 |
| Печатка 1407 р. Вітовта з гербами Литви, Жемайтії та Русі (хрест) «SIGILLUM • ALLXANDRI • ALIAS • WITOWDI • MAGNIS • DUCIS • LITHWANIE • DNI RUSSIE • ET CETERA» |
За правління Гедиміна (великий князь литовський у 1316—1341 рр.) частина українських земель й більша частина білоруських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. За даними літописів XV століття, у 1319—1320 роках він зайняв Берестейську землю і Дорогичин, а згодом Кам'янець (місо у Берестейщині) та інші міста. У васальній залежності від Гедиміна знаходились Мінське, Вітебське, Друцьке і Турівське князівства. Полоцьке князівство за Гедиміна добровільно перейшло під зверхність литовських князів (за іншими даними, Гедимін завершив процес його підкорення).
В актах, що походять від імені Гедиміна, він дуже часто іменується як «король Литви і Русі (литовців і русинів)»: «Gedeminne Dei gratia Letphanorum Ruthenorumque rex, princeps et dux Semigallie (Гедимін, Божою милістю, король литвинів і русинів, принц і князь Семигалії)» (1323); «Lethowinorum Ruthenorumque rex» (1325). Варто нагадати, що писарями в канцелярії Гедиміна служили латинські ченці францисканського та домініканського орденів.
В Ольгерда, наслідуючи Гедиміна, у титулі починають фігурувати русини або Русь, що оформлюється вже однозначно за Вітовта у вигляді назви «великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський та інших» – тепер обидві держави керувались одним володарем.
До і після Кревської унії (1385 р.) у джерелах як назва держави (Велике князівство Литовське) зустрічаються такі терміни:terra Letouie et Russie; terra Lithuaniae; terra Litwanorum; in partibus Litwanie; land czu Littawn; unsere lande аlze Littawen, Ruessen und anderswo wo si gelegen sind; terrae Litwania et Russia; Lettowerland, Rutzenland тощо. І тут потрібно зробити важливе уточнення – це все описові назви, але не офіційна назва держави! Лише у 1419 р. назву «ducatus Lythwanie» зустрічаємо в документі Ягайла та Вітовта. А титул «Magnus Ducatus» зафіксовано 2 січня 1430 р. («in terris nostris ducatus magni Lithuanie») і продовжує регулярно використовуватися.
В спільному акті Ягайла і Вітовта, складеному в Лідзе 20 травня 1397 р., який зберігся в оригінальному оригіналі, справжні титули політичних лідери позначені дуже чітко: «Wladislaus Dei gracia rex Polonie Lithuanieque princes supremus et heres Russie etc. et Allexander alias Witowdus eadem gracia dux Lithuanie dominusque Trocensis etc» (Владислав, з ласки Божої, король польський і литовський, верховний князь і спадкоємець Русі і т. д., і Александр, інакше Вітовт, з тієї ж ласки, вождь Литви і владика Троцька і т. д.).
У Городельській унії 1413 року Ягайло визнав Вітовта монархом Литви (magnus dux Littwaniae) і руських земель (terrarum Russiae) – і в тексті цього документа Вітовт уже має титул: Allexander alias Wytowdus magnus dux Litwaniae nencnon terrarum Russiae dominus et haeres тощо.
Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське (ст.-укр. Великое Князство Литовъское, Руское, Жомоитъское) — повна офіційна назва, з І Литовського статуту (1529 р.).
