Політичні переслідування дослідників Голодомору: щодо Ткаченка та Дробовича відкрито кримінальну справу

ДБР 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Державне бюро розслідувань 31 січня 2025 р. відкрило кримінальну справу відносно екс-міністра культури Олександра Ткаченка та екс-голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича, які організували політичні переслідування дослідників Голодомору-геноциду українців.

Як повідомляли раніше журналісти «України молодої», точкою відліку «війни», яку розпочали Ткаченко та Дробович проти дослідників, стало 7 вересня 2021 р. Саме тоді у Києві відбувся Міжнародний форум “Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо”, на якому були озвучені наслідки жахливих злочинів проти української нації, вчинених комуністичним тоталітарним режимом у ХХ ст. На заході, у якому взяли участь науковці, представники влади, духовенства, української діаспори, були оприлюднені новітні дослідження та втрати української нації під час Голодомору-геноциду –10,5 мільйонів українців.

Радянські концтабори для дітей під час Голодомору 1932-1933 років

Американця Вайтінга Вільямса, фахівця з трудових відносин і журналіста, який відвідав СРСР у 1933 році, буквально вразили “орди” безпритульних і голодних дітей, яких він повсюдно бачив в українських містах: “Вони жили і помирали, наче дикі звірі”. В Харкові Вільямс спостерігав за хлопчиком, який сидів на базарі посеред купи сміття, вибираючи шкаралупу з яєць і намагаючись щось звідти дістати. Наступного дня хлопчик знов був на тому ж місці, але вже нерухомий.

Дітей відловлювали і відвозили у дитячі притулки. Там було голодно, а смертність сягала 30%. Тому багато хто втікав знову на вулицю. Вільямсу, серед іншого, вдалося сфотографувати, як міліція везе на підводі безпритульних дітей. Іноді, траплялося, дітей садили в вагони, а потім випускали в чистому полі. Вільямс писав про те, як три вагони з малими безхатьками відігнали на запасну колію і забули про них. Коли ж на третій день відкрили, всі діти були мертві.

Інший свідок, австрійський інженер Александр Вінербергер, якому вдалося сфотографувати наслідки Голодомору в Харкові навіть попри загрозу арешту, писав: “Коли людина бачить, як збирають трупи на вулиці, у нього в жилах холоне кров. Мертвих дітей виривали у матерів, які вили від болю, а живих забирали від сухих грудей вже безмовних матерів. Діти кричали і стогнали”. Александр Вінербергер є автором фотографії опухлої з голоду дівчинки з Харкова, яка є однією з найбільш упізнаваних світлин Голодомору.

ГОЛОДОМОР. ГЕНОЦИД. ГІДНІСТЬ. ГЕНДЕР

Що ховалося під а'ля скандалом з а'ля новим призначенням у Музеї Голодомору? Невже український міністр (!) виконував накази Кремля?!...

Вас здивує четверте слово в заголовку. Розумію. То ж поясню природу такого дивного поєднання.

Нещодавно всі українські медіа жваво обговорювали «конфліктну ситуацію» з фінансуванням розбудови Національного Музею Голодомору в Києві.

Фігурували здебільшого прізвища О.Ткаченка, вже колишнього міністра культури, і нової виконувачки обовʼязків директора музею Лесі Гасиджак.

Дуже дивно, що майже ніде не звучало імʼя Олесі Стасюк, багаторічної директорки Музею, котру в червні 2023 року рішенням суду було відновлено на посаді після незаконного звільнення у 2022 році. І в день поновлення 27 червня 2023 року знову звільнено наказом О. Ткаченка.

Пані Олеся у 2021 році опублікувала книгу (в співавторстві з президентом Національної академії правових наук О.Петришиним та генералом-лейтенантом СБУ, керівником першої кримінальної справи по Голодомору у 2009 році М.Герасименком), в якій названа підтверджена цифра жертв Голодомору - 10,5 мільйонів українців, що майже в три рази (!) перевищує нібито офіційні дані (3,6 млн), на яких наполягає Інститут Демографії і соціальних досліджень їм. М.В. Птухи НАН України.

На такій цифрі наполягає Росія, яка нарешті визнає «проблему голода в СССР в 1932-33 годах», але вперто уникає поняття «Геноцид українського народу, спровокований совєцькими режимом Сталіна».

Голод в Україні 1921-1923 років

Незважаючи на те, що у південних губерніях України вже лютувала посуха, 29 липня 1921 року політбюро ЦК КП(б)У надіслало до ЦК РКП(б) телефонограму, в якій зобов'язувалося зібрати в УСРР 100 млн пудів продподатку із врожаю 1921 року. Вивезення хліба до Росії на тлі посухи та неврожаю привело до голоду на півдні України, який значно посилився через відсутність зернових запасів.

У березні 1921 року Х з'їзд РКП(б) затвердив рішення про заміну продрозкладки продподатком, але через нестачу продовольчих запасів для постачання міст його впровадження було відкладено до нового урожаю, натомість розмір продрозкладки було скорочено. Потреба Росії в продовольстві зумовила подальше використання примусових методів збирання хліба і вже в червні при викачуванні продовольства з України йшлося про "надзвичайно важкий продовольчий стан пролетарських центрів Росії, червоних столиць Москви і Пітера". З цією метою 29 червня Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) навіть створила спеціальну комісію для допомоги "червоному Петрограду"; з липня головним при збиранні продовольства стало гасло допомоги голодуючим Поволжя.

День пам'яті жертв політичних репресій: вінницький історик про масове знищення мирного населення

Про основні періоди державного терору в СРСР на Вінниччині. 

Сьогодні, у третю неділю травня, в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Про основні періоди державного терору в СРСР на Вінниччині Суспільному розповів історик Роман Подкур.

За його словами, основна проблема, яка актуальна як для радянського, так і для сучасного режиму Росії – це денаціоналізація українців.

"Вони тоді робили усі репресії заради того, щоб створити радянську людину і денаціоналізувати українців. І зараз відбувається теж саме. "Українці повинні зникнути" – це основний лозунг пропагандистів РФ. Задумайтеся, за весь період існування радянського режиму, був який завгодно націоналізм: грузинський, український, польський, грецький... Російського не було. Жодна людина не засуджена за російський націоналізм за всю радянську історію",
– говорить Роман Подкур.

За його словами, політичні репресії на теренах Поділля відбувалися у декілька етапів. Розповімо про основні із них.

Евреи в НКВД Украины: палачи и жертвы

Новое исследование украинского историка анализирует феномен засилья евреев в руководстве ГПУ-НКВД. Ответственны ли евреи-чекисты за Голодомор? Как еврейские офицеры на высших постах госбезопасности из палачей становились жертвами – в интервью учёного еврейскому порталу IzRus.

Украинский историк Вадим Золотарёв – автор пяти книг и десятков статей по истории госбезопасности Украины, подготовил к печати комплексное исследование о евреях в органах ГПУ-НКВД 1920-1941 годов. О начале этого исследования портал IzRus сообщал в 2009 году. Краткие выводы были опубликованы Золотарёвым совместно с д-ром Юрием Шаповалом в ежегоднике "Из архивов ВЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" (2010). Более подробную информацию и собственные наблюдения по теме своего исследования, которое будет опубликовано в текущем году, Вадим Золотарёв сообщил порталу IzRus.

Послу Ізраїля пора звернутися до психіатра та покаятися за Голодомор — Ірина Фаріон

Слова (п)Осла — всього лиш історичний маніякальний комплекс перед незнищенністю українського прагнення мати свою НАЦІОНАЛЬНУ державу.

Юдейський посол у контексті нашої знаменитої ходи на честь Героя України Степана Бандери заявив, що "рішуче засуджує будь-яке прославлення колаборантів нацистського режиму. Україні час примиритися зі своїм минулим". У цього посла це щорічне загострення власних комплексів. Пора до психіЯтра!

Посол України розкритикував Бундестаг за затягування із визнанням Голодомору геноцидом

Посол України у Федеративній Республіці Німеччина Андрій Мельник розкритикував Бундестаг через затягування із визнанням Голодомору геноцидом. Про це повідомляє Поштівка з посиланням на пресслужбу посольства України у Федеративній Республіці Німеччина.

Зокрема, глава дипмісії в інтерв’ю “Чому Бундестаг ніяк не насмілиться визнати Голодомор геноцидом?” назвав “розчаруванням те, яким чином у Бундестагу поводяться із Голодомором і наскільки легковажать цією центральною для кожного українця темою”.

Голодомор в Україні: 15 фактів про геноцид

Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Нині цей день припадає на 28 листопада. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії. У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити, та все ж Голодомор 1932-1933 років деякі країни не поспішають визнавати Геноцидом українського народу. Щоб розуміти, через що пройшли наші предки і відчути яку складну історію переживала Україна, ми зібрали 10 фактів про штучний голод в Україні.

Голодомор 1932-1933: как Кубань сделали "русской"

В декабре 1932-го в Москве развернули антиукраинскую кампанию, результатом которой стало уничтожение украинской идентичности на территории РСФСР. Наиболее очевидными результаты этой политики были на Кубани, где доля украинцев уменьшилась с 62,2 % в 1926-м, до 4,7% в 1939-м.

В начале 1930 года глава советского правительства Вячеслав Молотов открыто объявил крестьянам войну:

«Вопрос сейчас стоит так: будет у нас хлеб – будет советская власть, не будет – советская власть погибнет. У кого сейчас хлеб? У реакционного украинского мужичка и реакционного кубанского казачка. Они не дадут нам хлеб добровольно. Его нужно взять».