 |
| Українська новорічна поштівка "З новим роком!" худ. М. Туміна. 1956 р. |
Українські новорічні поштівки друкували видавництва: «Мистецтво», «Радянська Україна», «Прапор», «Укрдержвидав», «Укррекламафільм», «Укрфото», Державне виробництво образотворчого мистецтва. Листівки українською мовою зустрічаються досить рідко. Вони виконані у радянській стилістиці, лише на деяких з них зустрічається традиційний український орнамент, шрифт, а також національні символи – вишитий рушник, куманець та ін. В СРСР поштівки використовували як з пропагандистською метою, так і для висвітлення головних подій у державі.
Перші українські різдвяні та новорічні поштівки почали видавати в Києві ще на початку ХХ ст. Восени 1929 року в СРСР Новий рік і Різдво були оголошені звичайними робочими днями, а будь-які святкування заборонялися. Зимові свята обізвали «буржуазної затією». У грудні та січні спеціальні патрулі з добровольців ходили по вулицях і заглядали у вікна, перевіряючи виконання урядового указу. Новорічна ялинка перейшла на нелегальне становище. Ті, хто не хотів позбавляти своїх дітей свята, робили це таємно. Ситуація змінилася в 1935 році. Тодішньому секретареві ЦК Компартії більшовиків України Павлу Постишеву вдалося-таки переконати Сталіна, що красуня-ялинка з «попівського дерева» цілком може перетворитися на символ щасливого дитинства в СРСР. Новий 1936 рік вже зустрічала вся країна, нарядивши ялинки й підписавши саморобні поштівки. Святкування Нового року стало невід'ємною частиною радянського життя.
Упродовж 1937-1939 років новорічні поштівки в СРСР друкувалися невеликими тиражами (заборонені в 1929 р.). Перші радянські фронтові новорічні поштівки були видані до Нового 1942 р. Найпопулярнішими були поштівки з написами «Новогодний привет героическим защитникам Родины!» і «Новогодний привет с фронта!».
Масовий випуск поштівок налагодили в 1953 р.; практично всі вони мали напис "З Новим роком", зображення кремлівських зірок і червононосого Діда Мороза, якого супроводжувала снігурка в кокошнику. Над цим активно працювали союзні та республіканські видавництва: «Планета», «Правда», «Изогиз», «Міністерство зв’язку СРСР», «Советская Россия» (Москва, РФ), «Аврора», «Советский художник» (Ленінград, РФ), «Мистецтво», «Радянська Україна», «Прапор», «Укрдержвидав», (Київ, Україна), ім. Якуба Коласа (Мінськ, Білорусь), «Мінтіс» (Вільнюс, Литва), «Лієсма», «Авотс» (Рига, Латвія), «Еесті Раамат» (Таллінн, Естонія) тощо.
Випуск поштівок на державному рівні розпочався під час Німецько-радянської війни. У грудні 1941 року видавництво «Искусство» підготувало спеціальну серію поштівок патріотичної тематики. Написи мали надихати бійців Червоної армії на перемогу у війні: «З Новим роком, товаришу фронтовик! У 1942 році бажаємо тобі нових подвигів і повної перемоги над ворогом. Смерть німецьким окупантам», «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!», «З Новим роком, товариші бійці, командири та політпрацівники! В ім'я Батьківщини вперед, на повний розгром ворога!» тощо.
Видані у 1941 році перші українські новорічні поштівки (4 варіанти накладом по 20 тисяч кожен) здебільшого загинули у полум'ї війни, а перші після звільнення України у 1944 році (3 варіанти по 100 тисяч) не могли задовольнити попит всіх бажаючих. З ситуації виходили хто як міг. Зокрема, в хід йшли іноземні поштівки, які дещо перероблялись.
Починаючи з 1950-х років, жодних проблем із привітанням рідних та близьких з Новим роком не було - новорічні поштівки друкувались різноманітні та в достатній кількості.
 |
| 1954 р. Ю. Михайлов |
 |
| 1954 р. К. Кудряшова |
 |
| 1955 р. Київ. Ю. Михайлов |
 |
| 1955 р. Г. Малаков |
 |
| 1956 р. Г. Зубковський |
 |
| 1957 р. В. Яланський |
 |
| 1959 рік. В. Трусов |
 |
| 1959 р. О. Дяченко |
З 1953 р. розпочався масовий випуск новорічних поштівок, розквіт яких припав на 1960-і роки. Передусім переважала дитяча тематика. Згодом запанувала космічна.
 |
| Українська новорічна поштівка, 1957 рік |
Неодмінним атрибутом зустрічі Нового року в СРСР на самому початку 1960-х років стало «Советское шампанское». Цей бренд з’явився у 1936 р., у 1937 році було запущено завод шампанських вин у Ростові-на-Дону, у 1940 – заводи в Горькому, Тбілісі, Харкові. Іншого шампанського в СРСР не випускали. Через високу вартість ігристий напій могли собі дозволити далеко не всі радянські громадяни. У 1961 році процес виробництва автоматизували, і шампанське подешевшало на 20%, таким чином попит на нього зріс. Для порівняння, у 1936 році в СРСР було випущено 300 тис. пляшок цього напою, в 1940 – 8 млн, 1956 – 27,3, 1966 – 60,8, 1980 – 177.
 |
| «З Новорічним святом!» (худ. Шамшин К., Якименко Р. 1970 рік) |
Відтак протягом 1960–1970-х років на поштівках почали з’являтися зображення постатей з келихом ігристого в руках. Ще один святковий сюжет – особливі композиції з ялинковими гілками, новорічними іграшками, свічками та бокалами шампанського.
 |
| «З Новим роком!» (худ. Кропивницький І.,1971 рік) |
 |
| З Новим роком! 1971 рік |
 |
| З Новим роком! Видано у 1967 р. |
