Вживання алкоголю позитивно впливає на рівень холестерину

Вчені Гарварда проаналізували дані 58 000 людей і з'ясували:

 • Помірне вживання вина, пива, текіли та інших спиртних напоїв сприяє підвищенню «хорошого» холестерину (ЛПЗЩ), який очищає судини, а також знижує рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ);

 • Алкоголь зменшує концентрацію фібриногену - білка, що відповідає за згортання крові, що позитивно впливає на здоров'я серця;

 • У людей, які відмовилися від алкоголю під час дослідження, спостерігалося збільшення «поганого» холестерину та зниження «хорошого».

Отже, варто підняти келих за вчених)

Читайте також:  Фахівці розповіли про користь алкоголю для серця

Корисні прийоми «техніки спілкування» які корисно знати українцям

Як зробити свою комунікацію максимально переконливою?

Ось кілька коротких і корисних прийомів "техніки спілкування":

Активне слухання: Показуй, що чуєш співрозмовника — кивай, повторюй ключові слова ("Тобто ти кажеш, що…"), не перебивай.

Відкриті запитання: Став запитання, які починаються з "Як?", "Чому?", "Що?" — це допомагає розвинути розмову (наприклад, "Як ти це бачиш?").

Емпатія: Вислови розуміння почуттів іншої людини ("Я розумію, що це тебе засмутило").

"Я-повідомлення": Говори від себе, щоб уникнути звинувачень ("Мені здається…", а не "Ти завжди…").

Позитивний тон: Починай і закінчуй розмову на добрій ноті, навіть якщо є розбіжності.

Паузи: Давай час на обдумування — мовчання допомагає уникнути поспішних слів.

Ці прийоми прості, але дуже ефективні для покращення спілкування. Тепер розкажемо про корисні навички ефективного спілкування:

10 корисних навичок ефективного спілкування

Слухай уважно

Вміння слухати — один з найефективніших елементів спілкування. Коли ти уважно та зацікавлено слухаєш людину, вся твоя увага спрямована на оповідача. Це дає змогу бути максимально залученим в те, що розповідає людина. Так ти зможеш якісно прокоментувати сказане, а також поставити влучні питання співрозмовнику. І, що дуже важливо, це вказуватиме на твій щирий інтерес до людини.

Вербальне спілкування

Фундаментальна навичка для передачі твоїх думок, емоцій та ідей. Те, як ти подаєш думки, може значно вплинути на те, як люди сприймають та розуміють інформацію, яку ти подаєш. Для якісного вербального спілкування потрібно:

• звернути увагу на те, як чітко ти вимовляєш кожне слово. Практикуй вправи для покращення своєї вимови
• знайти для себе зручний темп мовлення. Будеш говорити зашвидко — може виникнути непорозуміння зі співрозмовниками, заповільно — втратиш їхню зацікавленість;
• використовувати стратегічні паузи у комунікації. Так ти підкреслиш ключові моменти у розповіді, а також надаси змогу своїй аудиторії якісно сприйняти інформацію;
• не забувати про збагачення свого словникового запасу. Читай багато книжок, дізнавайся про значення тих слів, про які раніше не чув тощо;
• слідкувати за власним тоном. Адаптуй свій тон в залежності від цілей розмови чи презентації.

Розуміння та чіткість сказаного

Люди, які вміють чітко і стисло висловлювати свої думки, дуже цінуються. Бо ніхто не хочу слухати людину, яка сама не розуміє, про що говорить.
Кожного разу, коли ти спілкуєшся з кимось, обирай просту та зрозумілу мову. Мета не в тому, щоб справити враження на співрозмовника, а в тому, щоб ваше спілкування було легким. Кожне слово, яке ти говориш, має підвищувати цінність поданої тобою інформації.

Конкретність

Ще одна навичка ефективної комунікації. Забагато «води» у твоєму повідомленні призведе до того, що співрозмовники не зрозуміють донесеної інформації. Мінімізуй використання художніх прийомів та зведи все до конкретних фактів, цифр, даних та цілей тощо. Так твій спіч буде простим, чітким та зрозумілим.

Невербальне спілкування

Мова твого тіла грає велику роль в ефективності комунікації. Те, що ти говориш, безперечно важливо, проте твої жести, міміка та зоровий контакт не менш важливі. Використання невербального спілкування допоможе донести інформацію ефективніше та зручніше, а також дасть змогу побудувати міцні відносини з людьми. Щоб покращити свої знання у невербальному спілкуванні, дізнайся про різні пози, жести та міміку, що вони означають. Це також допоможе тобі розуміти та «зчитувати» співрозмовників.

Будь собою

Отак, банально і просто. Не грай роль, яку не витримаєш до кінця. Тобі це і не потрібно. Люди завжди відчувають присмак лукавості. Так, тобі про це можуть не сказати, але думка про тебе вже буде сформована. Тому розслабся та спілкуйся з людьми так, наче ти їх давно знаєш.

Емоційний інтелект

Це твоє вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття людей. Прояв емпатії до співрозмовника дозволяє правильно налаштувати тон та добирати слова під час бесіди. Намагайся зрозуміти значення виражених емоцій та тренуй свій емоційний інтелект, намагаючись помічати невербальні сигнали від інших.

Підготовка

Завжди намагайся підготуватись заздалегідь до свого виступу, презентації чи дискусії. Твоя промова має бути логічно побудована. Для цього можеш використовувати завчасно прописаний план. Вживай ті поняття, які будуть зрозумілі усім присутнім. Уникай жаргонізмів та лайливих слів.

Цікаві питання

Твої питання продемонструють співрозмовнику, що ти дійсно активно слухав і цікавишся думкою людини. Задавай відкриті питання — ті, які вимагають розгорнутої відповіді. Так ти зможеш дізнатись більше інформації про свого співрозмовника або змусиш його міркувати над темою вашої розмови.

Фідбек

Доволі неочевидний фактор в комунікації. Ефективний зворотній зв'язок — це обмін конкретними прикладами та наслідками проблеми. Сильні комунікатори можуть приймати конструктивний фідбек та надавати його іншим. Зворотній зв'язок може відповісти на запитання, запропонувати рішення чи допомогти покращити проєкт. Надання та прийняття зворотного зв'язку — важлива навичка, оскільки вона може допомогти як тобі, так і твоїм оточуючим покращити свою роботу та свій професійний розвиток.

Етапи ефективної комунікації

Ефективна комунікація не починається одразу з переконання, а має свої етапи.

Мета. Більшість людей починають комунікацію, не розуміючи власних
цілей. Варто щоразу запитувати себе, яка мета спілкування, що ви хочете
почути чи отримати у відповідь.

Спостереження. Зберіть інформацію, яка допоможе вам у спілкуванні.

Довіра. Це вкрай важливий ресурс, без якого неможлива успішна взаємодія.

Стан. Фокусуйтеся на емоціях співрозмовника та не давайте волю власним.

Перемикач. Важливо зрозуміти, яка одна ваша фраза врешті зможе вплинути на конкретну людину і «перемкнути» її на ваш бік.

Як формується наша думка, і чому це важливо розуміти?

🧠 Як формується наша думка, і чому це важливо розуміти? Кожен із нас має власну думку, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях та переконаннях. Наше уявлення про світ формується роками під впливом багатьох факторів.

▶️ Перше і найсильніше – це найближче оточення: батьки, рідні, значущі дорослі. Саме вони вчать нас, як взаємодіяти зі світом, у що вірити та кого слухати.

▶️ Згодом до цього додається власний досвід, формуються цінності та переконання. Ми схильні вважати свою думку правильною, адже так почуваємось більш впевненими.

▶️ Будь-яка інформація, що підтверджує нашу думку, здається нам істиною. А те, що їй суперечить – відкидається як хибне. Це робить нас вразливими до маніпуляцій!

Рівень обізнаності теж може стати полем для впливу. Що менше ми знаємо, то легше сприймаємо нову інформацію на віру – особливо, якщо вона звучить впевнено та підтверджена нібито "експертами". Посилання на умовних науковців, псевдодослідження та маніпулятивну статистику можуть створювати ілюзію достовірності. Подача спотвореної інформації з посиланням на "надійні" джерела  —  це один із найпоширеніших методів маніпуляції.

Критичне мислення – наш головний захист! Вчіться ставити під сумнів інформацію, аналізувати та порівнювати різні джерела.

Путін був вкрай принижений Україною – і Трампу потрібно про це пам’ятати

Сміливість початкових припущень Путіна зустрілася з непохитною рішучістю нації, яка не бажає поступитися своєю свободою. Український народ показав, що стійкість, стратегічна кмітливість і лідерство неймовірного героя можуть переломити ситуацію проти навіть найстрашніших ворогів.

Коли три роки тому Володимир Путін почав свою так звану «спеціальну військову операцію» проти України, він уявив собі швидкий і простий переворот: триденний бліц, під час якого його війська тріумфально вкотяться до Києва, обезголовлюючи українське керівництво та встановлюючи поступливий маріонетковий уряд під великим пальцем Москви. У його свідомості було мало місця для опору, не було сподівань на тривалу боротьбу і, звичайно, не було очікування лютого українського духу, який незабаром проявиться, пише Поштівка з посиланням на Daily Express

З самого початку стратегія Путіна була побудована на великих припущеннях. Він припускав, що український уряд і армія розваляться, як картковий будиночок під тиском російської могутності. Його план базувався на швидкому домінуванні – захопленні або навіть усуненні президента Зеленського та його ключових радників – з подальшим плавним захопленням влади, яке, теоретично, залишило б мало місця українському народу для згуртування. Але ніщо не могло підготувати його до незламної волі нації, яка відмовлялася поступатися.

Жорстока дійсність сильно вдарила по Росії. Замість легкої перемоги Москва опинилась у конфлікті, який переріс у жорстоку, важку війну, що нагадувала окопну війну Першої світової війни. Початкова фаза операції, яка мала бути коротким вторгненням, швидко перетворилася на тривалу військову трясовину. Очікуваний «блискавичний успіх» обернувся низкою прорахунків і стратегічних помилок, виявивши великі прорахунки розвідки та кричущу недооцінку стійкості України.

Політичні переслідування дослідників Голодомору: щодо Ткаченка та Дробовича відкрито кримінальну справу

ДБР 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Державне бюро розслідувань 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, які організували політичні переслідування дослідників Голодомору-геноциду українців.

Як повідомляли раніше журналісти «України молодої», точкою відліку «війни», яку розпочали Ткаченко та Дробович проти дослідників, стало 7 вересня 2021 р. Саме тоді у Києві відбувся Міжнародний форум “Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо”, на якому були озвучені наслідки жахливих злочинів проти української нації, вчинених комуністичним тоталітарним режимом у ХХ ст. На заході, у якому взяли участь науковці, представники влади, духовенства, української діаспори, були оприлюднені новітні дослідження та втрати української нації під час Голодомору-геноциду –10,5 мільйонів українців.

Хто такі шизоїди, як з ними спілкуватися і чому не варто вважати їх «ненормальними»

Не потрібно плутати шизоїдів з шизофреніками!

ШИЗОЇД - конституціонально-генетичний
склад особистості, якій властиві аутизм
(заглибленість у внутрішнє життя,
відсторонення від зовнішнього світу),
емоційна холодність, що поєднується
з підвищеної ранимістю,
переважання абстрактного мислення;
часто поєднується з астенічною статурою.

Таких людей небагато, 1-2%. Вони не люблять, коли до них наближаються надто близько, і часто відлякують людей своєю особливою поведінкою. Багато хто вважає їх «не такими». Але вони звикли до цього.

Люди шизоїдного типу особистості в якості захисного механізму використовують відстороненість. Вони йдуть — від людей, в самотність, у світ власних фантазій. 

Шизоїдна акцентуація — вид характерного сприйняття фізичної особи, який характеризується замкненістю індивіда, його відгородженістю від інших людей. Шизоїдним людям бракує інтуїції та вміння співпереживати. Вони важко встановлюють емоційні контакти. Мають стабільні та постійні інтереси, небагатослівні. Внутрішній світ майже завжди закритий для інших і заповнений захопленнями і фантазіями, які призначені тільки для «потішання» самого себе. Можуть проявляти схильність до вживання алкоголю, що ніколи не супроводжується відчуттям ейфорії.

Вони частково або повністю замкнуті від зовнішнього світу, примудряються практично не контактувати з ним, хоча постійно там перебувають. Вони дивляться тільки на те, що твориться у них «всередині». Ставлення таких людей до громадської думки не дозволяє їм нормально відкрито виражати емоції і громадську думку. У свідомості йде постійний багатогранний розумовий процес, який навколишні ніколи не зрозуміють, але ось відкрито висловити його людина з таким темпераментом не може. Будь-яка їх дія спрямована на відокремлення, через що їх внутрішнє его стає дедалі більше, досягаючи неймовірного рівня цинізму, через що вони тримаються відокремлено. Оточуючі вважають шизоїдів надто дивними, навіть неадекватними.

107 років тому у Києві почався червоний терор

У підвалах ЧК.

107 років тому у Києві почався справжній Апокаліпсис – банди Муравйова захопили місто і розгорнули тут червоний революційний терор

В ніч на 8 лютого 1918 р. більшовицькі війська під командою Михайла Муравйова після обстрілу з Дарниці вдерлися до Києва. З цього моменту почалося безжальне знищення і пограбування усіх, хто траплявся на шляху армії загарбників. Більшовики пояснювали свої дії «революційною доцільністю». І чи не найбільше з усіх районів столиці від дій бандитів Муравйова тоді постраждав Печерськ. 

Після того, як українські частини з боями почали відходити від Києва, червоні почали роззброювати і обстрілювати з артилерії нейтральні частини. Причина цього досі не зрозуміла дослідникам, однак більшовики карали усіх, хто їх не підтримував – навіть абсолютно нейтральних військових або цивільних. Сам Муравйов так нахвалявся у доповідях керівництву про початок захоплення Києва: «Я приказал артиллерии бить по высотным и богатым дворцам, по церквям и попам... Я сжег большой дом Грушевского, и он на протяжении трех суток пылал ярким пламенем». А ще пізніше він дав самостійну оцінку скоєному ним: «Мы идем огнем и мечом устанавливать советскую власть. Я занял город, бил по дворцам и церквям... бил, никому не давая пощады! 28 января Дума (Киева) просила перемирия. В ответ я приказал душить их газами. Сотни генералов, а может и тысячи, были безжалостно убиты... Мы могли остановить гнев мести, однако мы не делали этого, потому что наш лозунг — быть беспощадными!».