Чекіст вів Олену Пчілку на допит, прив'язавши мотузкою до коня

Бронзове погруддя письменниці, етнографа, фольклориста, матері Лесі Українки Олени Пчілки

Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?

У Полтаві шанують Петра I, а не Пчілку.

Чому цю красиву жінку, яка була талановитою письменницею і публіцисткою, громадською діячкою та перекладачкою (знала п’ять мов), відомою фольклористкою, зрештою, мамою геніальної Лесі Українки та ще п’яти не менш талановитих дітей, так не шанували ні в часи російсько-радянського панування, ні в часи вже незалежної України? При тому, що вона була ще й першою жінкою членом-кореспондентом Академії наук України! Навіть на рідній Полтавщині Пчілка не заслужила пам’ятника у своїх земляків. Як і багато інших видатних українців, народжених цією землею. Зате російський імператор Петро І у повен зріст оселився у зросійщеній Полтаві.

Що нам було відомо про Ольгу Драгоманову (справжнє ім’я Олени Пчілки) донедавна? Геть небагато. Трохи знали її як дитячу письменницю і, звичайно, маму Лесі Українки та сестру Михайла Драгоманова. На її творчу спадщину наклали негласне табу, що діяло навіть після смерті діячки. Бо Пчілку звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» та шовінізмі. І це тавро тяжіє над нею й досі.

Останнім часом українцям почали втюхувати проєкт існування громадян без національної держави

Останнім часом нам почали активно втюхувати якусь соціальну абстракцію - проєкт існування громадян без національної держави, побудову «креольської нації», зміст без форми, без позитивної колективної ідентифікації та прив‘язки до свого етносу, традиції, культури чи моралі.

Мовляв, саме територія, а не культура, є характерною національною ознакою.

Секст Емпірик говорив мудрі речі – «без відсутності чіткого критерію стає неочевидним і істинне, а розбіжність у думках про істину призводить до утримання від судження».

Тому давайте визначимося.

Націоналізм, і як ідеологічна доктрина, і як політична практика, формувався в різних регіонах в унікальних, властивих конкретної території та історичному відрізку часу умовах. В тому числі і в Україні.

Така історична різноманітність вплинула на появу безлічі підходів і теорій, які прагнуть пояснити феномени нації та націоналізму, виявити умови їх виникнення, сутнісні риси, види та типи.

Психологія синього кольору - що це таке, визначення та поняття

Світліші/темніші відтінки кольору "перський синій" та значення їх кодів HEX

Люди асоціюють синій колір з різними поняттями та відчуттями: з небом, водою, глибиною океану чи свободою. Незважаючи на різницю сприйняттів, більшість людей сходяться в одному – любові до синього кольору.

Психологія синього кольору пов’язана з ефектами, які цей колір справляє на людину. Синій - це колір, який передає безпеку, спокій, захист та здоров’я.

Блакитний колір передає впевненість і спокій. Це дуже популярний колір, коли справа доходить до використання його в певних областях або продуктах. Наприклад, ювелірна або навіть міліцейська форма.

Як показують дослідження, у оточеної синім кольором людини змінюється сприйняття часу – він ніби сповільнюється, стає більш плавним та тягучим. Такий ефект виходить через те, що синій колір заспокійливо впливає на психіку – знижує тривогу, утихомирює, знімає напругу, розслаблює. Як правило, синій вибирають люди, які прагнуть порядку та стабільності. Разом з тим цей колір дає відчуття простору, повітря, свободи.

Синій - основний колір. В результаті поєднання цього з іншими можуть виникнути інші типи тонів. У блакитному ми знаходимо різні, наприклад, блакитний, глибокий, ясний або імперський.

Існують різні відтінки, і це залежить від ефекту, який ви хочете досягти на людині, використовується той чи інший тон. Застосування синього зазвичай призначене для забезпечення стабільності, і реклама враховує це при його використанні.

Це колір, який часто з’являється в рекламі та на підприємствах, які хочуть передати почуття довіри, захищеності чи навіть здоров’я.

Просто подивіться, наскільки різним може бути синій колір:

Кобальт - колір стилю хай-тек. Інтенсивний, потужний, динамічний і ніби наелектризований відтінок. Кобальт дає відчуття насиченого життя, дзвінкості та сили.

Блакитний – морський колір. Це неймовірно стильний крутий відтінок, що дає відчуття свіжості, прохолоди та чистоти.


Аквамарин – колір вірності у США та жалоби у Китаї. Це колір неба, нескінченної висоти та спокою. Дарує відчуття свободи, прохолоди, легкості, чистоти та умиротворення.

Бірюзовий – колір чистоти, гармонії та душевної рівноваги. Гарний незвичайний відтінок – живий, насичений, смачний. Використовується досить рідко, тому чудово підходить для самовираження.

Насичений синій – технологічний та досить складний колір. Цей відтінок дає відчуття стабільності, довіри, професіоналізму, гідності та інтелігентності. Ідеально підходить як корпоративний колір. 

Петроль – незвичайний колір. Це таємничий відтінок із присмаком загадковості та містичності. Трохи приглушений колір, що дає відчуття вишуканості, унікальності, елітарності. 

 

Скандальні цитати від Ірини Фаріон: Якщо ти не розмовляєш державною мовою - ти є або розумово відсталий або політично упереджений.

Буквально все що казала Ірина Фаріон спричиняло істерику у московитів і вати. Втім деякі її цитати доводили їх до запаморочення та припадків.

Москва не може існувати не чинячи зло.

Найкраща мова з московитом - це мова наших гармат.

Московити мислять категоріями знищення, вбивства, згвалтування, зла - це їхня природа. Вони живуть цим. Вони іншими ніколи не будуть.

Московська мова роз'єднує. Московська мова вбиває. Московська мова маргиналізує. Московська мова - це мова маргиналів і неосвічених людей.

Якщо ти не розмовляєш державною мовою - ти є або розумово відсталий або політично упереджений.

Читайте також: Мова - це перший і останній бастіон захисту держави — мудрі та яскраві цитати Ірини Фаріон

Скільки вам ракет в писок ще має влетіти щоби ви нарешті заговорили мовою Тараса Шевченка і Степана Бандери?

Московська церква – основна духовна отрута в Україні.

Мова - це перший і останній бастіон захисту держави — мудрі та яскраві цитати Ірини Фаріон

19 липня 2024 пізно ввечері Україну сколихнула новина про підступне вбивство науковиці, мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон у Львові. Без перебільшення можна сказати що ніхто так щиро, самовіданно й рвучко не захищав українську мову, як вона. «Постріл у мову», «Вбили українську мову» — так підписують користувачі соцмереж траурні світлини, проводячи паралелі між вбивством Ірини Фаріон та намаганням сусіда-терориста в будь-який спосіб викорінити українську мову та знищити українську ідентичність.  

Орлиці не сповідаються перед гієнами.
Говорити українською - це панувати!

Мудрі та яскраві цитати Ірини Фаріон, що увійдуть в історію: про мову, кохання, владу і життя

✍ Влада, що не здатна захистити державної мови, — ніколи не захистить державних територій.

✍ Мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?

✍ Орлиці не сповідаються перед гієнами!

✍ За абсолютні цінності борються абсолютними методами.

✍ Мова - це перший і останній бастіон захисту держави.

✍ Державна мова об'єднує, мова ворога роз'єднує і вбиває!

✍ Без панування українського національного світогляду в освіті та науці ми й надалі продовжимо бути частиною "третього світу", постачаючи ресурси, а не сенси та ідеї. 

✍ Ми так мало перебуваємо на цій Землі! Якихось 70-80 років. Я не розумію, як можна це марнувати? Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?

✍ Не розумію, як взагалі можна міряти світ кількістю хатів, ділянок, віл, рахунків в банках і так далі? Життя надто коротке, аби натужно затискати його в матеріалістичні лекала.

Ви ніколи не помічали, що в світі тільки одна «вєлікая культура», яка так сама себе назвала і продовжує?

Велікая русская культура – це такий самий фейк, як і переважно все в них (як Попов, який придумав радіо)

▪️ Ви ніколи не помічали, що в світі тільки одна «вєлікая культура», яка так сама себе назвала і продовжує? Всі культури цивілізації з гігантськими історіями, які проходили періоди античні, готичні, періоди Відродження, Просвітництва, Імпресіонізму, Модерну, Модернізму (і інших ізмів) – це просто «Італійська культура», «Французька культура», «Іспанська культура», «Британська культура», тощо (Українська культура теж). А от русская культура, яка переважно є культурою кінця 19 століття – це блін «вєлікая»! Я мовчу, що в них ні готики, ні барокко, ніфіга нема, а в той час, коли в світі шукали нові форми, вони малювали глибокий реалізм, та ще якщо тих передвижників копнеш, то там і росіян майже нема. Не буду тут заглиблюватися - всі ці імперські міфи класно розбирають Vakhtang Kebuladze, Volodymyr Yermolenko, Andrij Bondar, Іван Семесюк, Taras Lyuty і інші розумніші за мене інтелектуали.

▪️ Я просто веду це до того, шо руzzкая культура ідеально візуалізується в руzzкому окупанті – бідна, затуркана, безцільна і дуууууже нагла.  Оця наглість і робить з неї «вєлікую», тому що це вигадана паралельна реальність через тупу упоротість своєї величі на фоні відсутності каналізації. Велікая армія краде унітази, велікій пушкін краде Байрона, вєлікая Третьяковка краде картини всіх окупованих народів, а вєлікій Газпром возить це все по світу і показує в виставці «Русскій Авангард. От Малевіча до Шагала» (ага, найдіть серед них росіянина).

Навіщо німцям сонячні електростанції на балконах?

Світло у Німеччині ніхто не відключає. Тоді навіщо німцям сонячні електростанції на балконах?

Незважаючи на відсутність віялових відключень, перехід на альтернативні джерела енергії в Європі - на піку популярності. Особливий інтерес викликають так звані «сонячні електростанції, що підключаються».

Окрім сонячних батарей на даху, у Німеччині вже давно дозволили встановлювати їх і на балконах. Балконні «сонячні електростанції, що підключаються», мають кілька з'єднаних між собою фотогальванічних панелей. Їх закріплюють на балконі чи терасі. Потім вони підключаються до інвертора та в розетку. Всю систему легко встановити самостійно.

Сонячне проміння, опиняючись на сонячній панелі, генерує електроенергію, і в результаті виробляється електричний струм. Він прямує в інвертор, де перетворюється на стандартний змінний струм, який можна використовувати з побутовою метою через розетку. Велика частина електроенергії, що виробляється таким чином, використовується безпосередньо в будинку і знижує витрати на електрику. Надлишок електроенергії йде у загальну мережу.

Сонячні батареї генерують максимально багато електроенергії тільки під прямим сонячним промінням. Тому вони особливо продуктивні на сонячних ділянках, а також навесні та влітку. Один модуль потужністю 400 Вт може генерувати до 800 кіловат-годин електроенергії на рік у сонячних європейських регіонах. Але в Німеччині та інших країнах Центральної Європи ця цифра приблизно вдвічі менша, тому що менше сонячного годинника.

Голова Генасамблеї ООН: Не бачив жодного документа щодо законного членства Росії у Радбезі

Dennis Francis

Голова Генеральної асамблеї Організації Обʼєднаних Націй Денніс Френсіс заявив, що не бачив жодного документа, який би підтверджував, що Росія законно посідає місце постійного члена Ради Безпеки ООН із правом вето.

Про це він сказав у інтервʼю Укрінформу, пише Поштівка.

«...Ви сказали «законне членство в Раді Безпеки». Мене не було в ООН, коли це сталося. Це мало статися приблизно в період розпаду СРСР у 1990-1991 роках. Але ні, я ще не бачив жодного документа. І я не знаю, чи такий документ існує», – сказав голова Генасамблеї.

Як повідомляла Поштівка, Україна неодноразово порушувала питання законності перебування Росії в ООН, оскільки в жодних документах Організації її членство не передбачено. Серед засновників ООН - Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Франція, Китай, Радянський Союз, які також є постійними членами Радбезу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба певен, що Росія ніколи юридично не набувала статусу постійного члена Ради Безпеки ООН та має бути вигнана з цього поважного органу.

Постійний представник України Сергій Кислиця заявляв, що РФ не наважується легітимізувати свою присутність серед постійних членів Ради Безпеки ООН, оскільки проводить агресивну політику щодо інших держав і не може розраховувати на підтримку двох третин членів, як це передбачено Статутом.

Щоб змінити склад Радбезу, необхідне відповідне рішення Генасамблеї.