27.12.23

Ірина Фаріон презентувала книгу "Англізми і Протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті"

farion

Мовознавиця зібрала в Києві аншлаг, презентувала свою книжку і збирала гроші на потреби ЗСУ

23 грудня, мовознавиця Ірина Фаріон провела зустріч із шанувальниками та презентувала свою книжку «Англізми і Протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті». Захід пройшов у столичному театрі «Культ».

«Дякую, Києве наш незламний. Шкода, що Лісового не було разом з політехнічним бобалом... можна було б і всіма медійними брехунами тицьнути до без пам'яти в нашу послідовність, силу і невідступність», – написала мовознавиця у фейсбук після завершення заходу.

За її словами, творчо-презентаційна зустріч відбулася задля збору коштів на потреби 4 бригади «Сила Свободи» НГ України «Рубіж». Також Фаріон поділилася світлинами зі своїми шанувальниками, які прийшли на цей захід.

У монографії аналізується сучасне мовно-суспільне явище англобарбаризації (очуження) в соціокультурному контексті. З’ясовуються позамовні та внутрішньомовні причини вмотивованого та невмотивованого запозичення крізь призму культурно-мовної національної ідентичности. Вперше в історії лінгвістики пропонуються унікальні графічні зображення англізмів як коди їхніх значень із супровідним філософським контекстом. В цій книзі зроблена мандрівка життям окремих англізмів та їхніми українськими відповідниками в лексико-семантичному, етимологічному та соціокультурному аспектах. 

Вперше ця монографія – наслідок дворічного інтерактивного проєкту на авторському YouTube-каналі Ірини Фаріон «Протианглізм», де записано 68 відео з тлумаченням англізмів та їхніх українських відповідників. Протиставлено унікальне – глобальному, національне – космополітичному, традиційне – модному, своє – чужому, а отже, вічне – минущому. Визначена першорядність питомих слів посеред політичного тиску та протинаціональних тенденцій. Ніщо так не зриває зі світу облудної завіси, як Слова – свої і чужі. Наскрізна ідея праці – «Іноземці? – лише у безвиході і високої якости!». Для всіх мовців, що добирають слова, як людей, і мають свій мовний дім.

Читайте також