Заступник помічника міністра оборони США Лаура Купер заявила, що касетні боєприпаси DPICM можуть ефективно застосовуватися Збройними силами України на фронті, зокрема в окопній війні.
Про це повідомляє Reuters.
"Наші військові аналітики підтвердили, що касетні боєприпаси DPICM на полі бою будуть особливо ефективні проти окопів на російських позиціях", - сказала Купер під час слухань у Конгресі.
Вона пояснила, що США досі не схвалили передачу Україні касетних боєприпасів із кількох причин: є обмеження Конгресу на їхнє надання та побоювання щодо єдності союзників у цьому питанні.
Але, як вважають у Пентагоні, постачання таких боєприпасів Україні було би доцільним.
«З точки зору ефективності на полі бою ми вважаємо, що це було би корисно», – наголосила заступник помічника глави міноборони США.
Касетні боєприпаси DPICM є сімейством артилерійських і реактивних снарядів, створених у США. Касетні бойові елементи мають кумулятивні властивості для боротьби з бронетехнікою, а також осколкову дію – для боротьби з живою силою. Деякі бойові елементи можуть мати підривник уповільненої дії.Нагадаємо, Естонія розглядала можливість передачі Україні касетних боєприпасів, але для цього була потрібна згода Німеччини. А наприкінці 2022 року Туреччина нібито почала таємно постачати Україну касетними боєприпасами часів Холодної війни.
Довідка.
У травні 2008 року в Дубліні (Ірландія) в ході так званого "процесу Осло" була вироблена і прийнята Конвенція про касетні боєприпаси, котру розробники відкрили для підписання 3-4 грудня 2008. Концепція набула чинності 1 серпня 2010. Конвенція визначає касетний боєприпас як звичайний боєприпас, який містить вибухові суббоєприпаси вагою менше 20 кілограмів та призначений для їх розсіювання.
Касетним боєприпасом не вважаються:
- - боєприпас або суббоєприпас, призначений для відстрілу сигнальних ракет, диму, піротехніки, пасток або боєприпаси, призначені виключно для протиповітряної оборони;
- - боєприпас або суббоєприпас, призначений для створення електричних або електронних ефектів;
- - боєприпас, який для уникнення невибіркових впливів на зону та ризиків, пов’язаних із суббоєприпасами, що не вибухнули, має всі наступні характеристики:
- а) кожен боєприпас містить менше десяти вибухових суббоєприпасів;
- б) кожен суббоєприпас важить понад чотири кілограми;
- в) кожен суббоєприпас призначений для виявлення та ураження лише одної цілі;
- г) кожен суббоєприпас оснащений електронним механізмом самознищення;
- д) кожен суббоєприпас оснащений електронною функцією самодезактивації.
Відмовилися підписувати Конвенцію найбільші виробники та власники запасів такого типу боєприпасів – США, Росія, Китай, Індія і Бразилія. Україна також не приєдналася до цієї Конвенції.
Чи потрібні нам касетні боєприпаси?
Противник, втративши величезну кількість броньованої техніки, перейшов до тактики "людських хвиль", значна кількість особового складу перебуває в районах зосередження, на полігонах, інших районах очікування. Насамперед це стосується вже "легендарних" чмобіків та контингенту ПВК (відомо про 26 районів очікування лише на Луганщині).
Пам’ятаємо, що розмови про те, що Україна вже вимагає від союзників надати їй касетні боєприпаси, - російська ІПсО. ЗС України з перших днів вторгнення в 2014 році застосовує цей тип боєприпасів проти армії держави, котра вважає їх цілком конвенційними, і це жодного разу не було предметом привернення громадської уваги. Але зараз раптом стало.
Імовірно, противник
відчуває уразливість своєї піхоти, ненадійність ППО над районами
розгортання органів військово управління (машини управління –
неброньовані), артилерії (причіпних гармат все більше, ними
компенсуються втрачені САУ), РЕБ та вузлів зв’язку (побив осколками
антени та кабелі – РЕБ закінчилася, зв'язок зник або принаймні
ускладнився), об’єктів тилу (склад ПММ або боєприпасів – далі все працює
само). Коротше кажучи, "харошие сапоги, нада брать".
