В Україні почало падати промислове виробництво

22 Вересня 2018, 16:45

Минулого місяця промислове виробництво в Україні пішло в мінус. Про це повідомляє Поштівка з посиланням на Держкомстат.

Зокрема, в серпні порівняно з попереднім місяцем воно скоротилося на 0,7%, а по відношенню до серпня 2017 року – впало на 0,5%.

За підсумками січня-серпня поки ще зберігається зростання – на 2,2% (за січень-липень було +2,6%).

Підвело в серпні машинобудування – мінус 1,5% до відповідного місяця минулого року.

Виробництво коксу і продуктів нафтопереробки впало на 7,6%.

Поставки електроенергії скоротилося на 6,4% (напевно, серпень минулого року був більш спекотним, ніж нинішній, в зв'язку з чим тоді частіше включали кондиціонери).

Також варто звернути увагу на металургійну галузь. У серпні до серпня минулого року вона показала зростання всього на 1,7%, тоді як, наприклад, в липні до липня було плюс 5,6%.

Саме в літні місяці зростання світових цін на сталь припинилося і рушило потроху в протилежний бік.

Нагадаємо, в 2017 році промисловість України показала зростання на 0,4%, в 2016 році – на 2,8%. У 2015 році було падіння на 13,0%, в 2014-му – на 10,1%.

Як бачимо, після потужного обвалу в перші два роки після Революції гідності промислове виробництво перейшло до стадії стагнації.

Глобальне потепління дозволить аграріям України вирощувати картоплю двічі на рік

Глобальне потепління не тільки зашкодить аграріям Півдня, але ж може стати їм в пригоді.

У майбутньому клімат дозволить вирощувати багато культур двічі на рік.

Сорт ранньої картоплі вийде зібрати вже в червні, а в липні можна посадити другу партію.

«У зв'язку з тим, що на посадку використовується молода картопля замість старої, коренеплоди будуть надзвичайно смачні. Дозрівання другого врожаю настає в останній декаді серпня — на початку вересня і триває до самих морозів. А якщо ще й використати вірну стратегію вирощування для запобігання згубного впливу високих температур, то другий врожай можна отримати навіть вище за перший», — зазначають спеціалісти.

Депутати Європарламенту ухвалили зміни до чинного законодавства щодо авторського права

Депутати Європарламенту 438-ма голосами «за» при 226 – «проти» і 39-ти тих, хто утримався, прийняли зміни до чинного законодавства щодо авторського права.

Завдяки новій директиві артисти повинні більше заробляти на обміні музикою в Інтернеті, а також має бути обмежене онлайн-піратство, повідомляє Поштівка з посиланням на  Польське радіо.

Зміну в законодавстві підтримала частина польських щоденних газет, які напередодні залишили першу сторінку незадрукованою, щоб привернути увагу до незаконного використання в Інтернеті журналістського контенту.

Противники нововведення вважають, що побічним наслідком зміни буде посилення цензури у Всесвітній мережі. Робота над цим проектом тривала багато місяців. Тепер почнуться переговори євросоюзних установ.

Хто і як нищив українську історичну пам’ять?

Бачення української історії, яке популяризується нині, сформоване переважно у другій половині 19 – на початках 20 століття. У другій половині 20 століття таке бачення було модернізоване під партійно–державну ідеологію СРСР та нав’язувалось населенню усіх країн соціалістичного табору та науковцям усього світу.

 

Для радянського викладу української історії традиційно використовувались так звані давньоруські літописи, які були скомпільовані у московському царстві у 15-16 століттях з метою обґрунтування спланованої Москвою агресії на землі Литви та Волині – України.

Боротьба проти Литви та України набула свого особливого значення після таємних домовленостей, на початках 16 ст. н.е., між елітами східних та західних яхів (московітів та ляхів, підтриманих західними орденськими структурами) про переділ ними православних земель від Балтики до Чорного моря.

Все завершилось через три століття на користь Московського царства, у якому влада перейшла до сім’ї Романових. Цар Петро І у 1713-1721 роках, привласнивши назву слов’янської держави Рось, перейменував далеке північне царство у Російську імперію.

Імперія Романових у кінці 18 ст. н.е. зайняла усі землі Литовського князівства і більшої частини України та окупувала володіння Речі Посполитої (ляхів), узгодивши поділ з монархію Габсбургів та королівством Пруссією (Поділи Речі Посполитої).

На землях України царат продовжив репресивну політику, яку перед тим вела Річ Посполита. Король та магнати, зруйнувавши до 1725 року цілісність української держави, розгорнули активну боротьбу з усім українським та православним.

В Україні менше 6% доріг, що не потребують ремонту

В Україні лише 10 тис. кілометрів автомобільних доріг державного призначення із 170 тис. км не потребують ремонту – тобто менше 6%.

При цьому, за даними, наведеними Мінінфраструктури, середній капітальний ремонт 1 км доріг коштує близько 10 млн грн, повідомляє Поштівка. Відзначається, що у найгіршому стані  траси державного значення в Черкаській, Миколаївській, Луганській і Донецькій областях.

У 2018 році "залатали" вже 4 тис. км автодоріг. Це вдвічі більше, ніж в 2017 році. Витратили при цьому близько 40 млрд грн. Однак навіть за нинішніх темпах робіт, капітальний ремонт всіх доріг України, які цього потребують, відбуватиметься десятки років.

Варто відзначити, що в даній статистиці не враховані вулиці та дороги населених пунктів (вони перебувають у відомстві місцевої влади) і дороги місцевого значення. Це загалом – ще приблизно 373 тис. км доріг.

Петро Порошенко суттєво збагатився за рахунок корпоративного інвестфонду

Президент України Петро Порошенко отримав 31 мільйон 776 тисяч 886 гривень дивідендів.

Про це йдеться у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє Поштівка.

Гроші глава держави отримав від публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал". Петро Порошенко є кінцевим бенефіціаром цього товариства.

Дивіденди президент отримав чотирма траншами – 18 мільйонів 476 тисяч 886 гривень, 6 мільйонів 800 тисяч гривень, 500 тисяч та 6 мільйонів гривень. У серпні Петро Порошенко вже отримав від цього фонду 14 мільйонів 742 тисячі 625 гривень дивідендів, а в липні 30 мільйонів гривень.

Минулого року він вніс в цю компанію 8 мільйонів 190 тисяч гривень. Крім того, у 2018 році президент заробив на відчуженні нерухомого майна 777 тисяч гривень, ще 6 мільйонів 831 тисячу 615 гривень він отримав за вкладами у Міжнародному інвестиційному банку (МІБ), який йому належить. У той час на посаді президента Петро Порошенко отримав торік лише 336 тисяч гривень зарплатні.

На банківських рахунках в МІБ глава держави зберігає 25 мільйонів 490 тисяч 771 долар. А його дружина Марина — 96 156 гривень та 4 279 євро. Готівкою у Петра Порошенка є 21 тисяча доларів та 60 тисяч гривень.

Нагадаємо, що Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал" — інвестиційний фонд, створений в 2005 році. На момент утворення називався ЗНКІФ "Петра Порошенка", в 2006 році був перейменований.

Фонд "Прайм Ессетс Кепітал" є мажоритарним акціонером МІБ з пакетом 50,0826%, крім того, Порошенкові безпосередньо належить ще 9,9174% його акцій.

Міноритарними співвласниками фінустанови залишаються бізнес партнери Порошенка — перший заступник голови фракції партії "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко і перший заступник секретаря РНБО України Олег Гладковський.

На субсидії може знадобитися ще 7 мільярдів – міністр

На оплату субсидій до кінця року може знадобитися додатково близько 7 млрд гривень.

Про це в ефірі одного з телеканалів повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.

"У нас прораховані різні варіанти. Навіть негативний сценарій теж нами прорахований. Не більше 7 млрд гривень до кінця поточного року (буде потрібно на субсидії у гіршому випадку)", – зазначив Рева.

Повідомляється, що зараз потреби в додаткових коштах немає.

"Сьогодні ще не всі кошти бюджету, близько 55 млрд гривень з (виділених) 71 млрд, використані на субсидії", – повідомив міністр.

Він додав, що розмір субсидії в наступному році буде залежати від ціни на газ.

За інформацією Реви, в літній період, коли потрібно було переоформляти субсидії, звернулося близько 4 млн осіб. З них субсидії призначені 3 млн 200 тис. українців.

Раніше Міністерство соціальної політики запустило роботу Державного реєстру субсидій. Очікується, що реєстр спростить безліч процедур, пов'язаних з системою субсидій.

Джерело: Поштівка