
Удома критикують, на роботі критикують. Чи привід це впадати в депресію, чи, може, правильніше помститися кривдникові? Обидва варіанти нерозумні. Розбираємося з видами критики та ефективними способами реагування на їдкі зауваження колег.
Ви вважаєте, що друг має безглуздий вигляд у новій сорочці, а презентацію колеги можна легко покращити, — і поспішаєте поділитися цією важливою інформацією.
Але нікому не хочеться самому ставати об’єктом чужої критики. Друзі не натякали вам, що ваш сарказм переходить усі межі й може відштовхнути малознайомих людей? Причина надмірного сарказму часто криється в страху здатися нудним або дурним. На додачу до цих потаємних страхів ви починаєте побоюватися, що зачепили когось своїми їдкими, хоча й цінними та справедливими, коментарями.
Ми й так надмірно самокритичні та вислуховуємо безліч зауважень від рідних і близьких друзів. Не кожна самооцінка витримає такий тиск. Ще більше критики на додачу до стресу від складних завдань і неправильного способу життя — і на горизонті вже маячить депресія. А депресія — це низька продуктивність, ще більше критики... Напевне, ви зрозуміли, про що йдеться.
Якщо потік самокритики ми ще можемо зупинити, то із зауваженнями оточення все набагато складніше. Спробуймо розібратися, як на них реагувати і чи варто взагалі звертати увагу на чужу думку.





