Походження московської мови

У Московщині перша провідна верства ІХ–ХІІ ст. походила з київських князів та їхнього оточення. Змішуючись з тубільцями угро-фіннами, ця верства помалу московщилася. До неї влилася ХІІІ–ХVI ст. велика ріка татарської провідної верстви.

Малий гурт українців розчинився в фінно-татарському морі. У ХVIII ст. домішалося багато балтійських німців, а в ХІХ ст. — інших змосковщених немосквинів (найбільше малоросів). Ті європейці домішувалися лише до аристократії та дворянства.

О. Грибоєдов пише: «Якби заблукав до нас чужинець, що не знає нашої історії, то він був би напевно подумав, що наші пани і наші мужики походять від двох цілковито різних народів».

Всі інші стани (понад 90% населення) лишалися азіатами. Отже, європейська домішка не могла, певна річ, змінити угро-фінно-татарської духовності москвина.

(Павло Штепа, історик та публіцист. «Московство», 1968 рік)

Етнографічна карта (Большая енциклопедія під редакцією Южакова. Том 16, Росія, С-Петербург 1904р)

В. Ключевський писав, що в 16-18 століттях більшість  московської провідної верстви було татарського походження, тому їм була чужа українська мова, культура, традиції. З цієї причини, московські правителі, пішли на культурний та мовний розрив з Києвом. Єдине, що їм було потрібне це спадщина Київської Русі та її славна історія, для того щоб оправдовувати свої загарбницькі походи під виглядом об'єднання слов'янських земель, та продовжувати ідеї Орди, але тепер вже під назвою Московія а пізніше Росія.

На протязі сотень років Москва знищуючи інші мови створила міф про свою власну московську мову присвоївши їй назву "російська" та доказуючи, що вона є істинно слов'янська та першородна, а всі інші (особливо українська та білоруська) є лише діалектами московської мови або діалекти спотво­рені польською мовою. Для цього були створені, а інколи просто замовлені, десятки різних "теорій", "наукових праць", "досліджень". 

Чи дійсно це так?

Що таке українські цінності і що таке українська ідея?

Національність - не питання крові. Хто бачив модні зараз генеалогічні тести ДНК, знає, що в крові кожного намішано до десятка різних генів.

Національність - не питання місця народження. Зараз українці народжуються в Європі, а за радянського часу народжувалися в Сибіру.

Значить що в нас залишається?

Правильно, належність до культури. Це - єдиний надійний ідентифікатор. Якщо людина говорить українською, поділяє українські цінності, сповідує українську ідею, відчуває себе частиною українського народу, значить це українська людина. А як ні - то ні, незалежно від тесту ДНК та свідоцтва про народження.

Це раніше в паспорті була графа "національність" і ти міг послатися на нього - в документі зафіксовано, значить українець. А зараз - дзуськи.

Що таке українські цінності, запитаєте ви? Їхній список не відлито у бронзі і не вибито на скелі. Його треба шукати в українському мистецтві, народній творчості та філософії. "Душу-тіло положим за свободу", "Сім'я вечеря біля хати", "Хліб-сіль їж, а правду ріж", ну і так далі. Звісно, тут можливі нюанси, але більшість складових української ідеї поділяють всі українці, це швидше відчуття, ніж перелік.

Що таке українська ідея? Бути українцями і жити українським життям на українській землі. Що таке "українське життя" - див. попередній пункт. Знов-таки, не існує і не може існувати повного і вичерпного списку вимог до українця. оно євреї вигадали собі 613 заповідей Тори, а в результаті більшу частине не виконують, і все одно лишаються євреями.

Так що без комплексів, шановні. Можна не любити сала, але бути українцем. А от не говорити українською і бути українцем не вийде. Бо мова - це спосіб існування народу в інформаційному просторі. Спочатку - мова, потім ідеї, бо без мови ідею не сформулюєш, не зрозумієш і не виявиш назовні.

І все це - добровільно. Не можна зробити людину українцем силоміць. Це сто років тому дитина виростала в українському селі й не мала вибору, а нині щоб стати українцем, треба докласти зусиль. Звісно, не всі хочуть докладати зусиль, тому стають кимось іншими - московитами, американцями, людьми без національності тощо. 

Цікаво, що англійцем стати без зусиль не можна. Американцем - можна, англійцем - ні. Колись український поляк Юзеф Коженьовський став англійцем Джозефом Конрадом, але для цього йому довелося вивчити англійську краще за англійців. Інакше - ніяк.

Словом, народи виникли як мовні об'єднання, про це ще Нестор Літописець писав, і нічого нового з тих часів не вигадали, навпаки, сьогодні це проявляється у міжнродному масштабі, коли можна бути українцем, навіть живучи за океаном. 

Важко, але можна.

Тому, якщо хочеш бути українцем, будь їм - говори українською, сповідуй укаїнську ідею. поділяй цінності та люби Україну.

Як сонце люби.

Що не ясно?

Брати Капранови

Читайте також: Ідентичність як форма майбутнього

Люта українська лайка: чим замінити російські матюки

Леся Ставицька, авторка книги «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики», пояснює: комунікативні аспекти непристойної лексики пов’язуються передусім із тим, що вона вербалізує образу як таку. Головне завдання образи — знизити соціальний статус опонента і таким чином ствердити свою перевагу. У цьому разі реалізується агресія ворожості, адже лайку призначено для того, щоб завдати моральних збитків.

Цікаво, що російські матюки мають яскраво виражений відгенітальний і сексоцентричний характер. За їхню основу найчастіше береться статевий акт, часто збочений, репродуктивні органи та особи, «нагороджені» різними сексуальними характеристиками. А ось українські матюки — «анального» спрямування та часто пов’язані з актом дефекації, з видільним органом та продуктом цього копроректального акту. У цьому українська лайка багато в чому схожа на європейську, де правлять бал французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch та польське gowno.

Цитати видатних українців про мову: Мова — то серце народу

Безцінний скарб народу: видатні українці про рідну мову

Мова — код нації, у якому сплелося все: історія народу, його світогляд, інтелектуальний, культурний та духовний результат еволюції етносу. Без своєї мови, історії та самобутньої культури немає нації. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління у покоління. 

Мова найкраще виражає історію народу, його світогляд, а також духовний та інтелектуальний розвиток самого етносу. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання.

Українська мова - це зброя, фактор національної єдності, безпеки і наших перемог

Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури.

Вона репрезентує народ у світі, є ореолом нації й етнічним кордоном.
_______

Ну що б здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко (1814-1861)

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний (1849-1920)

Мова — коштовний скарб народу. Іван Франко (1856-1916)

Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація. Юліан Дзерович (1871-1943)

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь (1878-1944)

Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська. Олена Пчілка (1849- 1930)

Мова — то серце народу: гине мова — гине народ. Іван Огієнко (1882-1972)

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. Павло Тичина (1891-1967)

Церковнослов'янська мова - це міф, ніколи в історії не існувало такої мови

Церковнослов'янська мова - це міф, ніколи в історії не існувало такої мови. Кирилл і Мефодій переклали Біблію з грецької на свою рідну болгарську мову. Цей переклад Біблії не робився ні для кого більше, крім болгар. Те, що росіяни називають "церковнослов'янською" насправді є староболгарською. Введіть в Google Translate "аз есмь" і він відразу і безальтернативно визначить цю мову як болгарську. 

Зрозуміло, що на території Київської Русі розмовляли не болгарською мовою, а своєю місцевою. Мешканці Русі називали себе русинами (а не вигаданими “русічами”) і була у них своя русинська мова. Зненацька, все ще існують і русини, і русинська мова. Люди, що так себе називають, продовжують жити на території Західної України, на Балканах, в Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, по всій східній Європі. І мова, якою вони спілкуються, мало відрізняється від тієї, якою написаний цей текст. Власне українцеві не потрібен ніякий словник, щоб зрозуміти сучасну русинську мову, бо це та сама українська мова, але з меншою кількістю запозичених російських і польських слів. Як вона звучить ви легко можете почути якщо пошукаєте в Ютюбі “Карпаторусинська фонетика”. Це таки наша мова! Ми й українцями почали себе називати відносно недавно, в 19-му столітті. Навіть на початку 20-го століття етнографічні карти Російської Імперії називали нас "малоросами або русинами" (див. малюнок). Історична назва нашої національності - русини, а нашої мови - русинська. І, вуаля, нею розмовляли в Київській Русі! Ну, бо вона так і називається - русинська.

Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... — що означають ці англізми і чим їх замінити?

«Фічі, скіли, бекграунди, лайфхаки... Доборолась Україна до самого краю...», — пишуть в соцмережах українці.

Що означають ці англізми і чи можна замінити кожен одним українським словом?

● Фіча — особливість. Одним словом замінюється.
● Скіл — навичка. Одним словом замінюється.
Софт скілс — «мʼякі» навички, тобто соціально-комунікативні. Два слова і там, і там.
Хард скілс — компетентність. Замінюється одним словом.
● Бекграунд — досвід. Також можна нажиток. Замінюється одним словом.
● Лайфхак — хитрість. Замінюється одним словом.

Не лише "привіт": 15 варіантів, як вітатися українською

Слово "привіт" має праслов'янське походження. Воно не є калькою з російської мови, адже схожі слова є не лише в російській та українській, а й в інших слов'янських мовах.

Але є десятки українських вітальних конструкцій, якими можна замінити слово "привіт".

Щоб збагатити свій словниковий запас, запам'ятайте ці фрази українською.

Яким словом замінити "привіт":

• вітаю;
• мої вітання;
• доброго ранку (не добрий ранок);
• добридень або добрий день;
• добривечір або добрий вечір;
• здоров;
• здоров'ячка;
• здоровенькі були;
• здрастуй;
• здрастуйте;
• радий бачити;
  
• салют;
• уклін;
• яка [приємна] зустріч;
  
• моє шанування.

Умовна Маша хоче толерантності

Зараз нове – про Христину та Машу. І питання щодо толерантності одних українців до інших всіх завжди дуже чіпляє.

Вражає вміння людей, таких як Єфросиніна, перекручувати позицію адекватних українців так, що вона стає «ущємльонною» і ображеною. Начебто до таких як вона не надто толерантне ставлення. Вони жертви націоналістів.

Зазвичай такі «узко мислячі» люди знаходять собі безліч виправдань, але ні одного з них не можуть чітко обґрунтувати. При цьому ще можуть принизити, типу «ти була аутсайдеркою 10 років», бо ти не хотіла і мала чітку громадянську позицію у своїй рідній державі. Зробити тебе меншовартісною, на фоні «вєлікай русскай культури». Чию ментальність та поведінку вам це нагадує?

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва “руська мова”.

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

Українські прислів’я та приказки про брехню

✔ Брехали москалі споконвіку й брехати будуть.
✔ Брехали твого батька сини та й ти з ними.
✔ Брехати — не ціпом махати.
✔ Брехач з мухи слона зробить.
✔ Брехач, як деркач: усе дерчить.
✔ Брéхень багато, а правда одна.
✔ Брéхень багато, та не всі їм раді.
✔ Брехлива свекруха невістці не вірить.
✔ Брехливий собака й на вітер гавкає.
✔ Брехливі вісті не лежать на місті.
✔ Брехливу собаку чути здалека.
✔ Брехнею світ держиться.
✔ Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
✔ Брéхні брехати не кайлом кайлувати.
✔ Брéхні слухають, а брехунів б’ють.
✔ Брехня — не сажа, а все таки вмаже.
✔ Брехня любить брехунів.
✔ Брехня погана річ, а все таки її люблять.
✔ Брехня, — що вугілля: не впече, то замаже
✔ Брехня, не бійка, а все таки шкода.
✔ Брехунові не ймуть віри, коли й правду каже.
✔ Бреше кацап немов старий цап.
✔ Бреше й оком не моргне.
✔ Бреше й у землю не дивиться.
✔ Бреше, аж гай гуде.

Півтора року чи півтора роки?

Півтора року чи півтора роки? 

✅ Правильно: півтора року.

👉Числівник "півтора" приєднує іменник чоловічого або середнього роду в родовому відмінку однини. Тобто треба спитати: півтора (кого? чого?) року, тижня, місяця, кілограма.

А числівник "півтори" поєднується лише з іменниками жіночого роду. Півтори тонни.

Військовий: "ЗСУ і російська мова - це речі несумісні!"

Треба подякувати пані ФАРІОН за професіоналізм і патріотизм!  

Опоненти Ірини ФАРІОН закидають їй, що вона з неповагою поставилась до в/сл, що сьогодні боронять Україну від російської агресії, але залишаються бути РОСІЙСЬКОМОВНИМИ. 

Тобто, жінку вчену-мовознавця, філолога дратує, що за тридцять років незалежності України у нас ще є люди, які так і не вивчили державної-української мови... 

Це що? Вроджена недолугість чи брутальне нехтування Конституцією України, Закону про мову? На жаль, такі люди є сьогодні і серед героїв-захисників України. Як УБД, полковник-Військовий Розвідник, але й колишній начальник відділу Соціально-ПСИХОЛОГІЧНОГО Управління МОУкраїни констатую, що у пані ФАРІОН є певна гіперакцентуація на мовному питанні, що викликана професійною деформацію особистості, як викладача-філолога мовознавця, для якого мовне питання - це не просто професія, це її внутрішня культура, стан душі і джерело високого рівня патріотизму і професіоналізму. Всім відомо, що ІСТИНА ПІЗНАЄТЬСЯ У ПОРІВНЯННІ. 

Так от, для порівняння, уявіть ситуацію,що ФАРІОН - не філолог, а лікар-інфекціолог, яку дратує, коли люди з брудними, немитими руками сідають за стіл для прийому їжі. І вона таких людей, навіть якщо вони захисники України, називає "неохайними", "бруднулями", навіть "свинями". Безумовно, для вуха тих, кому це каже ФАРІОН, буде неприємно це чути. Вони будуть на неї ображатися.

Ірина Фаріон презентувала книгу "Англізми і Протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті"

Мовознавиця зібрала в Києві аншлаг, презентувала свою книжку і збирала гроші на потреби ЗСУ

23 грудня, мовознавиця Ірина Фаріон провела зустріч із шанувальниками та презентувала свою книжку «Англізми і Протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті». Захід пройшов у столичному театрі «Культ».

«Дякую, Києве наш незламний. Шкода, що Лісового не було разом з політехнічним бобалом... можна було б і всіма медійними брехунами тицьнути до без пам'яти в нашу послідовність, силу і невідступність», – написала мовознавиця у фейсбук після завершення заходу.

За її словами, творчо-презентаційна зустріч відбулася задля збору коштів на потреби 4 бригади «Сила Свободи» НГ України «Рубіж». Також Фаріон поділилася світлинами зі своїми шанувальниками, які прийшли на цей захід.

"Руські" - це історична назва українців, а самоназви росіян "руззкіє" в українській мові немає!

Мене нещодавно запитали, чому ми перекладаємо російський субстантивований прикметник «русские» як «росіяни», і чи не є це з нашого боку «етичним кроком щодо рф».

Ні, це не етичний крок. Етичним кроком було б тягти «русскіє» в нашу мову. Якщо ми гребуємо всим російським, то й нема чого легалізувати його в українській. До того ж етнонім не може бути прикметником.

«Русские» — це самоназва росіян (ендоетнонім). А ми їх маємо називати згідно з правилами нашої мови — або росіянами, або історично правильними екзоетнонімами московити, москвини, московці. І в жодному разі не русЬкими, бо це ті, що стосуються Руси, тобто України (як і руси та русини). Тому й слова русифікація та дерусифікація з цього погляду некоректні. Замість них правильно московізація / змосковщення або росіянізація / зросійщення; демосковізація / знемосковщення або деросіянізація / знеросійщення. А найкращий відповідник для русофобії — mizorósія (від грец. μῖσος (misos) — «зневага», на противагу φόβος (фобос) — «страх»).

У нашій мові транскрипція російського прикметника «русскій» залишається у складі тільки одного кліше — «русскій мір». Його ми не перекладаємо, бо воно усталилося в такому вигляді. Усе інше перекладаємо, зокрема кліше «хорошие русские» — «хороші росіяни».

До речі, на московії з її одвічним антисемітизмом, расизмом та іншими -измами дуже болюче ставлення до «багатонаціоналочки», адже росіяни — це окрошка з усіх громадян так званої російської федерації (буряти, калмики, дагестанці тощо). Тому кожен етнічний московит там кричить: «Я нє расіянін, я русскій!». В Україні ви русскіми не були й не будете.

Говорімо та пишімо правильно! 😉

Україно-узбецький мовний скандал на Ізмаїльському ринку: уповноважений із захисту державної мови відреагував на порушення

 

"Я мусульманочка, а ты украиночка иди воюй": Ізмаїльський ринок будуть перевіряти, порушницю-узбечку штрафувати, а місцева влада досі не відреагувала

 

Через українофобський скандал, що стався на Ізмаїльському ринку, вирішено перевірити дотримання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” на Центральному ринку і притягнути до адміністративної відповідальності узбечку-українофобку. Про це повідомила мешканка Ізмаїла, яку обізвали "нацисткою", Наталія Осика, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн.

 

Нагадаємо, скандал стався декілька тижнів тому на Ізмаїльському центральному ринку. Продавчиня спецій, громадянка Узбекістану Маргубахон Сидікова, вимагала від жительки Саф’янівської громади, Наталії Осики, використовувати російську або узбецьку мову при спілкуванні. Наталія відмовилася, посилаючись на Закон України, який зобов’язує використовувати державну мову в обслуговуванні. У відповідь продавчиня почала ображати та назвала її "нацисткою" і заявила їй: "я мусульманочка, а ты украиночка иди воюй". Деякі інші продавці ринку встали на захист Наталії, визначивши цей випадок як порушення мовного закону.

Прислів’я та приказки про собак: Cобаки гавкають, а місяць світить

Українські вислови, прислів’я та приказки де згадуються собаки

Прислів’я про собак

Бійся пса не того, що гавкає, а того, що лащиться.
Битому собаці не показуй палиці, бо зараз утече. 
Без собаки зайця не спіймаєш.
Вдача собача, натура вовча.
Вивченого пса нічим не підкупиш.
Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам.
Все один чорт, що собака, що хорт.
Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються.
До собаки підходь ззаду, а до коня спереду.
Добра собака тричі за ніч прокидається, щоб за своїм господарем догледіти.
Добрий пес краще, як злий чоловік.
Добрий собака аж за кочергу хапає.
Добрий собака на вітер не гавка.
Довір собаці м’ясо чатувати, нічого не залишиться.
Дозволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться.
Дурний собака і на хазяїна бреше.
За собакою палиця не пропаде
З жиру собака біситься.
З собакою дружи, а палицю в руках держи.
Звик собака за возом бігти – побіжить і за саньми.
З`їсть пес пса, коли нема барана.
І собака на того не гавкає, чий хліб їсть.
І собака чує, хто його годує.
Кожен пес перед своїм порогом сміливий.
Кожен пес на своїм смітті пан.
Кожен пес хоробрий на своєму смітнику.
Коли б сім собак, то б од усіх сімох од’їлась.
Котрий собака багато бреше, мало кусає.
Краще роздратувати собаку, ніж жінку.
Мале щеня, та й не гавкає.
Мани собаку, а з рук не пускай кияку.
М’ясом у собаку не накидаешься.
Найбільші гавкачі – то найменш кусачі.
На собаку, що виляє хвостом, рука не піднімається.
Не бійся собаки брехливої, а бійся мовчазної.
Не вір собаці, бо вкусить.
Не дивись, що малі собачки, але палицю бери добру.
Не дражни собаку, так і гавкать не буде.
Не клади псові пальця в зуби, бо вкусить.
Не тоді псів годувати, коли на полювання йти.
Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
Не тягни пса за хвіст, бо вкусить.
Не чіпай собаки, то й гавкати не буде.
Пес доти не буде ситий, доки миску не вилиже.
Пес тримається людини, а кіт – хати.
Прийде і на пса колись зима.
При вірній собаці сторож спить.
Свій пес найгірше кусає.
Свій пес як укусить, то найгірше болить.
Сердита собака - вовкові користь.
Скажений пес і хазяїна кусає.
Скаженому псові уступайся з дороги.
Собака нюхом чує, де стерво лежить.
Собака собакою стане, хоч і хвоста не стане.
Собаку приманюй, а палицю тримай
Собаку проти шерсті не гладь, бо вкусить.
Старий пес даремно не бреше.
Старого пса до ланцюга не привчиш.
То дурний собака, що на всіх гавкає.
У собаки з кісткою друзів немає.
Хороша собака без господаря не залишиться.
Як собаку годують, так він і гавка.
Як не вертись, собако, а хвіст ззаду.

Якою мовою говорити в Україні?

Останнім часом відбулося багато скандалів пов'язаних з українською мовою, кажуть навіть про "постійний розпал мовної ворожнечі". Наприклад, низка медіа, що належать олігархам і ТНК, організували гучну українофобську компанію проти відомої мовознавиці Ірини Фаріон.   

Минула каденція Верховної Ради прийняла так званий мовний закон, який ввів чітке пояснення стосовно того, де використовується виключно українська мова, де її використовувати не можна і передбачив відповідальність у вигляді штрафів для тих, хто буде це порушувати. У нас в Україні тепер дозволяється вільний обіг української мови, а також мов національних меншин, але згідно до діючого законодавства, у нас немає закону про національні меншини, тож згідно до Конституції України, згідно ще до деяких нормативних актів, в нас є лише одна, яка там проглядається - це Кримські татари, тобто у нас в Україні є офіційна мова – українська, і є кримськотатарська, на якому вони мають право вести бізнес, писати книги, видавати засоби масової інформації на рівні з української мовою. Згідно до цього мовного закону, ми можемо вільно спілкуватися в суцільному просторі українською і кримськотатарською.

ПРО МОВУ І ВІЙСЬКОВИХ

1. Військові - це зріз суспільства. Вони різні. Не всі ангели. Не всі освічені. Не всі законослухняні. Не всі вірні дружинам. Не всі ведуть здоровий спосіб життя. Не всі мають переконання. Але всі важливі, цінні й потрібні, бо без них може не стати нашої країни.

2. Кожен військовий приймає присягу, де є слова: 

"...клянусь неухильно дотримуватись Конституції і законів України... Я клянусь захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності".

Погодьтеся, дивно захищати українську державу від ворога мовою цього ворога?
До того ж Закон "Про Збройні Сили України" чітко говорить:

Мовою Збройних Сил України є державна мова.

Тобто якщо припустити, що для декого з військових обітниці - це порожній звук і можна на них начхати, то може й лікарі нехай порушують присягу?

Освітян просять спілкуватися українською у робочий час

У Міністерстві освіти і науки наголошують на необхідності застосування державної мови в робочий час науково-педагогічними, педагогічними та іншими працівниками закладів освіти.

Відповідний лист Міністерстві освіти і науки спрямований на адреси обласних департаментів освіти та керівників освітніх закладів.

У відомстві наголошують, що державна мова має використовуватися в рамках освітнього процесу та під час проведення навчальних занять, окрім занять, які викладаються іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин.

У школах Закарпаття й Одеської області діти навчалися не українською

У школах Закарпаття продовжують фіксувати випадки навчання угорською мовою, а от на Одещині все ще зустрічається російська.

Про це розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю “Укрінформу”.

За його словами, за українським законодавством заборонено функціонування закладів освіти з навчанням мови національної меншини. Окремо прописані лише умови для діяльності деяких класів.

Водночас у Берегівському районі на Закарпатті працювало щонайменше чотири школи, де мова навчання була угорською.

“У більшості зі 108 шкіл Берегівського району Закарпаття функціонували класи з угорською мовою навчання поруч із державною, але 37 із них не мали жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою. Ми склали відповідний акт із рекомендаціями усунути недоліки. Зміни відбулися, і це важливо”, — заявив Тарас Кремінь.