"А хіба так можна було?" Мабуть, такою була реакція продуктових
магазинів на ухвалення в першому читанні законопроєкту 2788-д про
перетворення "Укрпошти" в банк.
Для цього пошті не потрібно ні отримувати банківську ліцензію, ні виконувати банківські правила та нормативи.
Відкриваєш рахунки, залучаєш гроші у населення, не несеш за ці гроші відповідальності. І все тому, що у тебе 11 тис відділень, і ти присутній там, де немає банків.
До речі, магазини теж присутні там, де немає банків. І мають більш розгалужену мережу, ніж "Укрпошта". Однак магазини у банки не перетворюють. Виявляється, що дозволено "Укрпошті" - не дозволено іншим.
До суті питання. Дійсно, Національний банк не підтримував цей законопроєкт у першому читанні. І не підтримає його і у другому. І справа не в нашій принциповості, адже запропоновану модель не підтримуємо не тільки ми.
Не підтримують її Міністерство фінансів, Фонд гарантування вкладів, міжнародні експерти та партнери України.
Для початку відповімо на три важливі запитання.
Чи хоче Національний банк залучити якомога більше громадян до банківських послуг, особливо у селах? Так. Чи може це зробити "Укрпошта"? Так.
Чи гарантує це 2788-д? Ні. Цей законопроєкт – небезпечна ідея. Вона красива лише на папері, але на практиці – надто ризикова. До того ж і витратна для держави.
Перетворення "Укрпошти" в банк нашкодить тим, для кого воно затівається, – звичайним громадянам, які будуть користуватися послугами "недобанку".
Перенесемося у невеличке село Харківської області. Місцева жителька Галина Петрівна, як і десятки тисяч українців в селах, не має доступу до банківських послуг, однак відчуває в них потребу.
Чи отримає вона переваги від перетворення "Укрпошти" в банк? Чи отримає вона банківські послуги? І головне, чи будуть ці послуги якісними та безпечними?!
Для відповіді на ці запитання уявімо гіпотетичну ситуацію. Ви - велика мережа продуктових супермаркетів, представлена на всій території України.
Однак є проблема - у вашій мережі не продається ковбаса. А ваші покупці, зокрема й Галина Петрівна, потребують якісний м’ясний продукт. Вихід зрозумілий: ви маєте почати продавати ковбасу.
Однак виникає запитання: для того, щоб продавати ковбасу, чи повинні ви її виробляти? Варіанти такі. Ви можете звернутися до перевірених часом виробників ковбаси чи обрати інший шлях - налагодити власну лінію.
Якщо обираєте другу опцію, то маєте грати за правилами, дотримуватися харчових стандартів. Адже ваші покупці хочуть отримувати не лише продукт, який пахне ковбасою та має брендову кольорову етикетку, а, перш за все, якісний продукт, виготовлений зі справжнього м’яса, а не з туалетного паперу. Чи не так?
На жаль, запропонована законопроєктом № 2788-д модель є грою не за правилами, а відповідно – сурогатним продуктом. Тому "Укрпошта" дійсно надасть Галині Петрівні банківські послуги. Але якість їх буде сумнівною.
Заглянемо у зміст законопроєкту. За ним "Укрпошта" зможе вести поштові рахунки, випускати платіжні картки та відкривати вклади. Отже, громадяни отримають змогу зберігати свої гроші в найбільшій пошті країни.
Що відбуватиметься з грошима, які "Укрпошта" збиратиме у клієнтів? Ми не знаємо. Поштовик стверджує, що ці гроші розмістить у депозитах інших банків та вкладатиме в державні облігації. Однак, хто зможе це проконтролювати?
Національний банк не зможе. Ми можемо проконтролювати банки, а пошту за законом – ні. За банківський сектор ми спокійні, бо ми знаємо кого банки кредитують, і які є застави за цими кредитами. Куди ж підуть гроші з вкладів в "Укрпошті", напевне не може сказати ніхто.
Ключовий недолік моделі, передбаченої законом: "Укрпошта" надаватиме банківські послуги разом із веденням іншої діяльності в межах одного балансу. Іншими словами, розділити грошові потоки від фінансових послуг та від продажу газет із гречкою буде неможливо.
Це породжує низку проблем:
І якщо Галина Петрівна хоче забрати свої гроші, банк зможе з нею вчасно розрахуватися, а не сказати: "Будь ласка, зачекайте. У нас немає грошей, щоб вам повернути. Ми їх вклали в облігації, і ще не отримали назад". Банк може повернути кошти за першим бажанням клієнта, а поштовий оператор - зможе?
Зрозуміло, що розрахуватися з одним клієнтом пошта зможе. Проте, якщо таких клієнтів стане багато? Буде проблема. Чи черги перед відділеннями в "Укрпошті" – це такий корпоративний вид спорту. Давайте до черг за посилками ще й черги вкладників додамо?!
Протягом двох десятирічь ми неодноразово бачили випадки так званого bank run – масового зняття грошей клієнтами банків.
Як тільки криза – вкладник біжить за депозитом. Така вже психологія. І бувало, що банки не витримували напливу. Це було в усі попередні кризи, крім останньої, цього року. Криза 2020 року проходить без потрясінь. Чому? Бо банки були готові до неї. Тому що дотримувалися нормативів НБУ.
Але на "Укрпошту" ці нормативи не поширюватимуться. Що станеться під час наступної кризи (а хочемо ми того чи ні, кризи стаються)? Ми не знаємо. І звісно, це було б проблемою "Укрпошти", її менеджменту та власників, якби не Галина Петрівна. Саме її права, зокрема і можливість доступу до своїх коштів, ми і хочемо захистити.
До речі, про власників. У випадку, якщо банки зіштовхуються із проблемам, їх власники можуть докапіталізувати. Вони вносять свої власні гроші, щоб банк міг розрахуватися з клієнтами.
А ще у банків є НБУ як "кредитор останньої інстанції". В обмін на якісну заставу НБУ підтримає банк рефінансуванням. Чи зможе "Укрпошта" у разі паніки вкладників покладатися на допомогу НБУ? Закон цього не дозволяє. Тому "Укрпошта" покладатиметься лише на власні кошти, зароблені на поштових послугах. Ну, чи на кошти платників податків.
Наразі власником "Укрпошти" є держава. І держава матиме нагоду докапіталізувати її, якщо, звісно, держава буде зацікавлена витрачати кошти платників податків на покриття потенційних збитків.
До того ж є ще й проблема фінансового моніторингу. У банків сьогодні ефективні систему фінмону. Побудувати собі таку дійсно можливо, але дорого та довго. Тепер знову риторичне запитання. Чи мають працівники поштових відділень достатньо досвіду та навиків для перевірки своїх клієнтів?
Ми розуміємо, що люди у селах проводять прості операції і тому несуть низький ризик протизаконних операцій. Але, чи не прийдуть одного разу до відділення "Укрпошти" "вовки в овечих шкурах" і чи зможе їх розпізнати поштовик?! Це ризик відмивання грошей.
Маємо ще й проблему із захистом відділень "Укрпошти" та перевезення цінностей. Банки дотримуються стандартів зберігання й інкасації готівки. Закон не поширює ці стандарти "Укрпошту". А ризики можна й пережити.
В "Укрпошті" стверджують, що надання банківських послуг поштою - це поширена світова практика. Підтверджуємо. Дійсно, така практика була актуальною у 1960-1980 роках.
Виходить, ми збираємося впроваджувати її в Україні в 2020 році, хоча, вочевидь, не стали б будувати автомобілі за стандартами п’ятдесятирічної давнини, а наші музичні колективи більше не записують музику в стилі диско. Не все, що було хорошим колись, буде доречним зараз.
Однак і справді, сьогодні можна отримати банківські послуги в поштових відділеннях у понад 80 країнах. У чому ж нюанс? У тому, що фінансові послуги у світі, надаються не поштою напряму, а поштовим банком – тобто банком-партнером або окремим дочірнім банком. Цей банк дотримується усіх стандартів банківської діяльності.
За дослідженням Світового банку, в Європі та провідних країнах Азії майже не залишилося поштового оператора, який надає фінансові послуги напряму. Протягом останніх десятирічь вони реформували свої моделі та віддали фінансові послуги професіоналам.
Втім, практика надання фінпослуг безпосередньо поштою все ще поширена в центральноазіатських країнах та країнах Африки. То чи дійсно Уганда та Габон - держави, на які ми хочемо рівнятись?
У 2020 році все менше потрібно ходити до відділень банків. Проте все більше потрібен якісний онлайн сервіс, покриття інтернетом і мобільним зв’язком.
До речі, останнє в Україні на високому рівні. Додам, що й меседж про недоступність банківської інфраструктури пошті теж потрібно оновити.
"За останні 4 роки банки закрили третину відділень", - каже "Укрпошта", але забуває додати, що за останні 5 років частка обсягів безготівкових розрахунків зросла з 25% до 50% від всіх операцій. Населення й банки йдуть в онлайн швидкими темпами, а ви їм відділення пропонуєте. Чи будемо й далі збільшувати розрив між тими, у кого країна в смартфоні і тими, в кого у відділенні "Укрпошти"?!
Чи означає усе сказане вище, що у відділеннях "Укрпошти" варто заборонити банківські послуги? Категорично ні! Дійсно, надання банківських послуг у відділеннях "Укрпошти" хоч і є ризиковим, але вирішує проблему їх доступності.
Однак банківський бізнес – це особливий вид бізнесу. Особливий тим, що здійснюється за рахунок коштів клієнтів. Самих українців. Тому і здійснюватися він має професіоналами. Відповідально. Без ризиків. Із виконанням усіх стандартів та правил.
Тому Національний банк підтримує дві можливі моделі:
Національний банк сподівається на підтримку "Укрпоштою" наших пропозицій. Подумайте двічі про Галину Петрівну.
Для цього пошті не потрібно ні отримувати банківську ліцензію, ні виконувати банківські правила та нормативи.
Відкриваєш рахунки, залучаєш гроші у населення, не несеш за ці гроші відповідальності. І все тому, що у тебе 11 тис відділень, і ти присутній там, де немає банків.
До речі, магазини теж присутні там, де немає банків. І мають більш розгалужену мережу, ніж "Укрпошта". Однак магазини у банки не перетворюють. Виявляється, що дозволено "Укрпошті" - не дозволено іншим.
До суті питання. Дійсно, Національний банк не підтримував цей законопроєкт у першому читанні. І не підтримає його і у другому. І справа не в нашій принциповості, адже запропоновану модель не підтримуємо не тільки ми.
Не підтримують її Міністерство фінансів, Фонд гарантування вкладів, міжнародні експерти та партнери України.
Для початку відповімо на три важливі запитання.
Чи хоче Національний банк залучити якомога більше громадян до банківських послуг, особливо у селах? Так. Чи може це зробити "Укрпошта"? Так.
Чи гарантує це 2788-д? Ні. Цей законопроєкт – небезпечна ідея. Вона красива лише на папері, але на практиці – надто ризикова. До того ж і витратна для держави.
Перетворення "Укрпошти" в банк нашкодить тим, для кого воно затівається, – звичайним громадянам, які будуть користуватися послугами "недобанку".
Чи дійсно хтось подумав про Галину Петрівну?
Перенесемося у невеличке село Харківської області. Місцева жителька Галина Петрівна, як і десятки тисяч українців в селах, не має доступу до банківських послуг, однак відчуває в них потребу.
Чи отримає вона переваги від перетворення "Укрпошти" в банк? Чи отримає вона банківські послуги? І головне, чи будуть ці послуги якісними та безпечними?!
Для відповіді на ці запитання уявімо гіпотетичну ситуацію. Ви - велика мережа продуктових супермаркетів, представлена на всій території України.
Однак є проблема - у вашій мережі не продається ковбаса. А ваші покупці, зокрема й Галина Петрівна, потребують якісний м’ясний продукт. Вихід зрозумілий: ви маєте почати продавати ковбасу.
Однак виникає запитання: для того, щоб продавати ковбасу, чи повинні ви її виробляти? Варіанти такі. Ви можете звернутися до перевірених часом виробників ковбаси чи обрати інший шлях - налагодити власну лінію.
Якщо обираєте другу опцію, то маєте грати за правилами, дотримуватися харчових стандартів. Адже ваші покупці хочуть отримувати не лише продукт, який пахне ковбасою та має брендову кольорову етикетку, а, перш за все, якісний продукт, виготовлений зі справжнього м’яса, а не з туалетного паперу. Чи не так?
На жаль, запропонована законопроєктом № 2788-д модель є грою не за правилами, а відповідно – сурогатним продуктом. Тому "Укрпошта" дійсно надасть Галині Петрівні банківські послуги. Але якість їх буде сумнівною.
Заглянемо у зміст законопроєкту. За ним "Укрпошта" зможе вести поштові рахунки, випускати платіжні картки та відкривати вклади. Отже, громадяни отримають змогу зберігати свої гроші в найбільшій пошті країни.
Що відбуватиметься з грошима, які "Укрпошта" збиратиме у клієнтів? Ми не знаємо. Поштовик стверджує, що ці гроші розмістить у депозитах інших банків та вкладатиме в державні облігації. Однак, хто зможе це проконтролювати?
Національний банк не зможе. Ми можемо проконтролювати банки, а пошту за законом – ні. За банківський сектор ми спокійні, бо ми знаємо кого банки кредитують, і які є застави за цими кредитами. Куди ж підуть гроші з вкладів в "Укрпошті", напевне не може сказати ніхто.
Мухи – окремо, котлети – окремо
Ключовий недолік моделі, передбаченої законом: "Укрпошта" надаватиме банківські послуги разом із веденням іншої діяльності в межах одного балансу. Іншими словами, розділити грошові потоки від фінансових послуг та від продажу газет із гречкою буде неможливо.
Це породжує низку проблем:
- Ризик, що за рахунок коштів Галини Петрівни "Укрпошта" буде закуповувати для продажу пральний порошок.
- Ризик, що коли Галина Петрівна захоче забрати свої гроші, "Укрпошта" не зможе їх повернути.
І якщо Галина Петрівна хоче забрати свої гроші, банк зможе з нею вчасно розрахуватися, а не сказати: "Будь ласка, зачекайте. У нас немає грошей, щоб вам повернути. Ми їх вклали в облігації, і ще не отримали назад". Банк може повернути кошти за першим бажанням клієнта, а поштовий оператор - зможе?
Зрозуміло, що розрахуватися з одним клієнтом пошта зможе. Проте, якщо таких клієнтів стане багато? Буде проблема. Чи черги перед відділеннями в "Укрпошті" – це такий корпоративний вид спорту. Давайте до черг за посилками ще й черги вкладників додамо?!
Протягом двох десятирічь ми неодноразово бачили випадки так званого bank run – масового зняття грошей клієнтами банків.
Як тільки криза – вкладник біжить за депозитом. Така вже психологія. І бувало, що банки не витримували напливу. Це було в усі попередні кризи, крім останньої, цього року. Криза 2020 року проходить без потрясінь. Чому? Бо банки були готові до неї. Тому що дотримувалися нормативів НБУ.
Але на "Укрпошту" ці нормативи не поширюватимуться. Що станеться під час наступної кризи (а хочемо ми того чи ні, кризи стаються)? Ми не знаємо. І звісно, це було б проблемою "Укрпошти", її менеджменту та власників, якби не Галина Петрівна. Саме її права, зокрема і можливість доступу до своїх коштів, ми і хочемо захистити.
Банкет за рахунок платників податків
До речі, про власників. У випадку, якщо банки зіштовхуються із проблемам, їх власники можуть докапіталізувати. Вони вносять свої власні гроші, щоб банк міг розрахуватися з клієнтами.
А ще у банків є НБУ як "кредитор останньої інстанції". В обмін на якісну заставу НБУ підтримає банк рефінансуванням. Чи зможе "Укрпошта" у разі паніки вкладників покладатися на допомогу НБУ? Закон цього не дозволяє. Тому "Укрпошта" покладатиметься лише на власні кошти, зароблені на поштових послугах. Ну, чи на кошти платників податків.
Наразі власником "Укрпошти" є держава. І держава матиме нагоду докапіталізувати її, якщо, звісно, держава буде зацікавлена витрачати кошти платників податків на покриття потенційних збитків.
До того ж є ще й проблема фінансового моніторингу. У банків сьогодні ефективні систему фінмону. Побудувати собі таку дійсно можливо, але дорого та довго. Тепер знову риторичне запитання. Чи мають працівники поштових відділень достатньо досвіду та навиків для перевірки своїх клієнтів?
Ми розуміємо, що люди у селах проводять прості операції і тому несуть низький ризик протизаконних операцій. Але, чи не прийдуть одного разу до відділення "Укрпошти" "вовки в овечих шкурах" і чи зможе їх розпізнати поштовик?! Це ризик відмивання грошей.
Маємо ще й проблему із захистом відділень "Укрпошти" та перевезення цінностей. Банки дотримуються стандартів зберігання й інкасації готівки. Закон не поширює ці стандарти "Укрпошту". А ризики можна й пережити.
Міжнародний досвід. "Назад у майбутнє"
В "Укрпошті" стверджують, що надання банківських послуг поштою - це поширена світова практика. Підтверджуємо. Дійсно, така практика була актуальною у 1960-1980 роках.
Виходить, ми збираємося впроваджувати її в Україні в 2020 році, хоча, вочевидь, не стали б будувати автомобілі за стандартами п’ятдесятирічної давнини, а наші музичні колективи більше не записують музику в стилі диско. Не все, що було хорошим колись, буде доречним зараз.
Однак і справді, сьогодні можна отримати банківські послуги в поштових відділеннях у понад 80 країнах. У чому ж нюанс? У тому, що фінансові послуги у світі, надаються не поштою напряму, а поштовим банком – тобто банком-партнером або окремим дочірнім банком. Цей банк дотримується усіх стандартів банківської діяльності.
За дослідженням Світового банку, в Європі та провідних країнах Азії майже не залишилося поштового оператора, який надає фінансові послуги напряму. Протягом останніх десятирічь вони реформували свої моделі та віддали фінансові послуги професіоналам.
Втім, практика надання фінпослуг безпосередньо поштою все ще поширена в центральноазіатських країнах та країнах Африки. То чи дійсно Уганда та Габон - держави, на які ми хочемо рівнятись?
У 2020 році все менше потрібно ходити до відділень банків. Проте все більше потрібен якісний онлайн сервіс, покриття інтернетом і мобільним зв’язком.
До речі, останнє в Україні на високому рівні. Додам, що й меседж про недоступність банківської інфраструктури пошті теж потрібно оновити.
"За останні 4 роки банки закрили третину відділень", - каже "Укрпошта", але забуває додати, що за останні 5 років частка обсягів безготівкових розрахунків зросла з 25% до 50% від всіх операцій. Населення й банки йдуть в онлайн швидкими темпами, а ви їм відділення пропонуєте. Чи будемо й далі збільшувати розрив між тими, у кого країна в смартфоні і тими, в кого у відділенні "Укрпошти"?!
Нпцбанк за конструктив. "Укрпошта", а ви?
Чи означає усе сказане вище, що у відділеннях "Укрпошти" варто заборонити банківські послуги? Категорично ні! Дійсно, надання банківських послуг у відділеннях "Укрпошти" хоч і є ризиковим, але вирішує проблему їх доступності.
Однак банківський бізнес – це особливий вид бізнесу. Особливий тим, що здійснюється за рахунок коштів клієнтів. Самих українців. Тому і здійснюватися він має професіоналами. Відповідально. Без ризиків. Із виконанням усіх стандартів та правил.
Тому Національний банк підтримує дві можливі моделі:
- Так звану "агентську". "Укрпошта" постачатиме через свої відділення послуги, які фактично надаватимуться банком. Не важливо, державним чи приватним, дочірнім чи партнерським, ми за рівні можливості.
- Надання фінпослуг у межах законопроєкту про платіжні послуги. Документ невдовзі буде зареєстрований в парламенті. Пошта зможе відкривати та вести платіжні рахунки, але не залучати вклади.
Національний банк сподівається на підтримку "Укрпоштою" наших пропозицій. Подумайте двічі про Галину Петрівну.
