Не сперечайся з п’яним ірландцем, 1956 рік, Нью-Йорк

Літак на Сент-Ніколас Авеню, неподалік від 191-ї вулиці,  Нью-Йорк

У суботу, 29 вересня 1956 року, слюсар із Нью-Джерсі Томас Фіцпатрік культурно відпочивав у барі. Розваги йшли своєю чергою, поки розмова не зайшла про дорожній рух. Слово за словом — і от уже Томмі сперечається, що зможе долетіти з Нью-Джерсі до цього самого бару в Північному Манхеттені за 15 хвилин.

Томмі, хоч і був гарячим хлопцем, добре знав, на що йде. У Нью-Джерсі є аеропорт Тетерборо, а у Томмі — ліцензія пілота...

30 вересня о третій годині ранку п’яний вщент ірландець викрав літак, що належав льотній школі в Тетерборо, і через кілька хвилин приземлився на Сент-Ніколас Авеню, неподалік від 191-ї вулиці — точнісінько біля бару, де й була укладена парі.

Фіцпатрік відбувся на диво легко. Власник літака відмовився подавати заяву про викрадення, а відібрана пілотська ліцензія — то дрібниця, адже Томмі й не збирався більше літати.

Але, як то кажуть, не зарікайся! Через два роки, 4 жовтня 1958-го, Томмі знову культурно відпочивав у барі. І, звісно, знову зайшла мова про його політ — як не як, річниця! Але тут цей чортів бармен посмів засумніватися! Мовляв, не вірить, що літак може сісти на вулицю! Мовляв, сумнівається, що Томмі каже правду!

«Віткофф має піти». Республіканці обурені його роллю у переговорах щодо України

Російський диктатор Владімір Путін і спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стівом Віткофф, рід час зустрічі яка відбулася в Санкт-Петербурзі 11 квітня 2025 року

Посада Стіва Віткоффа як спеціального посланця президента США викликає дедалі більше запитань. Як повідомляє Reuters, справа дійшла до того, що республіканці розглядають можливість усунення його з посади, - повідомляє Reuters.

Як Віткофф порушив протоколи безпеки

Порушивши стандартні протоколи безпеки, Віткофф запросив до свого приватного будинку на вечерю посланця Кремля Кирила Дмитрієва, який перебуває під санкціями США через вторгнення Росії. Це сталося ще до запланованої зустрічі в Білому домі.

За словами двох осіб, обізнаних із ситуацією, це викликало тривогу як у Білому домі, так і в Держдепартаменті.

Штраф за не увімкнену "аварійку" — коли поліція не має права карати водіїв

Поліція часто штрафує водіїв на 510 грн за невключену аварійку після зупинки, навіть якщо порушень не було. 

Правоохоронці зупиняють авто та виписують штраф за відсутність аварійної сигналізації, хоча водії стверджують, що їх зупинили без причин.

Чи зобов’язаний водій увімкнути «аварійку» і чи є такі штрафи законними, — йдеться у статті в виданні «Поштівка».

У розділі «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху є пункт 9.9.б, який визначає, що аварійну світлову сигналізацію слід вмикати при зупинці транспортного засобу на вимогу поліцейського.

Згідно з цим пунктом, водій зобов’язаний увімкнути аварійну сигналізацію під час зупинки автомобіля працівниками поліції. Однак це є обов’язком, а не правом водія.

У статті зауважують, що поліцейські пильно слідкують за виконанням цього правила, тому і часто накладають штрафи для виконання планових показників у роботі.

Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення правил користування попереджувальними сигналами або зовнішніми освітлювальними приладами при початку руху чи зміні напрямку руху передбачає штраф у розмірі 510 грн.

«Однак, ця норма не передбачає відповідальності за порушення при зупинці автомобіля на вимогу поліцейського», — зауважує автор статті.

Аналіз ч. 2 ст. 122 КУпАП показує, що штраф за невключену аварійку передбачений лише при початку руху або зміні напрямку, а не під час зупинки автомобіля. Оскільки зупинка авто поліцією не є зміною напрямку руху, такі штрафи є незаконними.

У разі невключення аварійки при зупинці це може розглядатися лише як порушення за ст. 125 КУпАП, що передбачає лише попередження без штрафів.

Чи знаєте ви, що зелений, чорний, білий, улун, пуер та інші чаї виробляються з листя, зібраного з одного й того самого чайного куща?

Чи знаєте ви, що зелений, чорний, білий, улун, пуер та інші чаї виробляються з листя, зібраного з одного й того самого чайного куща? 

 

Багатьох може здивувати цей факт, але в природі існує лише одна рослина, з листя якої виготовляють усі види чаю . У науковій класифікації вона зветься Camellia Sinensis. Саме її вирощують у Китаї та Японії, Індії та Шрі-Ланці, у В'єтнамі та Таїланді, а також ще в понад 40 країнах світу.

 

При цьому ми звикли уявляти чайні плантації як широкі поля з низькими кущами. Насправді висоту цих кущів спеціально обмежують обрізанням — задля зручності збору листя. У природних умовах Camellia Sinensis може жити близько 100 років і досягати висоти до 15 метрів.

Ірина Фаріон: Хтось здатен побачити зв'язок між топоніміконом та смертю???

Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву»

 

Щодалі ми продовжуємо аналізувати хронологію дописів Ірини Фаріон в її соцмережах з початку великої війни, тим більше розуміємо, якого цілісного Державника і мислителя було цинічно вбито 19 липня 2024 року у Львові. А детальний аналіз публічно сказаного і написаного науковицею породжує висновки, кому насамперед було вигідне це жахливе вбивство.

 

3 квітня 2022 року Ірина Фаріон написала:

 

"Хтось здатен побачити зв'язок між топоніміконом та смертю??? Дивлюсь репортаж з Бучі. На яких вулицях лежать вбиті цивільні?! Кірова, Пушкіна, Лермонтова!!! Ось вам і "какая разніца"...

Світ і Україна шоковані кацапськими вбивствами в Бучі, Ірпені, МаріЮполі та ін. Так ніби на було вбивства хоча 6 трьох символів нації, яких так хоче денацифікувати Пуйло: Коновалець, Шухевич, Бандера.

Не було Голодомору.

Не було Батурина.

Не було вбивства інтелектуальної еліти у 20-30 роки 20 століття.

НЕ БУЛО в свідомості тих, що нили 8 років про мир, замість того, щоб готуватися до війни та перемоги.

Байдужість до історичної правди веде до пекельної трагедії сьогодення.

А хто у нас скасував Історію України у вишах і злиття її з всесвітньою історією????

A хто у нас почистив програми української літератури від героїчно-трагічних текстів, щоб не травмувати дітей???? Ліберасти після Майдану. Порошенко,Яценюк, Квіт, Гриневич. Плата за любов до ката.

Словом, не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву.

Помстіть смерть лицарів. Це з Декалогу націоналіста."

Вживання алкоголю позитивно впливає на рівень холестерину

Вчені Гарварда проаналізували дані 58 000 людей і з'ясували:

 • Помірне вживання вина, пива, текіли та інших спиртних напоїв сприяє підвищенню «хорошого» холестерину (ЛПЗЩ), який очищає судини, а також знижує рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ);

 • Алкоголь зменшує концентрацію фібриногену - білка, що відповідає за згортання крові, що позитивно впливає на здоров'я серця;

 • У людей, які відмовилися від алкоголю під час дослідження, спостерігалося збільшення «поганого» холестерину та зниження «хорошого».

Отже, варто підняти келих за вчених)

Читайте також:  Фахівці розповіли про користь алкоголю для серця

Корисні прийоми «техніки спілкування» які корисно знати українцям

Як зробити свою комунікацію максимально переконливою?

Ось кілька коротких і корисних прийомів "техніки спілкування":

Активне слухання: Показуй, що чуєш співрозмовника — кивай, повторюй ключові слова ("Тобто ти кажеш, що…"), не перебивай.

Відкриті запитання: Став запитання, які починаються з "Як?", "Чому?", "Що?" — це допомагає розвинути розмову (наприклад, "Як ти це бачиш?").

Емпатія: Вислови розуміння почуттів іншої людини ("Я розумію, що це тебе засмутило").

"Я-повідомлення": Говори від себе, щоб уникнути звинувачень ("Мені здається…", а не "Ти завжди…").

Позитивний тон: Починай і закінчуй розмову на добрій ноті, навіть якщо є розбіжності.

Паузи: Давай час на обдумування — мовчання допомагає уникнути поспішних слів.

Ці прийоми прості, але дуже ефективні для покращення спілкування. Тепер розкажемо про корисні навички ефективного спілкування:

Як формується наша думка, і чому це важливо розуміти?

🧠 Як формується наша думка, і чому це важливо розуміти? Кожен із нас має власну думку, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях та переконаннях. Наше уявлення про світ формується роками під впливом багатьох факторів.

▶️ Перше і найсильніше – це найближче оточення: батьки, рідні, значущі дорослі. Саме вони вчать нас, як взаємодіяти зі світом, у що вірити та кого слухати.

▶️ Згодом до цього додається власний досвід, формуються цінності та переконання. Ми схильні вважати свою думку правильною, адже так почуваємось більш впевненими.

▶️ Будь-яка інформація, що підтверджує нашу думку, здається нам істиною. А те, що їй суперечить – відкидається як хибне. Це робить нас вразливими до маніпуляцій!

Рівень обізнаності теж може стати полем для впливу. Що менше ми знаємо, то легше сприймаємо нову інформацію на віру – особливо, якщо вона звучить впевнено та підтверджена нібито "експертами". Посилання на умовних науковців, псевдодослідження та маніпулятивну статистику можуть створювати ілюзію достовірності. Подача спотвореної інформації з посиланням на "надійні" джерела  —  це один із найпоширеніших методів маніпуляції.

Критичне мислення – наш головний захист! Вчіться ставити під сумнів інформацію, аналізувати та порівнювати різні джерела.

Путін був вкрай принижений Україною – і Трампу потрібно про це пам’ятати

Сміливість початкових припущень Путіна зустрілася з непохитною рішучістю нації, яка не бажає поступитися своєю свободою. Український народ показав, що стійкість, стратегічна кмітливість і лідерство неймовірного героя можуть переломити ситуацію проти навіть найстрашніших ворогів.

Коли три роки тому Володимир Путін почав свою так звану «спеціальну військову операцію» проти України, він уявив собі швидкий і простий переворот: триденний бліц, під час якого його війська тріумфально вкотяться до Києва, обезголовлюючи українське керівництво та встановлюючи поступливий маріонетковий уряд під великим пальцем Москви. У його свідомості було мало місця для опору, не було сподівань на тривалу боротьбу і, звичайно, не було очікування лютого українського духу, який незабаром проявиться, пише Поштівка з посиланням на Daily Express

З самого початку стратегія Путіна була побудована на великих припущеннях. Він припускав, що український уряд і армія розваляться, як картковий будиночок під тиском російської могутності. Його план базувався на швидкому домінуванні – захопленні або навіть усуненні президента Зеленського та його ключових радників – з подальшим плавним захопленням влади, яке, теоретично, залишило б мало місця українському народу для згуртування. Але ніщо не могло підготувати його до незламної волі нації, яка відмовлялася поступатися.

Жорстока дійсність сильно вдарила по Росії. Замість легкої перемоги Москва опинилась у конфлікті, який переріс у жорстоку, важку війну, що нагадувала окопну війну Першої світової війни. Початкова фаза операції, яка мала бути коротким вторгненням, швидко перетворилася на тривалу військову трясовину. Очікуваний «блискавичний успіх» обернувся низкою прорахунків і стратегічних помилок, виявивши великі прорахунки розвідки та кричущу недооцінку стійкості України.

Політичні переслідування дослідників Голодомору: щодо Ткаченка та Дробовича відкрито кримінальну справу

ДБР 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Державне бюро розслідувань 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, які організували політичні переслідування дослідників Голодомору-геноциду українців.

Як повідомляли раніше журналісти «України молодої», точкою відліку «війни», яку розпочали Ткаченко та Дробович проти дослідників, стало 7 вересня 2021 р. Саме тоді у Києві відбувся Міжнародний форум “Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо”, на якому були озвучені наслідки жахливих злочинів проти української нації, вчинених комуністичним тоталітарним режимом у ХХ ст. На заході, у якому взяли участь науковці, представники влади, духовенства, української діаспори, були оприлюднені новітні дослідження та втрати української нації під час Голодомору-геноциду –10,5 мільйонів українців.

Хто такі шизоїди, як з ними спілкуватися і чому не варто вважати їх «ненормальними»

Не потрібно плутати шизоїдів з шизофреніками!

ШИЗОЇД - конституціонально-генетичний
склад особистості, якій властиві аутизм
(заглибленість у внутрішнє життя,
відсторонення від зовнішнього світу),
емоційна холодність, що поєднується
з підвищеної ранимістю,
переважання абстрактного мислення;
часто поєднується з астенічною статурою.

Таких людей небагато, 1-2%. Вони не люблять, коли до них наближаються надто близько, і часто відлякують людей своєю особливою поведінкою. Багато хто вважає їх «не такими». Але вони звикли до цього.

Люди шизоїдного типу особистості в якості захисного механізму використовують відстороненість. Вони йдуть — від людей, в самотність, у світ власних фантазій. 

Шизоїдна акцентуація — вид характерного сприйняття фізичної особи, який характеризується замкненістю індивіда, його відгородженістю від інших людей. Шизоїдним людям бракує інтуїції та вміння співпереживати. Вони важко встановлюють емоційні контакти. Мають стабільні та постійні інтереси, небагатослівні. Внутрішній світ майже завжди закритий для інших і заповнений захопленнями і фантазіями, які призначені тільки для «потішання» самого себе. Можуть проявляти схильність до вживання алкоголю, що ніколи не супроводжується відчуттям ейфорії.

Вони частково або повністю замкнуті від зовнішнього світу, примудряються практично не контактувати з ним, хоча постійно там перебувають. Вони дивляться тільки на те, що твориться у них «всередині». Ставлення таких людей до громадської думки не дозволяє їм нормально відкрито виражати емоції і громадську думку. У свідомості йде постійний багатогранний розумовий процес, який навколишні ніколи не зрозуміють, але ось відкрито висловити його людина з таким темпераментом не може. Будь-яка їх дія спрямована на відокремлення, через що їх внутрішнє его стає дедалі більше, досягаючи неймовірного рівня цинізму, через що вони тримаються відокремлено. Оточуючі вважають шизоїдів надто дивними, навіть неадекватними.

107 років тому у Києві почався червоний терор

У підвалах ЧК.

107 років тому у Києві почався справжній Апокаліпсис – банди Муравйова захопили місто і розгорнули тут червоний революційний терор

В ніч на 8 лютого 1918 р. більшовицькі війська під командою Михайла Муравйова після обстрілу з Дарниці вдерлися до Києва. З цього моменту почалося безжальне знищення і пограбування усіх, хто траплявся на шляху армії загарбників. Більшовики пояснювали свої дії «революційною доцільністю». І чи не найбільше з усіх районів столиці від дій бандитів Муравйова тоді постраждав Печерськ. 

Після того, як українські частини з боями почали відходити від Києва, червоні почали роззброювати і обстрілювати з артилерії нейтральні частини. Причина цього досі не зрозуміла дослідникам, однак більшовики карали усіх, хто їх не підтримував – навіть абсолютно нейтральних військових або цивільних. Сам Муравйов так нахвалявся у доповідях керівництву про початок захоплення Києва: «Я приказал артиллерии бить по высотным и богатым дворцам, по церквям и попам... Я сжег большой дом Грушевского, и он на протяжении трех суток пылал ярким пламенем». А ще пізніше він дав самостійну оцінку скоєному ним: «Мы идем огнем и мечом устанавливать советскую власть. Я занял город, бил по дворцам и церквям... бил, никому не давая пощады! 28 января Дума (Киева) просила перемирия. В ответ я приказал душить их газами. Сотни генералов, а может и тысячи, были безжалостно убиты... Мы могли остановить гнев мести, однако мы не делали этого, потому что наш лозунг — быть беспощадными!».

Хто і навіщо створює спам і ботів у соціальних мережах?

Провівши достатньо часу на будь-якій соціальній платформі, ви, ймовірно, помітите сумнівні акаунти, які публікують дивні коментарі, надсилають підозрілі посилання або відповідають одним і тим же шаблонним повідомленням знову і знову. Хто ж за ними стоїть і яка їхня мета?

Ці акаунти з’являються на YouTube, Instagram, Facebook та інших соціальних мережах. У багатьох випадках це боти – автоматизовані акаунти, що працюють на основі скриптів, алгоритмів або їх поєднання.

Типи ботів у соціальних мережах

Інтернет процвітає завдяки спілкуванню в режимі реального часу. Боти в соціальних мережах грають на цьому. Їхні творці програмують їх на репост трендового контенту, підписку на певні акаунти або створення відповідей з позитивними коментарями, щоб певні теми виглядали більш популярними.

Деякі з них досить нешкідливі: малий бізнес може налаштувати бота для автоматичної відповіді з корисними посиланнями або ввічливими привітаннями. Інші ж мають на меті вплинути на громадську думку. Наприклад, програма з сотнями чи тисячами ботів, які втручаються в політичні теми, хвалячи або критикуючи дописи, щоб просунути певний наратив. Ці боти можуть виглядати достовірно, якщо вони налаштовані на імітацію людського стилю написання дописів – наприклад, з інтервалами між коментарями або з використанням невимушених фраз.

Як США за допомогою USAID здійснювало зовнішнє управління Україною і що покаже американський аудит

Списки "реципієнтів" USAID з другої, третьої і четвертої влади вражають!

1. Українці досі не отямилися від інформації директорки ГО "Інститут Масової Інформації" (ІМІ) Оксани Романюк про те ще 90% українських медіа отримували гранти. Романюк, яка очолює ІМІ з 2013 року, знає про що говорить, адже її ІМІ - один з найбільших донорів для медіа, який отримував фінанасування USAID і розподіляв його далі. 

Власне, USAID не фінансував безпосередньо медіа, він фінансував донорів - псевдоГО та організації, які безпосередньо фінансували медіа і визначали іх редакційну політику. Лише через три псевдоГО - «Інтерньюз-Україна» «Львівський медіафорум» та «Інститут Масової Інформації» здійснювалось фінансування більше тисячі медіа.

Отже в списку "реципієнтів допомоги" в "Медійній програмі USAID в Україні" ви не побачите самих медіа, ви побачите безліч псевдоГО які "об’єднували Україну здоровими комунікаціями" та утримували безліч грантожерів і самі медіа, тг- і ютуб-канали, прес-клуби, "розслідувачів", "медіареформаторів", "громадських активістів", блогерів, ботоферми, що здійснювали функції четвертої влади захопивши її на 90%, і впроваджували лівацьку ідеологію та лобіювали інтереси ТНК/соросів/блекроків/зернотрейдерів/бігфарми.

Варто нагадати, що донори принципово не надавали фінансування медіа, які не підтримують цінності відкритого суспільства. ("Відкрите суспільство" - це ідеологія Сороса)

Деякі медійні проєкти які отримували фінансування від USAID

Проєкт - "Трансформація комунікацій". Його реципієнтам є: 

Мінагро, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, представництво Президента України в АРК, Секретаріат Кабінету міністрів/Служба віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, ТОВ "Інформаційне агентство "Медіа ресурси менеджмент", ТОВ "ПРОКІНО", Координаційний центр з надання правової допомоги, ТОВ "УКРКІНО", ГО "Твоє місто Львів", ТОВ "Основа Фільм Продакшн", ТОВ "Космос Едженсі", ТОВ "Віжн продакшн", ГО "Центр вивчення реформ", ГО "Сполука", Інформагентство "УКРІНФОРМ", ТОВ "Онсет філмс", ГО "Лис Подільський", ТОВ "Солар медіа інтертеймент", ТОВ "Клеос Арт", ТОВ "Найс.Фільм", ТОВ "ГолдберріІ", ГО "Кет-Юей", Національна спілка журналістів України, ГО "Інститут ветерана", ТОВ "Бікерстафф", ГО "Східний варіант", Державна установа "Український інститут", ГО "Хащі", БО "Благодійний фонд Сергія Жадана", ТОВ "Солар Медіа Інтертейнмент", ТОВ "Клеос арт", ТОВ "ІА "Медіа ресурси менеджмент", БО "Фонд милосердя та здоров’я", ГО "Про.Мова Фронтир", ТОВ "435 Філмс", ТОВ "Ріал Пікчерс", ГО "Успішні комунікації", ТОВ "Ї", ТОВ "Українер", ТОВ "Йеа&Бат.Продакшн", ТОВ "Консалтингова компанія "Фама".

СОРОСЯТА - хто вони? Визначення від Штучного Інтелекту та з Інтернету

Найчастіше термін "соросята" ілюструють ось цим фото, де зображені - сидять: Шкрум, Найєм, Сорос, Кацер-Бучковська, Гопко; стоять: Бистрицький, Сушко, Лещенко

Сьогодні багато соросячих видань і окремі соросята в Україні намагаються дати власне визначення терміну "соросята", тлумачучи його як "термін російської пропаганди який сіє розбрат і знецінює роботу [псевдо]ГО". Варто нагадати, що цей поняття отримало найбільше поширення під час роботи "уряду соросят" - самокатників в 2019, які самі себе так називали і пишалися що вони соросята. Вже стала культовую фраза "Соросята ухайдокали економіку" сказана тодішнім прем'єром-соросьонком Олексієм Гончаруком (ЛГБТ[ІК+]). 

Терміну "СОРОСЯТА", не дивлячись на його широке поширення і вжиток, немає в Вікіпедії, але це зайвий раз нагадує, що ця купа брехні і інформаційного сміття контролюється лівачнею-соросятами, і скоро вона здохне у боротьбі з ШІ. 

Отже, як визначає "соросят ШІ?

Термін «соросята» використовується як зневажливе або критичне означення людей, пов’язаних із західними фондами, особливо з Фондом Сороса («Відродження» в Україні). Це слово має яскраво негативне забарвлення в політичному дискурсі, де ним позначають:
Продажних агентів Заходу – людей, які працюють не в інтересах своєї країни, а лобіюють іноземні інтереси.
Грантожерів – осіб, що отримують фінансування від міжнародних фондів та організацій, виконуючи їхні замовлення.
Руйнівників держави – прихильників реформ, які, за критиками, ведуть до демонтажу традиційних структур влади та суверенітету.
Людей без національної ідентичності – космополітів, які нехтують власною культурою заради глобалістичних ідей.
У критичних інтерпретаціях «соросят» зображують як маріонеток глобалістів, які руйнують економіку, політику та традиції країни в інтересах зовнішніх гравців.
* * *

Про книжку Карела Беркгофа Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою.

Про книжку Карела Беркгофа (Karel Berkhoff) Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. 

Думав собі, що про неї написати, але вишірив, що якщо думаю довго - не треба нічого писати. Дам висновок Бергофа до книги. Висновок, який, на мій погляд, заслуговує окрему увагу. 

Висновок

Вигнання німців аж ніяк не поклало краю масовому насильству в Україні, навпаки, совєтська влада, щойно повернувшись, розпочала дуже жорстоку кампанію з придушення Української повстанської армії та інших націоналістичних угруповань. Також вигнання не мало наслідком негайне та повне відновлення справедливости щодо жертв нацистських гонінь. Наприклад, колишній райхскомісар України Ерих Кох жив під іншим ім’ям у Гамбурзі. І хоча 1949 року його впізнав один ветеран Вермахту, в Україну його не доправили. Відроджена Польська держава дістала дозвіл Сталіна притягнути Коха до суду за його злочини, скоєні за межами України, в Білостоцькому реґіоні, але перед совєтськими суддями він так і не постав. Засуджений на страту 1958 року і нібито смертельно хворий, за словами багатьох спостерігачів, кат України, втім, прожив іще довго, бо польське законодавство забороняло карати на горло хворих людей. Помер він у в’язниці Барчева 14 листопада 1986 року, у віці дев’яносто років. Решта чільних нацистів Райхскомісаріяту Україна, котрі пережили війну, здебільшого залишилися на волі. Генеральний комісар Таврії Фрауенфельд написав мемуари, які побачили світ по його смерті під заголовком «І я не шкодую».

Побиття дівчинки і виїздний бордель хлопчиків-проститутів - як лівацькі медіа будуть дурити українців під час виборів

Як тільки у Києві стався грандіозний скандал - група хлопчиків-проститутів, яких супроводжувала на виклик поліція, блокували рух та слухали пісню "Я руssкій!", почали всім погрожувати і посилатися на (оральні?) зв'язки з впливовими особами - одразу включилася поліція і почала вкидати версії що ці хлопчики нібито "мажори", що у когось десь знайшли зброю... Далі з'сувалося що один з хлопчиків проститутів має стосунок до лігва соросят - компанії Драгон Кепітал, яка багато років постачає корумпованих соросят на найвищі посади в державну владу.

Щоб перебити цей скандал, соросята почали забивати його іншими, Милованов заявив, що хоче купити Києво-Могилянську академію, і тут сталася доволі тривіальна шкільна подія - в якомусь райцентрі школяри побили дівчинку.

Одразу включилися соросячі медіа і почали роздмухувати цю шкільну подію до рівня вселенського скандалу.

На головних місцях лівацьких ЗМІ замайорили величезні заголовки (взято з топ-пошуку Гугл):

● BBC - Резонансне побиття дівчинки у Білій Церкві. Що відомо.
● NV - 1. Побиття 12-річної дівчини у Білій Церкві: особи усіх фігурантів встановлено. 2. Побиття дівчини у Білій Церкві - поліція розповіла деталі
● Радіо Свобода - Побиття дівчинки у Білій Церкві: поліція встановила 10 учасників інциденту
● Hromadske - Жорстокість у кадрі. Що відомо про побиття дівчинки
● Суспільне - Побиття дівчини у Білій Церкві: З'ясувати деталі інциденту до Білої Церкви вирушили кореспонденти Суспільного.

І всі вони щодня ведуть майже прямий репортаж про цю подію.

Головний орган лгбт-пропаганди "Українська правда" щодня в розділі "ГОЛОВНЕ" б'ється в істериці:
- У Білій Церкві група підлітків побила 12-річну дівчину: поліція почала досудове розслідування
- Побиття дівчинки в Білій Церкві: поліція встановила сімох нападників і розслідує катування
- Побиття дівчинки в Білій Церкві: суд обрав запобіжний захід для одного з нападників
- Матір підозрюваного у катуванні дівчинки в Білій Церкві заявила, що буде оскаржувати рішення суду
- Поліція оприлюднила нові деталі справи про побиття 12-річної дівчини в Білій Церкві
- "Нічого не буде замовчано": влада Київщини та омбудсмен відреагували на побиття дівчинки в Білій Церкві.

Для підняття значимості цій шкільній події, що досить часто трапляється, соросята підключили омбудсменів, посадовців всіх рівнів, поліцію, прокуратуру - всіх кого тільки можна! Істерика триває! Що там каже Трамп - не чуємо, не до нього!

Радянські концтабори для дітей під час Голодомору 1932-1933 років

Американця Вайтінга Вільямса, фахівця з трудових відносин і журналіста, який відвідав СРСР у 1933 році, буквально вразили “орди” безпритульних і голодних дітей, яких він повсюдно бачив в українських містах: “Вони жили і помирали, наче дикі звірі”. В Харкові Вільямс спостерігав за хлопчиком, який сидів на базарі посеред купи сміття, вибираючи шкаралупу з яєць і намагаючись щось звідти дістати. Наступного дня хлопчик знов був на тому ж місці, але вже нерухомий.

Дітей відловлювали і відвозили у дитячі притулки. Там було голодно, а смертність сягала 30%. Тому багато хто втікав знову на вулицю. Вільямсу, серед іншого, вдалося сфотографувати, як міліція везе на підводі безпритульних дітей. Іноді, траплялося, дітей садили в вагони, а потім випускали в чистому полі. Вільямс писав про те, як три вагони з малими безхатьками відігнали на запасну колію і забули про них. Коли ж на третій день відкрили, всі діти були мертві.

Інший свідок, австрійський інженер Александр Вінербергер, якому вдалося сфотографувати наслідки Голодомору в Харкові навіть попри загрозу арешту, писав: “Коли людина бачить, як збирають трупи на вулиці, у нього в жилах холоне кров. Мертвих дітей виривали у матерів, які вили від болю, а живих забирали від сухих грудей вже безмовних матерів. Діти кричали і стогнали”. Александр Вінербергер є автором фотографії опухлої з голоду дівчинки з Харкова, яка є однією з найбільш упізнаваних світлин Голодомору.

Степану Бандері – 116: цитати, які досі є актуальними

Першого січня 2025 року відзначається 116 річниця від дня народження лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Бандери.

Степан Бандера та автор «Декалогу ОУН», член Проводу ОУН Степан Ленкавський

У новорічну ніч, яка є Днем народження Степана Бандери, російські окупанти обстрілюють українців ракетами. Вони знищують людей, руйнують міста і будинки. Їхня політика абсолютно нічим не відрізняється від політики Радянського союзу, проти якої боровся Степан Бандера. У його творах, які сьогодні у книгарнях доступні кожному, знаходимо багато пророчих слів, які актуальні у нинішній російсько-українській війні, які дають не лише діагноз російським окупантам, а й сьогодні надихають українців на завершення національно-визвольної боротьби.

***
"Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною".

Коли б, наприклад, Україна державне відірвалась від російської імперії, а Казахстан чи нації Кавказу залишились в складі цієї імперії, то це було б рівнозначним з тим, що суверенність української нації і держави перебуває у величезній небезпеці від московського імперіялізму. Тому стан, коли Україна стала б вільною, а якась інша поневолена Москвою нація, залишилась в складі поневолених імперією, треба було б уважати за неосягнення Україною цілей українського націоналізму, а лиш етапом до того, станом часового перепочинку в боротьбі, павзою.

Усвідомлення цього політичною думкою українського націоналізму і прийняття ним політичного постуляту про те, що без розгрому московської імперії і розподілу її на національні держави всіх без вийнятку поневолених імперією народів, не може бути осягнене визволення України, є одним з основних постулятів української національно-визвольної політики."

«Фронт поневолених націй»

В ім’я яких ідей трактували вони більшовиків, уже по війні, як своїх союзників і замикали очі на те, що мають справу з найгіршою тиранією, з народовбивцями і їх системою найбільших злочинств проти Бога, над людиною, над народами, над всякою свободою і цінностями?...

«Третя світова війна і визвольна боротьба»

Та в нашому положенні і на сучасному етапі національно-революційного змагання правлять розвиткові закони безупинного, довгочасного революційного процесу, затяжної боротьби, яка ведеться передусім за душу народу. Ціла система московсько-большевицького поневолення України спрямована на знищення душі української, духової самобутности й самостійности українського народу.

***
Мусимо провадити нашу головну боротьбу. Ідеться про захист найвищих загальнолюдських цінностей – віри в Бога, волі, гідности, права й вільного розвитку народу й людини. Адже ж ціле визвольне змагання ведеться якраз задля того, щоб у власній, незалежній державі найповніше, якнайкраще забезпечити, розвинути й піднести ці всі цінності.

«За правильне розуміння визвольно-революційного процесу»