Рейдж-бейтінг (від англ. rage baiting — «приманка на лють», «провокування гніву») — політтехнологічний та комунікаційний прийом, що полягає у свідомому створенні або поширенні інформаційного контенту, покликаного викликати у цільової аудиторії сильне обурення, гнів чи моральне збудження з метою максимізації охоплення, залученості та впливу на громадську думку. На відміну від звичайної провокації, рейдж-бейтінг використовує алгоритмічні особливості соціальних мереж, які однаково винагороджують як позитивні, так і негативні реакції користувачів.
У політичних технологіях рейдж-бейтінг застосовується для:
- мобілізації власного електорату через культивування почуття загрози або несправедливості;
- дискредитації політичних опонентів шляхом навмисного акцентування найбільш суперечливих або емоційно заряджених аспектів їхньої діяльності;
- зміщення суспільного порядку денного від небажаних тем до штучно створених інформаційних конфліктів;
- стимулювання вірусного поширення політичних повідомлень завдяки масовому коментуванню, репостам і медійним дискусіям.
Типовими інструментами рейдж-бейтінгу є провокаційні заголовки, вирвані з контексту цитати, навмисно поляризуючі формулювання, маніпулятивні меми, образливі узагальнення, перебільшення та демонстративне порушення суспільних табу. Їхньою метою є не переконання аудиторії за допомогою аргументів, а виклик максимальної емоційної реакції, що збільшує видимість повідомлення в інформаційному просторі.
Рейдж-бейтінг є розвитком технології клікбейту (clickbait). Якщо клікбейт експлуатує людську цікавість для отримання переходів, то рейдж-бейтінг експлуатує гнів, обурення та поляризацію, перетворюючи негативні емоції на інструмент інформаційного впливу. У політичній комунікації він часто поєднується з кампаніями дезінформації, інформаційно-психологічними операціями та технологіями поляризації суспільства.
Поширення цього явища пов'язане з так званою економікою уваги: люди зазвичай активніше реагують на контент, який викликає негативні емоції. Саме тому блогери, пропагандисти, політичні агітатори, рекламодавці та інші зацікавлені особи дедалі частіше використовують рейджбейтинг для збільшення охоплення своїх матеріалів.
Ефект посилюється алгоритмами сучасних соціальних мереж, які надають перевагу контенту з високою залученістю користувачів незалежно від того, чи ця взаємодія є позитивною, чи негативною.
Ознаки рейдж-бейтінгу:
- свідома орієнтація на емоційну, а не раціональну реакцію;
- провокування конфлікту як самоціль;
- використання алгоритмів соціальних платформ для масштабування охоплення;
- другорядність фактичної точності порівняно з вірусністю повідомлення;
- перетворення обурення аудиторії на політичний або репутаційний ресурс.
Споріднені поняття: клікбейт (clickbait), тролінг, інформаційна провокація, поляризація, інформаційно-психологічна операція (ІПСО), емоційна маніпуляція, engagement farming («фермерство залученості»).
