жінками, палкий футбольний фанат.

Про Миколу Лукаша казали, що знає 30 мов. А він уточнював, що добре — лиш 18. 

Себе вважав не перекладачем, а поетом. Не згіршим, аніж його сучасники Ліна Костенко чи Микола Вінграновський.

 

Його улюбленою лайкою було:

— Ви, перекладачі! 

 

Маючи неймовірне відчуття слова та талант лінгвіста, Микола Лукаш міг стати геніальним поетом або письменником: його вірші з зошита інтимної лірики "Розмова з нею" (1963 р.) вражають своєю образністю та тонким ліричним звучанням. Проте свідомо обрав переклад.