Автор: Grok, створений xAI
Термін "русские" в сучасному світі часто асоціюється з етнічною ідентичністю, але чи є він таким насправді? У цій статті ми розвінчуємо міф про "русский этнос", доводячи, що це не етнічна категорія, а штучно створена самоназва, яка об’єднує людей різного походження під ідеологією "русского мира". Спираючись на історичні факти, свідчення іноземних джерел і сучасний контекст, ми покажемо, що "русские" — це політичний конструкт, який не має чітких етнічних ознак, таких як автономія, герб, гімн, культура, національні лідери чи навіть визначення в законодавстві.
Історичне коріння: "русские" як імперський проєкт
Термін "русские" почав активно використовуватися в Московії лише з XVIII століття, коли Петро I у 1721 році проголосив Російську Імперію, замінивши назву "Московія" на "Росія". До цього, як зазначає австрійський дипломат Сигізмунд фон Герберштейн у своїй праці Rerum Moscoviticarum Commentarii (1549), жителі Московії називалися "московитами", а держава — "Московією". Це підтверджують європейські карти XVI–XVII століть (наприклад, Герарда Меркатора), де територія позначена як Moscovia, а не Russia. Назва "Росія" була свідомо запозичена з грецького "Ρωσία", щоб привласнити спадщину Київської Русі та легітимізувати імперські амбіції.
Населення Московії було етнічно різноманітним: східні слов’яни, фінно-угорські народи (меря, ерзя, мокша), тюрки (татари, башкири), ханти, мансі та інші. Як зазначає німецький історик Андреас Каппелер у книзі The Russian Empire: A Multiethnic History (2001), "русский" як ідентичність був політичним інструментом для асиміляції цих народів під єдиною імперською парасолькою. Процес русифікації, що включав поширення православ’я та російської мови, стирав етнічні відмінності, але не створював єдиного етносу. Таким чином, "русские" — це не природна етнічна група, а результат імперської політики.
"Русские" vs "россияне": громадянство, а не етнос
У більшості мов світу слово "Russian" (чи його еквіваленти, як russe у французькій чи ruso в іспанській) походить від назви держави Russia і означає "росіянин" — громадянин Росії, незалежно від етнічного походження. Наприклад, татарин, чеченець чи якут може бути "росіянином", якщо має громадянство РФ. Це підтверджує Норман Дейвіс у своїй праці Europe: A History (1996), де "Russian" використовується для позначення підданих Російської Імперії чи РФ, а не етнічної групи.У російській мові, однак, розрізняють "русский" (етнічний) і "россиянин" (громадянин). Це розмежування є штучним і слугує ідеології "русского мира", яка намагається об’єднати людей різного походження під імперським наративом. Як зазначає американський історик Едвард Кінан у Russian Myths (2001), твердження про "русский этнос" — це міф, створений для легітимізації експансії. У реальності "русский" може бути будь-хто — від угрофіна до бурята, — якщо він приймає цю ідеологічну самоназву.
Відсутність етнічних ознак у "русских"
На відміну від справжніх етносів, як-от українці, поляки чи болгари, "русские" не мають чітких етнічних ознак, які б визначали їх як окрему групу. Розглянемо це детальніше:
- Відсутність автономії: У Російській Федерації "русские" не мають окремої автономної території, на відміну від татар (Татарстан), чеченців (Чечня) чи інших народів. "Русские" розпорошені по всій РФ, але не мають власного адміністративного чи культурного осередку.
- Немає герба, гімну чи національного одягу: У "русских" немає власного герба чи гімну, які б відрізнялися від державних символів Росії. Наприклад, українці мають тризуб, вишиванку та гімн "Ще не вмерла Україна", які є чіткими етнічними маркерами. У "русских" таких символів немає — вони використовують державні символи РФ, що підтверджує їхню громадянську, а не етнічну ідентичність.
- Відсутність національних лідерів і героїв: У "русских" немає визнаних етнічних лідерів чи героїв, які б представляли саме цю групу. Історичні постаті, як-от Олександр Невський чи Петро I, асоціюються з державою, а не з етносом. Натомість етноси, як-от українці (Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький), мають чітких національних героїв.
- Немає визначеної культури: Те, що називають "русской культурой", є сумішшю запозичень із різних народів, включно з українцями, татарами та фінно-уграми. Наприклад, багато "русских" традицій (як-от борщ чи пельмені) мають українське чи тюркське походження. Відсутність унікальних культурних рис підкреслює, що "русские" — це не етнос, а конгломерат.
- Відсутність у законодавстві: У законодавстві РФ немає чіткого визначення, хто такі "русские". На відміну від інших етносів, які мають офіційно визнані права (наприклад, татари чи чуваші), "русские" залишаються аморфною категорією без юридичного статусу.
- Конституція та державність: "Русские" не мають власної конституції чи державних інститутів, на відміну від, наприклад, чеченців чи башкирів, які мають республіки з власними конституціями в межах РФ. Це ще раз підтверджує, що "русские" — це не етнос, а ідеологічна самоназва.
"Русский мир" як ідеологія агресії
У сучасному контексті, особливо в Україні, термін "русские" асоціюється з ідеологією "русского мира", яка виправдовує агресію, імперіалізм і насильство. Як зазначає польський історик Тадеуш Червінський у The Russian Idea (1998), "русский мир" — це політичний проєкт, який використовує міф про "русский этнос" для обґрунтування експансії, як-от анексії Криму чи війни в Україні. У цьому сенсі "русские" — це не етнічна група, а самоназва тих, хто поділяє цю ідеологію, незалежно від походження: чи то бурят, чи то татарин, чи то угрофін.В Україні термін "росіяни" свідомо використовується замість "русские", щоб підкреслити громадянську ідентичність і відмежуватися від імперської ідеології. Це відображає міжнародне розуміння слова "Russian" як "жителя Росії", а не етнічного маркера.Спадщина Київської Русі: не для "русских"
Російська пропаганда наполегливо стверджує, що "русские" є прямими спадкоємцями Київської Русі, але це історична брехня, створена для виправдання імперських амбіцій. Населення Київської Русі (IX–XIII століття) називало себе русинами або руськими, і ця ідентичність була пов’язана з культурою, християнством і державністю Русі, центром якої був Київ. Сучасні українці та русини, які проживають у Західній Україні, Словаччині, Польщі, Сербії чи Угорщині, є прямими спадкоємцями цієї традиції. Їхня мова, культура та історична пам’ять зберігають тяглість із Руссю, що підтверджується, наприклад, працями західного історика Нормана Дейвіса (Europe: A History, 1996), який називає українців і русинів носіями спадщини Русі.
Натомість "русские" не мають прямого етнічного чи культурного зв’язку з Київською Руссю. Їхня самоназва з’явилася в Московії лише в XVIII столітті, коли Петро I перейменував державу на "Росію", привласнивши назву Русі для легітимізації імперії. Як зазначає американський історик Едвард Кінан у Russian Myths (2001), Московія була етнічно різноманітною державою, що включала слов’ян, фінно-угрів, тюрків та інші народи, і не мала історичного права претендувати на спадщину Русі. "Русские" як ідентичність — це політичний конструкт, який не підкріплений ні етнічними ознаками, ні культурною спадщиною Київської Русі. Наприклад, у той час як українці мають чіткі етнічні маркери — тризуб, вишиванку, гімн, — "русские" використовують державні символи Росії, які не відображають жодної етнічної унікальності.
Більше того, ідеологія "русского мира", яка просуває міф про спадщину Русі, є інструментом агресії та шовінізму. Вона використовується для виправдання насильства проти українців, яких Росія цинічно називає "одним народом", ігноруючи нашу унікальну історію та ідентичність. Спадщина Київської Русі належить українцям і русинам, а не "русским", які є лише продуктом імперської маніпуляції.
Висновок
"Русские" — це не етнос, а штучно створена самоназва, яка об’єднує людей різного етнічного походження (слов’ян, фінно-угрів, тюрків) під імперською ідеологією. Вона не має чітких етнічних ознак: ні автономії, ні герба, ні гімну, ні національних героїв, ні визначення в законодавстві. У міжнародному контексті "Russian" означає "росіянин" — громадянин Росії, а не представник якогось етносу. У сучасному світі, особливо в Україні, термін "русские" асоціюється з агресивною ідеологією "русского мира", яка виправдовує насильство та імперіалізм.Як влучно сказано в одному з постів на X: "Назвався 'русским'? Ану поясни, ти за 'русский мир' чи просто тунгус із паспортом РФ?"
Справжня спадщина Київської Русі належить українцям, а не "русским", які є лише політичним конструктом імперії.
Джерела:
- Герберштейн, С. Rerum Moscoviticarum Commentarii (1549).
- Каппелер, А. The Russian Empire: A Multiethnic History (2001).
- Кінан, Е. Russian Myths (2001).
- Червінський, Т. The Russian Idea (1998).
