Життя тепер таке, що мат звучить практично всюди, навіть у місцях, з якими він абсолютно несумісний, – в освітніх закладах, у сімейному колі, у громадських місцях. І після чергового зіткнення з цією чужорідною руйнівною енергією з’явилося бажання систематизувати думки, що виникають з цього приводу. Почнемо з визначення мата, поданого у Вікіпедії: «Мат (матерщина, матірна лайка, матюки, (застаріле) лайка матерна) – найбільш грубий, обсценний різновид ненормативної лексики в українській та близьких до нього мовах».
Читайте: Люта українська лайка: чим замінити російські матюки
У давньоруських рукописах мат розглядався як ознака бісівської поведінки. Вимовляючи нецензурні слова, людина, навіть якщо робить це мимоволі, закликає темні сили і бере участь у звірячому культі. Матерщина виконувала у слов’ян функцію прокляття. Наприклад, одне з матюків на літеру «є», яке має слов’янське походження, перекладається як «проклинати». Людина, що його вимовляє, тим самим проклинає себе і оточення. Той, хто вживає матюки, автоматично закликає на себе, своїх дітей і весь свій рід усе найгірше й найбрудніше. При цьому лайливець часто дивується та шкодує з приводу серйозних проблем із органами, насамперед сечостатевої системи, онкологічних та інших хвороб, продовжуючи водночас лаятися.
Тут доречно пригадати відому казку з європейського фольклору. В дівчини, що говорила доброзичливо й сердечно, з уст випадали троянди. А у дівчини, що говорила грубо й брудно, з рота вистрибували жаби й виповзали змії… Який точний художній образ.
Що таке «лайливе» слово, що таке «мат»? Є думка, що походження того чи іншого прокляття, його етимологічна складова не мають великого значення. Ці слова традиційно вважаються «найгіршими». І коли людина вирішує з якоїсь причини їх ужити, то очевидно, що спонукає її до цього або крайня злість, або лютий презирливий осуд когось, або повна втрата самоконтролю. Містична складова нецензурної лайки – це містика злості, що клекоче в людському серці, злості, яка поєднує людину з руйнівними силами Всесвіту, робить її рабом, тоді як любов поєднує з Творцем.
Доктор біологічних наук, академік медико-технічних наук П. Гаряєв дослідним шляхом встановив, що хромосоми білка містять усю інформацію, необхідну для формування живого організму. У ході численних експериментів він довів, що генетичний апарат будь-якої живої істоти однаково реагує на зовнішні впливи, викликаючи зміни в генах. Як це відбувається? Відомо, що людина складається більш ніж на 75% із води. Слова, які вона вимовляє, змінюють структуру води, вибудовуючи її молекули в складні ланцюжки, змінюючи їхні властивості, а відтак і генетичний код спадковості. При регулярному негативному впливі слів відбувається видозміна генів, що впливають не лише на саму людину, а й на її нащадків. Зміна генів пришвидшує старіння організму, сприяє розвитку різних хвороб і тим самим скорочує тривалість життя. І навпаки, під дією позитивних слів і думок генетичний код людини поліпшується, старіння організму уповільнюється, а тривалість життя збільшується.
Таким чином, ще раз було доведено, що в лайці прихована величезна руйнівна сила. І якби людина могла побачити, який потужний негативний заряд, ніби ударна хвиля вибухлої бомби, поширюється довкола від матюків, вона б ніколи їх не вимовляла. З лайкою пов’язане ще одне цікаве спостереження. У тих країнах, у національних мовах яких відсутні лайки, що вказують на дітородні органи, не виявлено хвороб Дауна та ДЦП, тоді як у Росії, наприклад, ці захворювання трапляються доволі часто. Якщо людина під час виплеску негативної енергії згадує статеві органи, це чинить на них руйнівний вплив. Це явище вивчає психосоматика (від грец. «душа і тіло») – напрям у медицині та психології, що досліджує вплив психологічних чинників на виникнення й перебіг соматичних (тілесних) хвороб. Тому лайливці рано стають імпотентами або набувають урологічних захворювань. Складність іще й у тому, що не обов’язково лаятися самому – достатньо випадково почутої лайки, і через це хворіють і люди, які живуть поряд із лайливцями. Звісно, можна і треба розвивати в собі здатність протистояти негативним ударам ззовні. Але навіть якщо така здатність сформована, скільки сил іде на постійну нейтралізацію «лінгвістичного бомбардування»… Мат уживають для того, щоб виразити відверте зло, що проявляється як гнів і осквернення. Саме це вони й здійснюють – знищують розум, здоров’я як тих, хто лається, так і тих, хто чує лайку, навіть випадкових перехожих.
Історична довідка. У давніх слов’ян мат прирівнювався до прокляття. Подібне його вживання зафіксоване у слов’янській писемності. У болгарському літописі слово «изматерили» означало не «облаяли», а саме «прокляли». У Русі до середини XIX століття лайка була не просто не поширена навіть у селах, а довго вважалася кримінально караною. За нецензурну лайку в громадському місці навіть за Кримінальним кодексом СРСР передбачалося 15 діб арешту. В Україні Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає що нецензурна лайка в громадських місцях є дрібним хуліганством, за яке передбачено накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Однак заборони не вирішують серйозних внутрішніх проблем. Більшість людей визнає, що нелітературні вирази принижують людину, але ця ж більшість їх вживає. Важко уявити господиню, яка виливає відро помиїв посеред кімнати, але лайка є тими самими помиями. Дітей карають за погані слова, а дорослих – ніхто, і дитина, почувши лайливе слово, криво посміхається, щоб потім повторити його. Так замикається коло.
Коли зустрічаєш людину, що використовує матюки, мимоволі замислюєшся: а чи все в неї гаразд із головою? Адже так часто згадувати у розмовній мові статеві органи та статевий акт може тільки хвора, сексуально одержима людина.
Часто можна почути, що в маті немає нічого поганого, мовляв, людина просто скидає негативну енергію, а мова не може обійтися без мата. Проте є й інша думка. Мова не просто відображає систему цінностей людини й суспільства (непристойна лексика, скажімо, вказує на явну вульгаризацію таких цінностей), але й потужно впливає на цю систему, підкорює її собі, визначає саме світобачення людини, її поведінку. У результаті змінюються характер народу загалом, суспільна свідомість, хід історичних подій.
Матерщина заснована передусім (хоч і не виключно) на брутально-образливому вживанні слова «мати». Одне з найвищих понять для людини принижується до рівня цинічно-вульгарного. Тут доречно навести слова А. П. Чехова: «Скільки дотепності, злості й душевної нечистоти витрачено, щоб вигадати ці гидкі слова й фрази, які мають на меті образити й осквернити людину у всьому, що їй святе, дороге й любе».
Убогість завжди агресивна, і ця агресивність проявляється передусім на рівні мови. Мат – це «формат» невдах, слабких, неврівноважених людей, які не здатні знайти своє місце в житті. Мат засмічує мову, руйнує її красу й стрункість, веде до деградації особистості.
Мат ускладнює спілкування. Лайливець не здатен донести свою думку до співрозмовника в повному обсязі й заповнює лайкою порожнечі, зумовлені власною недоумкуватістю. Мат – це демонстрація неповаги не лише до співрозмовника, а й до світу загалом; він підриває довіру між людьми, виставляє того, хто лається, у найгіршому світлі. Так, є соціальні прошарки, де той, хто не лається, вважається неповноцінним членом відповідної групи. Але ми зараз говоримо про мат не з позицій маргінальних кіл, а з позицій нормальних людей.
У медичній практиці є випадки, коли люди з певними видами паралічу не можуть сказати жодного нормального слова, але без запинки вимовляють цілі вислови, що складаються винятково з матюків. Це дивовижне явище свідчить про те, що лайка формується зовсім іншими нервовими ланцюгами, не так, як звичайна людська мова, що наштовхує на роздуми… Учені, досліджуючи феномен мата, дійшли висновку, що від його вживання страждає загальне здоров’я людини й знижується загальна якість життя. Вони емпірично довели, що вимовлене чи почуте лайливе слово несе в собі енергетичний заряд, який негативно впливає на людину. Кілька років дослідники спостерігали за двома групами людей. В одну входили ті, у кого в мові був лише мат, а друга група взагалі не використовувала грубих слів. Результати говорять самі за себе: у людей, що вживали мат, загострювалися хронічні захворювання; у членів другої групи стан організму був значно кращим, а їхній біологічний вік виявився на кілька років молодшим за паспортний.
Мат впливає насамперед на чоловічу потенцію та жіноче здоров’я. Чоловік, уживаючи нецензурну лексику, провокує формування безпліддя. Саме чоловіче безпліддя викликає нині особливе занепокоєння у спеціалістів. На чоловічий фактор припадає приблизно 40% причин безплідного шлюбу, в останні десятиліття спостерігається незрозуміле з погляду офіційної медицини прогресивне зменшення кількості сперматозоїдів в еякуляті. Приблизно 6–8% чоловіків є безплідними. Близько 40% припадає на жіноче безпліддя і 20% – на змішане. Організм жінки, що регулярно лається, переходить на функціонування, значною мірою подібне до чоловічого. Дитину, яка постійно чує лайку, полишає почуття сорому, а це місток до майбутньої деградації. Лайка відчутно впливає на інтелект. Діти значно відстають у розумовому розвитку – цей факт науково доведено.
* * *
Протягом 17 років радянський вчений-біолог Іван Белявський працював зі своїми помічниками над проблемою впливу на людину простих односкладних слів, зокрема матюків. Результати дослідження приголомшили: кожне сказане слово впливає на гени, що призводить до зміни генетичного коду, який відповідає за темп старіння та життєвий час. В свою чергу модифіковані гени передаються нащадкам. Дисертацію вченого на цю тему слухали за зачиненими дверима. В цій роботі з математичною точністю він довів, що людина характеризується певним
спектром енергії, а й кожне його слово несе енергетичний заряд. І слово
впливає на гени, або продовження молодості та здоров'я, або наближаючи
хвороби та ранню старість, значно погіршуючи загальну якість життя. Залишився один крихітний крок до християнства та біблійної доктрини ′′ На початку було Слово..." (Івана 1:1)
Опублікувати такі результати - це відмовитися від теорії первинної матерії і визнати наявність Творчого початку, на нашу думку - Бога. Радянські ідеологи на таке не наважилися, але для сучасників - твори вченого Івана Белявського цінна спадщина що науково доводить біблійні принципи про силу і вплив слова.
Виявляється, що слово продовжує молодість або наближує старість.
Дослідження вчених-лінгвістів однаково сенсаційне. Словник давньоруської мови містить слово, яке починається з другої літери алфавіту і означає жінку легкої поведінки. Насправді, це слово не що інше, як ім'я демона. У середновіччі язичницькі предки спілкувалися з ним з різних причин. Демон Б... спокон віку був чоловічого роду і вимагав поклоніння та розпусти.
Але головне, що вчені зрозуміли: всі лайливі слова мають демонічне походження без винятку! Лайливе слово - це не просто слово, яке кидається в серця, це ритуал - сатанинський ритуал, заклик справжнього демона, втілення зла. Язичницькі предки використовували ці слова як ритуали під час жертви.
Сьогодні демонічне коріння матюків ховається під шаром століть, але через це вони не втратили свою силу і своє основне призначення. Зверніть увагу, як погані слова збільшуються, іноді вони майже замінюють мову. Через безкарність зло зростає, люди втрачають найменший сором. Підлітки на вулиці, молодь може брудно лаятися в присутності жінок, дітей, літніх людей. Пам ' ятайте, що кожне лайливе слово-матюк, сказане людьми в духовному невидимому світі, є підзарядкою для демонів. Мат для них немов вівтар. Звідти вони забирають сили. Той, хто кличе диявола матюками, зрештою отримає знищення на всіх рівнях життя: від здоров ' я до долі. Це не розіграш, бо рот може вимовляти слова, які несуть життя або смерть. Тому, хто використовує матюки, повинен бути готовий прийняти наслідки
