Ми живемо в епоху, коли звичні слова раптово втрачають свій первісний
зміст. Те, що століттями вважалося аксіомою та фундаментом цивілізації,
сьогодні оголошується «застарілим конструктом».
Найяскравіший
приклад - спроба радикальної трансформації інституту шлюбу. Під
привабливими гаслами прогресу, інклюзивності та «рівних прав»
розгортається процес, який має мало спільного з правовою справедливістю.
Насправді ми спостерігаємо системний демонтаж шлюбу як базової суспільствоутворюючої одиниці.
Ця
стаття - спроба відкинути політичну коректність і тверезо поглянути на
юридичні, логічні та соціологічні наслідки постмодерністського наступу
на сім’ю. Чи дійсно розмивання кордонів шлюбу веде до свободи, чи це
пряма дорога до юридичного та соціального хаосу? Давайте розберемося.
Межі визначень: Чому шлюб не може бути «будь-чим»
Будь-який
правовий чи соціальний інститут існує лише доти, доки він має чіткі,
об’єктивні та недвозначні критерії. Фундаментальним критерієм шлюбу
протягом усієї історії людства був і залишається союз чоловіка та жінки.
Це обмеження не є випадковим капризом законодавця чи продуктом
релігійних упереджень. Це відображення природної, біологічної та
соціальної реальності: саме союз двох протилежних статей єдиний здатний
до природного продовження роду та забезпечення спадковості поколінь.
