Оксана, ти куди?
– В магазин.
– Гроші взяла?
– Взяла.
– Дивись там, не витрачай.
Жінка прийшла за чоловіком в бар. Він обурено:
— Врешті решт це просто образливо, чому ти завжди йдеш прямо сюди?! Чому ти ніколи не шукаєш мене, наприклад, в музеї чи бібліотеці?
- Чому в тебе похмурий вигляд?
- А-а... соромно зізнатися... мочусь уві сні.
- Сходи до психотерапевта, він тебе легко вилікує.
Через місяць:
- Ну, у тебе зовсім інший вигляд - бачу він тебе вилікував.
- Ні, не вилікував, але тепер я цим пишаюся!
- У тебе чоловік хто за фахом?
- Алкоголік.
- Але це не фах, це захоплення.
- Не кажи, він до цього дуже серйозно ставиться.
Їздили вчора на екскурсію на хлібзавод. Тепер я не їм хліб. Сьогодні були на м’ясокомбінаті. Тепер я не їм ковбасу. Завтра екскурсія на лікеро-водочний. Я не їду.
Один хлопчик не вмів вимовляти слово шість. Прийшов якось одного разу в магазин і каже продавцеві:
— Дайте мені сім пачок масла, одну не треба.
Приходить чоловік до приятеля і, здивований чистотою в його квартирі, питає:
- Хто навів у тебе такий порядок? - Мій кіт. - Кіт? - Так, у мене дуже розумний кіт, прибирання для нього - це дрібниці, ти краще спробуй, як він готує. Після дегустації чоловік каже: - Продай мені кота, жодних грошей не пошкодую. Власник чудового кота довго ламався, але зрештою погодився продати його за 5000 $.
Через два дні мужик дзвонить "продавцю" і каже: - Цей кіт не прибирає і не готує, а тільки гадить, дере меблі і линяє, що за мерзенну кошатину ти мені продав?
- Послухай, якщо ти й далі так розповідатимеш про свого кота - ти ніколи його не продаси!
Уночі поліція зупиняє п’яненьку дамочку:
– Куди поспішаємо?
– На лекцію.
– Хто ж в такий час лекції читає?
– Чоловік!
Донечко, цей хлопець сирота, до того ж він кульгавий. Не виходь за нього заміж.
– А мені не потрібен красень.
– Я не про те. Пожалій хлопця, йому і так дісталося від життя.
Вчора мій застав мене за голінням ніг його бритвою. Накричав на мене, довелося нову бритву йому дарувати, навороченну.
– Уже випробувала?
– Так :))
— Невже ти віриш своєму чоловікові, що він нібито ходить на рибалку? Він же ні разу не приніс жодної рибки.
— Тому і вірю.
Викрали українця. Привели його на озеро, занурили головою у воду і питають:
– Долари є?
– Ні
– Євро є?
– Ні
– Гривні є?
– Мужики, Ви або глибше мене занурюйте або довше тримайте, бо нічого не видно.
Дружина чоловіку:
– Саша, а чому весь час злишся?
– Тому, що я Віталік.
Що роблять наші люди, коли їм вимикають світло?
Праааавильно!
Біжать подивитися, кому ще вимкнули…
Маленький Вовочка дивиться, як тато фарбує двері. Мама його повчає:
– Дивись, Вовочко, і вчися, підростеш – татові допомагатимеш…
– А що, він до того часу сам не дофарбує?
Мама, що потрібно робити, щоб зберегти здоров’я і хороші відносини з чоловіком?
– Вчасно закривати рот, донечко!
Я сьогодні не виспався…
– А прична?
– Причина теж не виспалась…
Тату у нас сьогодні в школі скорочені батьківські збори.
– Що значить скорочені?
– Ти, я і директор.
— Цікаво, що жінки находили в чоловіках раніше?
— Коли раніше?
— Коли ще не винайшли гроші!
Жінка - чоловікові:
— Уявляю, які страшні підозри зародилися в твоїй голові, коли я зникла на два дні.
— Так. Я зразу подумав, що ти повернешся.
— Внизу, на лугу. Там вже стоїть з десяток наметів.
— А якісь розваги в вашій місцевості є?
— Так раз в неділю я випускаю на луг свого бичка.
— Лікарю, цілими днями я говорю що не будь своєму чоловікові. А він у відповідь - ні слова. Думаю у нього серйозне захворювання.
— Це не захворювання. Це – талант.
— Ну, і як у вас з близнюками?
— Втомилися дуже, не висипаємося, часу на себе бракує.
— А як Оленка?
— Оленка - це я. Петро виглядає ще гірше.
— Яка я була дурна! Мала цілий натовп залицяльників і всіх відкинула, — засмучується жінка.
— Шкода, що в цьому натовпі не було мене! — говорить чоловік.
В поліцію забігає чоловік і говорить:
— Я прийшов здатися правоохоронцям!
— А що ви накоїли?
— Я вдарив свою жінку…
— І вбили її?
— Ні, що ви! Навіть не подряпав.
— Ну, це дрібниці. Можете йти.
— Ні за що! Вона стоїть за цими дверима!
— Прекрасна людина! З ним можна взагалі не працювати!
— А знаєш, любий, — звернулася новоспечена дружина до свого обранця, — мені ж так і не вдалося толком поїсти за столом. Не міг би ти принести що-небудь?
Як не важко було підніматися чоловікові, а довелося.
— А тепер, — сказала молода, підкріпившись, — хочеться, милий, пити.
Довелося шукати пляшку води.
— Спасибі, дорогий, — повеселішала наречена. — Ось поїла і так захотілося чоловічої ласки…
— Ну, ти думаєш, що говориш?! — Вигукнув нещасний чоловік. — Де я мужика тобі знайду в три години ночі?
— Пішов геть, алкаш, імпотент!
— Маша, якби ти тільки знала, чим я тобі зараз стукаю!
— Ну, заходь, цинік!
Підходить поліцейський.
— Що трапилося?
— Не знаю, я сам тільки що сюди потрапив…
Чоловік приходить додому. Дружина лає, що пізно повернувся. Це йому набридло, він говорить їй:
— Я птах вільний, коли хочу — приходжу.
Тоді дружина стала не приходити ночувати додому. На питання чоловіка відповіла:
— Я пташка підневільна: коли відпустять — тоді і приходжу.
Пацієнтка лікарю:
— Доктор, допоможіть, тридцять років тому я згрішила!
— Так, але чому це вас хвилює зараз?
— Не це, а те, що я раптом стала забувати, як це все було.
— Я твій перший чоловік?
Вона довго дивилася на нього, потім запитала:
— Може бути, те-то я думаю, де я тебе бачила.
— Маринко, що ти думаєш про чоловіків?
— Усі чоловіки однакові. Тільки зарплата в них різна.
— Хіба тебе не цікавить, чому я плачу? — Запитує Марічка свого чоловіка. — Хочеш, розкажу?
— Ні в якому разі! У мене немає таких грошей!
— Мені здається, я здатний читати ваше серце, як розгорнуту книгу!
— Читайте на здоров’ячко, лише не мацайте обкладинку руками!
- Кохана, ми в сусіда самогон гнали на свята. Я не те що до тебе, я до себе не міг прийти!
- Пані, не морочте голову, Ваше посвідчення і техпаспорт.
- Довелося дати ляпас аж 5 разів!
- Чіплявся?
- Засинав!
Чоловік:
- Хто це?
Дружина:
- Колись вчились разом, він кликав мене заміж!
- Ось бачиш, якби, ти тоді погодилася, то була би дружиною двірника!
- Якби, я тоді погодилася, то зараз міністром був би він...
- Що ти робиш? Це ж батько твоїх дітей!
— Так.
— Ну, і про що я зараз говорила?
— Про свою бабську херню, як завжди.
— Гаразд, цього разу тобі пощастило.
Голова колгоспу запитує доярку:
- Чому хочеш, Маріє, з Іваном розійтися?
- Він мене як чоловік не задовольняє!
Жіночий голос із зали:
- Усіх задовольняє, а її ні!
Чоловічий голос із зали:
- А її ніхто не задовольняє!
- Зямо, синку, йди обідати!
- Я пообідав у Павлика, мамо!
- Ой, ну це не син, а золото!