«Руssкіх не існує», — каже публіцист, перекладач, філософ Вахтанг Кебуладзе. Росія змогла створити імперію, але не спромоглася стати політичною нацією: «Будь-яка людина, яка говорить: «я руssкій», водночас говорить: «я імперець, я ксенофоб і ненавиджу людство».
Чому Заходу так важко зрозуміти природу російського світу смерті? Чому росіяни обирають зло і чи можуть інакше?
Є злочинці: Путін, колективний Кремль, воєнні злочинці, садисти на кшталт Пригожина, усі ці зграї «Вагнера», кадирівці, тисячі кримінальних злочинців, яких треба судити. Є ті хто забезпечує всім необхідним для вбивств бандформування під назвою "Армія РФ". Є ті хто виготовляють знаряддя вбивства - пакети, бомби, танки, гармати, літаки, есмінці, підводні човни тощо. Вся росія так чи інакше працює на війну, на вбивства, на знищення українських міст. Тому винні всі росіяни. Моральна відповідальність — не юридична, не кримінальна, а моральна — за весь цей жах, який вони несуть у світ, і не лише в Україну, а й у Сирію, Грузію, Африку, вона лежить на всіх росіянах.
Читайте також: Чому "русскіє" — це не етнос
Але питання в іншому. А чи можуть росіяни інакше? Чи не є оцей вибір зла для них способом виживання? Чи не є ця імперська ксенофобія осердям їхньої ідентичності? Тут ми виходимо вже зі сфери політики у сферу культури. Була ж велика програма денацифікації Німеччини, і були різні її виміри: політичний, юридичний і, зокрема, культурний. Я ставлю собі таке риторичне питання: чи можна було лікувати німців, умовно, даючи читати їм Гете? Я думаю, що можна. Тому що геній Гете – це геній людства, він промовляє до всіх людей, а не лише до німців. А чи можна лікувати росіян, умовно, даючи їм читати Пушкіна, або Толстого, або Достоєвського? У жодному разі. Це посилить хворобу. Тому що вже там, у цій класичній російській літературі, вкорінені наративи ненависті, зверхності, ксенофобії. І коли мої колеги, французькі, польські, британські, американські, шведські філософи питають: «Як же росіяни можуть бути такими нелюдями, коли в них така література, культура?», я кажу: «Так ви не читали. Насправді ви не зрозуміли. От саме тому, що в них така література, саме тому, що в них така культура, тому вони такі».
Читайте також: Так звані “русскіє” — спадкоємці Орди, а не Русі
Вони створили жахливу, нещасну, найнеуспішнішу імперію у світі. Я антиімперіаліст, але все ж розумію, що це неусувний момент історії людства, адже людство розвивалося через таку форму, як імперія. І в імперіях було і щось позитивне. Найпотужніші імперії світу сформували паралельно політичні нації. Коли розпалася Британська імперія або Іспанська, найбільші імперії світу, то всередині, у метрополіях, залишилися політичні нації, які стали успішними. Натомість у Росії політична нація не сформована. Осердям їхньої "руssкої" ідентичності не є "руssкість" у політичному сенсі, а є імперськість. І тому, якщо вони позбудуться імперії, вони позбудуться власної ідентичності, а це страшно.
Для того, щоб одужати, їм треба стати не собою, бо не існує такої політичної нації, як "руssкіє". Їхня імперія мала різні обличчя: царська, більшовицька імперія, радянська, потім от путінська. І для росіян — байдуже, це упороті якісь праворадикали на кшталт Гіркіна чи прекраснодушні ліберали на кшталт «Дождя», — для них імперія найважливіша. Для них імперія - це в першу чергу власна велич, власна пихатість і зверхнє ставлення до інших народів. Тому для них свобода, політичні права, природне право людини на життя, на щастя, на самореалізацію — це порожні слова. Ці поняття у них не вкорінені, вони не мають ґрунту, там нема де прорости цьому. Тому вибір росіян, якщо в них є вибір, завжди буде отаким злочинним вибором.
Натомість Україна все ж таки створила політичну націю. З великою кількістю негараздів, корупції, але така політична нація є. А от російської політичної нації не існує. Будь-яка людина, яка говорить: «я руssкій», водночас говорить: «я імперець, я ксенофоб, я ненавиджу людство». І їм важко відмовитися від своєї російської ідентичності, іншої ж немає, це пастка їхньої історії. І європейці, і американці не розуміють цього.
Читайте також: «Русскій» — це татарин, що прийняв хрещення
У чому помилка, і наша, і більшості партнерів, які нас підтримують? Вони вважають: є поганий Путін, хай навіть колективний Путін, Кремль, і є нещасні росіяни, деякі злочинні, деякі просто дурні. Але це нонсенс. Путін — це не демон, закинутий з космосу в Росію. Це органічне породження Росії. На нього є шалений запит, і ніхто не промивав їм мізки, навпаки – вони створили Путіна! Це їхня проєкція. Вони насолоджуються цим. Це те, що їм потрібно. І коли вони приїжджають на Захід, вони з гордістю туди приїжджають: вони ж росіяни, вони ж створили Путіна, вони ж створили імперію, вони ж можуть знищити мільйони навколо себе, у них же є ядерна зброя.
Тому я кажу: руssкіє – це не національність. Це діагноз, це хвороба. Хвороба не біологічна, а історична. І від неї треба лікуватися. Причому коли я кажу «руssкій», я не маю на увазі етнічне походження. Я маю на увазі цю збочену імперську ідентичність. Тому, наприклад, Шойгу, який взагалі з Туви – це класичний російський імперець, попри те, що, може, руssької крові в нього і немає зовсім.
Читайте також: Азійщина
Ось що мені ще спало на думку. Чому з Росією так важко дати раду цивілізованим людям? Тому що, знову-таки, ми можемо не вірити в Христа, але через християнство в нашій моральній культурі присутня одна ідея. Вона прекрасна, вона гуманна, але вона інколи стає небезпечною. Ми вважаємо, що зло не є онтологічним, що зло — це відсутність добра. Бог створив світ, Бог – це добро, а диявол – це не рівнозначна сила, немає абсолютного зла, є відсутність добра. І коли приходить добро, зло має зникнути.
І от коли ми стикаємося з таким феноменом, як Росія, ми раптом усвідомлюємо з жахом, що це і є форма абсолютного зла, що в нашому світі, виявляється, є абсолютне зло. Це підважує взагалі всю нашу культурну традицію, це підважує нашу мораль. А той глибинний народ, який породив Путіна, насолоджується цим. Цією насолодою від власної деградації пронизана вся російська література. Що таке Достоєвський? Це насолода від власної деградації. Усі його романи пронизані цією мазохістською насолодою від садизму. Тобто це реально збочення, предмет психіатричного дослідження. Тому вони такі.
Читайте також: «Росіяни не є людськими істотами»
І тому нам треба починати уявляти, що у світі може не бути Росії. Може бути якась інша країна чи багато різних країн. Суспільна уява – це дуже потужна річ. Коли ми разом, усі цивілізовані вільні, гідні люди, почнемо уявляти собі світ без Росії, то ми знайдемо вихід із цього глухого кута.
Питання не в тому, що Росія займається пропагандою, а в тому, що інформаційно-психологічна операція – це одна зі складових цієї війни. Путін взагалі не пропагує нічого, він працює над тим, щоб узагалі не було уявлення у світі про те, що є істина, що є правда. Він що каже? «Усі брешуть, і я брешу». Яка була риторика, коли захоплювали Крим? Спочатку: «Ні, це не ми, це це самі кримчани». Потім, коли виявилося, що там є російські військові: «Ну ясно, а ви що думали, що коли я вам казав, що там лише кримчани, що, вони могли б самі проти української армії? Ясно, що ми їх підтримали». А далі: «Та ні, ви що, які військові? Це ж можна купити форму у військторзі, нас там нєт. А ви що думали, коли я казав, що там російські військові, я правду казав? Та ні, я брехав. Так і всі ж брешуть, це не лише я брешу. І Америка бреше, і Європа бреше, і Китай бреше, і всі брешуть, немає правди».
Читайте також: Ким насправді є росіяни, або походження московитського народу
А якщо нема правди, то все можливо. Путін виконує формулу Достоєвського: «Якщо нема Бога, то все дозволено». Достоєвський просто створив цей «прекрасний» російський наратив. Це не те, що в них якась своя правда і своя істина, яку вони пропагують. Та ні. Вони просто намагаються показати, що взагалі в цьому світі немає різниці між добром і злом, немає різниці між істиною і брехнею, немає різниці між маніпуляцією і рівними стосунками. Усі всіма завжди маніпулюють. І це глибокий російський наратив, його не Путін вигадав.
Нам треба постійно вказувати європейцям: коли ви спілкуєтеся з росіянами, не вірте їм, вони самі собі не вірять. Жодні перемовини з ними не мають сенсу, вони будуть маніпулювати. Згадаю американця Самуеля Хантінгтона, він говорить: що таке добрі стосунки в розумінні американців? Це означає, що в цих стосунках добре і тобі, і мені. Байдуже, це дружні стосунки, професійні, сексуальні, родинні. І так є для всієї нашої цивілізації. А що таке добрі стосунки для китайців? Це коли мені добре, а як моєму контрагенту (політичному, бізнесовому, в дружбі, в сексі, в партнерстві) — мене це не обходить. А що таке стосунки добрі для росіян? Це коли іншому гірше за мене, коли іншому погано. Що кажуть сучасні російські ідеологи і пропагандисти? «Життя переоцінене, тому вмерти – нормально». Але цього не розуміють французи, британці, німці.
Читайте також: Чому українцям важливо цікавитися темою поневолених народів РФ і дезінтеграції цієї тюрми народів?
Вибору немає: якщо ми не переможемо, вони нас знищать. Це питання нашого виживання. Але я скажу непопулярну річ. Ми маємо відмовитися від формули «Ukraine will win» і переформулювати її в модусі «Ukraine will be winning». Тобто не буде крапки, буде процес. Тому що крапка — це компроміси з цією злочинною Росією, а потім ця агресія відновиться – і вже їхні онуки прийдуть убивати наших онуків. Ми маємо звикнути, що так житиме принаймні наше покоління. Єдиний спосіб припинити цю війну – це знищити Росію. Але як це зробити? Я дуже хотів би прокинутися у світі, в якому немає Росії, от просто немає і все. Росії, не росіян. Я не закликаю вбивати людей. Адже інакше ми просто перетворимося на них. Але цю державу треба раз і назавжди знищити, вона не має існувати в цьому світі. Це буде дуже довгий процес деконструкції цієї імперії, але поки вона існуватиме, це буде загроза всьому людству.
Нам треба навчитися жити в цьому стані. Він триватиме довго. Я сподіваюся, що він триватиме довго, тому що тоді ми направду перемагатимемо. Крок за кроком, от як ми повільно звільняємо території. Я просто кожного ранку кажу собі: «Ти маєш жити, ти маєш насолоджуватися життям, зустрічатися з друзями, їсти їжу смачну, пити улюблене вино, слухати музику, грати музику, читати книжки». Вони ж хочуть знищити наш триб життя, хочуть нав’язати нам свій світ смерті і насильства. І це буде їхня перемога, якщо ми не зможемо жити нормально, навіть якщо наші території не будуть окуповані росіянами. Тому нам треба жити своїм життям, виховувати дітей, вчитися, навчати, читати книжки, писати книжки, писати музику, знімати кіно. Жити.
Читайте також: Маркіз де Кюстін про царську Росію і росіян. Цитати з книги «Росія у 1839 році» - «La Russie en 1839»
