Привітання з Днем матері 2027 в прозі – вітання мамі своїми словами

Привітання з Днем матері 2027 в прозі – вітання мамі своїми словами

В Україні День матері традиційно відзначають у другу неділю травня 💐

Короткі поздоровлення мамі в прозі

Вітаємо з Днем матері! Бажаємо любові, тепла, міцного здоров’я та щасливих усмішок ваших дітей щодня!

Вітаємо з Днем матері! Нехай у вашому серці завжди панують радість, мир і материнське щастя.

Вітаємо з Днем матері! Дякуємо за вашу турботу, ніжність і безмежну любов. Нехай добро повертається до вас сторицею!

Вітаємо з Днем матері! Бажаємо сімейного затишку, душевного тепла та гордості за своїх дітей.

Вітаємо з Днем матері! Нехай кожен день дарує вам щирі обійми, вдячність і щасливі миті.

Вітаємо з Днем матері! Хай ваші очі завжди сяють від радості, а серце буде сповнене любові та спокою.

Вітаємо з Днем матері! Бажаємо миру, добра, міцного здоров’я та невичерпної материнської сили.

Вітаємо з Днем матері! Нехай у вашому домі завжди панують любов, гармонія та щастя.

Червона армія без міфів: згвалтування, мародерство і терор у Європі

Ця історична фотографія, знята в 1945 у Лейпцигу (на той час у зоні радянської окупації), зафіксувала момент насильства з боку радянських військових щодо цивільної німецької жінки.
Зображення ілюструє трагічні події періоду "визволення", коли радянська армія вчиняла масові сексуальні злочини та знущання над цивільним населенням у Європі.За оцінками істориків, жертвами зґвалтувань стали близько 2 мільйонів німецьких жінок, а також мешканки інших окупованих країн.
Цей знімок є документальним свідченням радянських воєнних злочинів, які тривалий час замовчували.

"Деды воевали" чи займалися тотальними згвалтуваннями дітей на очах їх батьків, масовими вбивствами і катуваннями безвинних цивільних осіб, грабунком і узаконеним мародерством?

Звірствами над населенням (згвалтуваннями і катуваннями з подальшим вбивством мирних громадян ) «визволителі» стали займатися ще в Криму. Так, командувач 4 – м Українським фронтом генерал армії Петров в наказі № 074 від 8 червня 1944 затаврував «обурливі витівки» військовослужбовців свого фронту на радянській території Криму, «доходять навіть до збройних пограбувань і вбивства місцевих жителів».

У Західній Білорусі та Західної України звірства «визволителів» наростали, ще більше – в країнах Прибалтики, в Угорщині, Болгарії, Румунії та Югославії, де акти насильства проти місцевого населення прийняли жахливі масштаби. Але повний терор наступив на території Польщі. Там почалися масові згвалтування польських жінок і дівчаток, а керівництво військами, яке негативно ставилося до поляків, закривало на це очі.

«Росіяни не є людськими істотами»

Зустрів в мережі цитату Вінстона Черчілля:

«Мені казали, що росіяни не є людськими істотами. У шкалі природи вони стоять нижче за орангутангів».

Вирішив перепровірити: так цитата істинна, зустрічається в іноземній та радянській літературі, наприклад, у книзі В.Г. Трухановського «Уинстон Черчилль» (1982).
Ці слова були сказані Черчіллем 14 серпня 1942 року у Москві після напруженої зустрічі зі Сталіним. Фраза відбиває його роздратування від переговорів та показує крайню ступінь ворожості, характерну для особистого ставлення Черчилля до радянського керівництва у той період.

Поки шукав про Черчілля, випадково знайшов багато інших цитат на цю тему, ось лише декілька з них:

«Неправда, що всі люди — це люди. Росіяни — не люди. Це чужі істоти». — Robert Conquest, What to Do When the Russians Come: A Survivalist's Handbook

«Дивлячись на росіян, ясно розумієш, що це плем’я ще не розвинулося до кінця. Росіяни — ще не цілком люди. Їм бракує головної властивості людини — морального чуття, здатності відрізняти добро від зла». — Жуль Мішле (Jules Michelet), французький історик (1798 – 1874 рр.)

“И знать не хочу звереподобную пародию на людей, и считаю для себя большим несчастьем, что родился в России. Ведь вся Европа смотрит на Россию, почти как на людоеда. Я не раз испытывал стыд, что принадлежу к дикой нации.” — В. М. Боткин во время спора с Некрасовым. Авдотья Панаева. «Воспоминания»

Ці цитати зручно використовувати для розлюднення наших ворогів.

Такий засіб, як дегуманізація (розлюднення), завжди застосовується під час воєн щодо противника. Це психологічна й пропагандистська техніка, коли ворога подають як нелюдів, звірів, тарганів — тобто поза категорією людей, на яких поширюються норми права. Це знижує моральні бар’єри до насильства щодо нього та змінює ставлення до нього.

Для чого потрібні дурні

Дурні були в будь-яку епоху, в будь-якій цивілізації, в будь-якій культурі. Ви зустрічаєте їх на роботі, серед близьких, на високих посадах, бачите на екрані і, ймовірно, не раз задавалися питанням: «Чому? Чого дурість не зникає? Чому природний відбір не викорінює її? Чому розумні люди постійно перебувають у меншості порівняно з тими, хто не здатний мислити ясно?»

​Артур Шопенгауер присвятив своє життя вивченню цього питання і дійшов висновку, що дурні люди — це не випадковість, не помилка природи. Він зрозумів, що дурість виконує певну функцію, але не для самої дурної людини, а для систем, у яких вона існує. Дурість корисна, вигідна, необхідна для підтримки деяких соціальних структур. І оскільки вона корисна, вона зберігається, відтворюється, а іноді навіть заохочується.

Читайте також:  Чому розумні люди ЗНИКАЮТЬ із суспільства — Карл Юнг

Йдеться не про висміювання когось. Суть у розумінні закономірності, що формувала людську цивілізацію протягом тисячоліть. Адже як тільки ви усвідомлюєте, чому існують дурні люди, все змінюється: ви перестаєте дивуватися їхньому приходу до влади, ви не чекаєте, що вони винесуть уроки зі своїх помилок, ви перестаєте сподіватися, що вони раптом стануть розумними, тому що усвідомлюєте — їхнє існування обумовлене причинами, які нікуди не подінуться.

​Існує сім еволюційних і соціальних механізмів, що пояснюють, чому дурні люди існують і чому вони існуватимуть завжди. Це не для того, щоб зробити вас цініками, а щоб допомогти чітко бачити реальність.

На півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення Бессарабской народной республики

Рашистський проєкт Бессарабія як прояв гібридної війни фашистської росії проти України

На Півдні Одещини відкрито діють три сепаратистські сайти які готують грунт для створення "Бісорабської народної республіки" (БНР), пише Поштівка.

Історія 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

До російської окупації назва "Бессарабия" місцевим населенням як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.
Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська колоніальна назва, а не як автохтонна самоназва населення.

Рашизм і рашисти в Україні

Поширення російської мови в Україні трактується не просто як мовне питання, а як наслідок або інструмент поширення ідеології рашизму.

Згідно з законодавством України (Закон «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу»), рашизм — це ідеологія та практики, що лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Щодо зв'язку між поширенням російської мови та рашизмом, можна виділити такі аспекти:

*    Інструмент агресії: Російська влада та пропаганда використовують "захист російськомовних" та поширення російської мови як ідеологічне виправдання для військового вторгнення, окупації територій та розколу українського суспільства.
*    Складова ідеології: Просування російської мови поза межами РФ є елементом концепції "русского міра", який є частиною рашизму.
*    Відмова від мови як захист: У контексті російсько-української війни відмова від використання російської мови розглядається багатьма українцями як спосіб захисту від впливу ідеології агресора. 

Отже, у нинішньому контексті поширення російської мови в Україні трактується не просто як мовне питання, а як наслідок або інструмент поширення ідеології рашизму. Рашизм - це руzzкій фашизм.

«Русскій мір» - агресивна реалізація рашизму 

Рашизм є невід’ємною складовою концепції «русского мира» — ідеологічної доктрини, що проголошує існування наднаціональної спільноти, об’єднаної російською мовою, культурою та політичною лояльністю до Росії.

У межах цієї концепції рашизм виступає як практичний інструмент реалізації «русского міра», забезпечуючи його поширення через пропаганду, культурний вплив, політичний тиск і, зрештою, військову агресію.

«Русскій мір» формує ідеологічне підґрунтя, тоді як рашизм є його радикалізованою, агресивною формою, що виправдовує насильство, експансію та заперечення суверенітету інших держав.

    «Русскій мір» — це ідеологія, а рашизм — її силова, агресивна реалізація.

Рашисти 

Відповідно зо визначення рашизму, рашисти — це носії російської імперської ідентичності, які відтворюють і підтримують ідеологію рашизму — систему поглядів, сформовану в російському державному та культурному середовищі й спрямовану на домінування, насильство та заперечення інших народів.

У цьому сенсі рашистами є ті, хто:

•     ототожнює себе з російською імперською ідентичністю;
•     приймає або виправдовує агресивну політику Росії;
•     відтворює імперські наративи.

Копірайтинг за Фрейдом: людині байдуже до всіх текстів, крім цих трьох

Тексти по Фрейду: що писати, щоб тебе хотіли читати

В основі всіх наших вчинків лежать два мотиви: 
бажання стати великим і сексуальний потяг. 
— Зигмунд Шломович Фрейд

Ця цитата на початку — не стільки про секс, скільки про фундаментальні речі. До цих двох мотивів можна додати третій — голод.

Голод — це бажання наповнити шлунок, а в сучасному розумінні — заробити або заощадити гроші.

Усі інші людські бажання — похідні від прагнення до влади, грошей і сексуального потягу. Те саме стосується й текстів: усе написане людиною можна звести до трьох базових типів.