Сьогодні в мережі з'явилася світлина пам'ятника Суворова з українським прапором, яка нібито символізує українськість Ізмаїла. Закликаю припинити цю невдалу ідею та не навішувати наших прапорів на символ імперсько-радянської пропаганди. Єдиний правильний крок, яка мала б зробити влада - це тимчасово закрити пам'ятник від очей громадян до прийняття рішення про його демонтаж.
Поясню мою пропозицію, з якою багато містян може зараз не погодитися, оскільки вважають Суворова своєрідним символом Ізмаїлу, або як зазначається на офіційних сайтах - "його візитівкою". Справа в тому, що навіть за імперських часів Суворов не був символом нашого міста. Рішення про будівництво пам'ятника з'явилося лише напередодні Першої світової війни, але скульптура Едвардса, зроблена в 1913 р., так і не була встановлена через початок бойових дій. Тобто імперський міф про штурм фортеці Ізмаїл не був ключовим наративом в колективній пам'яті містян, оскільки фактично він не вплинув жодним чином на історичний розвиток краю.
Читайте також: Новый взгляд на «штурм крепости Измаил»
Чому Суворов став символом за радянських часів? Причина полягає в повороті сталінської ідеології до націонал-більшовизму (термін Д. Бранденбергера) в середині 1930-х років, яка замісь пролетарського інтернаціоналізму вирішила будувати "соціалізм в одній країні". Ця країна представлялася у вигляді "дружби народів", в якій російський вважався старшим братом. Видатні імперські політичні, воєнні та культурні діячі реабілітовувалися й вписувалися в нову радянську історію, яка вкрала "заслуги" Російської імперії та історії національних республік. Після приєднання Бессарабії до СРСР у 1940 р. ідея встановити пам'ятник теж з'явилася в партійних колах, але була зірвана через початок війни з нацистською Німеччиною. Саме в роки Другої світової війни глорифікація Суворова досягла всесоюзних масштабів.
З поверненням Ізмаїла до СРСР в 1944 р. сталінські ідеологи продовжили переписувати історію краю, перетворюючи місто на "місце слави російської зброї", де міф про штурм фортеці Ізмаїл став його фундаментом. У надзвичайно швидкі терміни було збудовано пам'ятник Суворову, витративши на нього понад 1 млн рублів в умовах післявоєнної відбудови. Аналогічних прикладів не було по всій УРСР. Символічне відкриття пам'ятника відбулось 26 серпня 1945 р., тобто на "річницю звільнення Ізмаїлу". На помпезному відкритті були присутні поважні урядові й партійні гості.
Отже, замість ушанування загиблих (а воно було на Копаній балці, де було відкрито пам'ятник за кошти самих містян), радянська влада почала формувати новий міф, в якому оспівувалася могутність російської армії та робився безпосередній зв'язок з радянським "визволенням" краю.
Читайте також: Генерал-каратель Суворов
Тож зараз, коли російська армія нищить наші міста й убиває наших громадян, вивішування національного прапору на символі російської воєнної слави, який до того ж використовувався радянською владою для переписування історії краю, має зовсім інше символічне значення. Таким символам взагалі немає місця в сучасній Україні!
Viktor Drozdov
