1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва “руська мова”.
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
20 цікавинок про українську мову
1. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
2. За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів.
3. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
4. В українській мові є безліч лагідних форм для звичайних слів, особливо тих, що позначають близьких або рідних людей, а також явища природи. Наприклад, окрім звичних «матуся» чи «татко», є такі форми, як «мамця», «мамуся», «татусь», «татонько», а також «сонечко», «дощик» і навіть «доріжечка». Такий вибір зменшувально-пестливих форм демонструє теплоту та емоційну прив’язаність, яка властива українському мовленню. Це особливо помітно в поезії, казках і піснях, де такі форми створюють атмосферу затишку й ніжності.
5. Після видання трьох перших частин «Енеїди» Івана Котляревського вважають зачинателем нової української мови, котра була прирівняна до літературної мови у 1798 році.
6. Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфографічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби (книжні, фольклорні, іншомовні елементи).
7. Українська мова є однією з небагатьох мов у світі, яка дозволяє побудувати речення тільки з дієслів, і воно буде зрозумілим! Наприклад: «Іде, іде, зайде, знайде, з’їсть» — це речення, яке означає, що хтось іде, заходить, знаходить і з’їдає щось. Подібна дієслівна гнучкість демонструє унікальну здатність української мови передавати динаміку дій без іменників чи займенників, і водночас речення залишаються зрозумілими завдяки контексту.
8. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
9. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
10. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
11. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
12. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
13. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
14. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, кошеня, жабеня.
15. В українській мові є безліч синонімів. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
16. Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник, котрий знайшли в Римі 1927 року. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
17. Найчастіше з українських творів перекладався «Заповіт» Т. Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.
18. Найдовша скоромовка українською мовою – 724 слова! Вона увібрала у себе понад 70 українських скоромовок. Автор і виконавиця Анастасія Смєхова.
19. З лексичної сторони найбільш схожою до української мови є білоруська на 84%, наступна польська 70% і потім словацька мова 68%. З російською мовою всього 62% спільної лексики.
20. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною
мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою,
найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в
українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті:
«повітря», «кохати», «кінь», «дерево», «вогонь».
