Під час російсько-турецької війни 1787—1792 років 22 грудня 1790 року відбувся штурм Ісмаїла - селища на Дунаї і переправи біля нього, головну роль в якому відіграла козацька флотилія Антіна Головатого.
Початок операції розпочався з того, що козаки-чорноморці Антіна Головатого першими прибули до переправи під стіни й піддали її масованому обстрілу з гармат. Там біля селища Ісмаїл на Дунаї знаходились пороми і кораблі османського флоту.
У двох морських битвах — біля острова Верхнього Чатапи та вище Ісмаїла — козаки потопили османські кораблі й позбавили гарнізон Ісмаїла підтримки флоту та можливості доставляти підкріплення з османського берега Дунаю.
Одержавши перевагу в ініціативі та розвиваючи успіх, полковник Антін Головатий з ходу атакував фортецю Табія і, після кровопролитного бою взяв її штурмом. У бій козаків він вів особисто. Використовуючи отриману оперативну перевагу і, користуючись розгубленістю противника, Головатий атакував і селище Ісмаїл з боку Дунаю, і взяв його. Османи провели контратаку великими силами й змусили козаків зі значними втратами залишити селище та відступити на острів Сулин. Якби під час цього бою де Рібас чи О.Суворов, які холоднокровно спостерігали за його ходом, атакували Ісмаїл з суші, його доля була б вирішена в той же день. А так Ісмаїл, хоч і відрізаний козацькою флотилією від Дунаю, залишився незламним.
О. Суворов лише був задоволеним діями Чорноморської козацької флотилії, яка створила переможну ситуацію й повторила розвиток операції під Очаковом.
За порадою кошового отамана Захарія Чепіги Суворов призначив штурм Ісмаїла на ранок 22 грудня (за н.стилем) 1790 р., до падіння густих туманів. З ранковою зорею десантом з острова Сулин флотилія Антіна Головатого першою розпочала штурм. На 8 годину ранку козаки знову взяли османські укріплення з боку Дунаю, і доки сухопутні війська О. Суворова заходили з суходолу, вдерлися в селище Ісмаїл.
На його вулицях чорноморців атакував корпус яничарів під командуванням самого кримського хана Каплан-Гірея. Оточені яничари билися з відвагою приречених. Бій був жорстокий, ніхто нікого не жалів. Переважаючими силами яничари почали тіснити козаків. Та в цей вирішальний час бою, поспів на допомогу Михайло Кутузов зі своїми гренадерами й опір яничарів було зломлено.
Останній кримський хан Каплан-Гірей разом зі своїми п'ятьма синами загинув у цьому бою. Морські піхотинці Головатого захопили 26 ворожих знамен. Ці військові трофеї цінуються найвище, бо означають військову доблесть і звитягу.
За штурм Ісмаїла Антона Головатого було нагороджено орденом Святого Володимира, а всіх козаків — срібною медаллю «За отменную храбрость при взятии Измаила Декабря 11 дня 1790», яка носилася на георгіївській стрічці. У бою за Ісмаїл загинуло 24 козацьких старшини (офіцерів) і 388 козаків. Про їхню славу і героїзм у народі складено багато пісень. В одній із них співається:
«Від Килії до Ізмаїла покопані шанці,Та історична слава в цій битві повністю була віддана генерал-аншефу Олександру Суворову та російським воякам. Офіційна російська й московсько-радянська пропаганда й історіографія участь українських військ і флоту в визволенні Причорномор'я принципово замовчували, хоча добре знали, що більшість полків отих «чудо-богатирів» комплектувалися українцями та в Україні.
Ой вирубали османи новоординців у середу вранці.
А Чорноморці, храбрі запорожці, через Дунай переїздили,
Вони тую проклятую Змаїлівську орду з батареї збили».
У 2019 році в Ізмаїлі відбувся всеукраїнський національно-патріотичний вишкіл «Джура-Прикордонник» Всеукраїнська військово-патріотична гра, організований Мінмолодьспортом і Держприкордослужбою. Це був найбільший в Україні проект військово-патріотичного спрямування, в якому взяли участь понад півтисячі молоді з прикордонних районів України. За пропозицією Держприкордонслужби проект присвятили Антіну Головатому, відтак на футболках учасників вишколу було процитовано уривок твору Т.Шевченка:
«Наш завзятий ГоловатийНа постері портрет Антіна Головатого (18 ст.) і розмальована версія гравюри С. Шифляра «Штурм Ізмаїла 22 грудня 1790». За основу малюнка були взяті мальовані начерки, зроблені художником під час бою.
Не вмре не загине…
От де, люде, наша слава.
Слава України».
