Чехія збирається працевлаштувати вдвічі більше українців

Починаючи з січня нового 2019 року Чехія збирається в 2 рази збільшити квоти на працевлаштування українців. За попередніми підрахунками роботу в цій країні щороку зможуть знайти до 40 тис. українців, повідомляє Поштівка.

В Економічній палаті Чехії збільшення квот вважають справою вирішеною. За це давно виступає більшість чеських фірм і компаній. Тепер вони, нарешті, отримали підтримку з боку держави.

«Прем'єр-міністр Андрій Бабиш позитивно сприймає цю ідею і зацікавлений у тому, щоб її реалізувати», — сказав голова Економічної палати Володимир Длоугій.

Водночас сайт Denik.cz повідомляє, що нестача робочої сили щорічно завдає чеському бізнесу збитки в розмірі 110 млрд крон.

Кожен українець, який працює в Чехії за програмою «Режим Україна» (Režim Ukrajina), відраховує одному чеському пенсіонеру 440 крон на рік.

Якщо Чехія збільшить квоти на українців до 40 тис., то загальний дохід державного бюджету від їх працевлаштування може досягти 10 млрд крон на рік, йдеться у повідомленні.

В Україні – найвища у Європі ставка ПДВ на харчі

Також 20% є в Латвії і Литві. Серед країн ЄС це держави з найнижчим рівнем життя. А нам потрібно рівнятися на Францію, де ПДВ на харчі становить 7%.

Про це заявив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише Поштівка.

Експерт, коментуючи зростання в Україні цін на харчі, зазначив, що деякі продукти харчування в Україні коштують дорожче, аніж у сусідній Польщі.

«У нас відбулося дуже серйозне зростання цін. Це завжди відтягували. А якщо до кінця року в нас буде інфляція 12%, то щомісяця зростатимуть ціни на все. Лідерами тут є овочі. Зростатиме у ціні також хліб. Але загалом зростання цін на продукти буде дуже серйозне. Хоча вже зараз у нас деякі продукти на 20% дорожчі, аніж у Польщі», – зазначив Олексій Дорошенко і додав, що ціна бензину також впливатиме на ціну продуктів харчування.

Читайте також: Аграрна країна Україна має дорожче молоко, ніж у сусідів, – експерт

Окрім того експерт заявив, що в Україні майже немає контролю за ціноутворенням.

«У нас майже немає впливу держави на ціни. Часто це відбувається проти виробника і проти споживача. А коли говорили про регулювання цін на соціальні продукти харчування, то це був психологічний механізм, а не фактичний. Ніхто за 4 роки не перевіряв і не штрафував. Є субсидії, які в основному розподіляються між виробниками курятини і яєць. Все інше в країні залишається без грошей. Це говорить про те, що розподіляють гроші неправильно», – наголосив Олексій Дорошенко.

Він вважає, що єдиний спосіб вплинути на рівень цін – знизити ПДВ на продукти харчування.

«Ми про це говоримо уже давно. У нашій країні ставка ПДВ на харчові продукти є найвищою у Європі. Також 20% є в Латвії і Литві. Серед країн ЄС це країни з найнижчим рівнем життя. А нам потрібно рівнятися на Францію, де ПДВ на харчові продукти становить 7%, на Польщу з її 5% ПДВ і на Німеччину, де ПДВ на продукти харчування становить 8%», – додав Олексій Дорошенко.

Грамота патриарха Дионисия, или Как Москва «купила» Церковь за 200 золотых

Грамота Дионисия: документальное свидетельство аннексии Украинской православной церкви

В оригинальных документах на греческом языке от 1686 года ни слова о том, что Киевская митрополия из Константинопольского патриархата “навечно” передана Москве

Укринформ продолжает серию материалов о нынешней ситуации с возможным и очень желательным предоставлением автокефалии Украинской православной церкви (с предыдущими можно ознакомиться здесь и здесь). На этот раз мы исследуем исторические корни: грамоту Константинопольского патриарха Дионисия IV 1686 года, по которой Киевская метрополия якобы “навечно” перешла под власть московских церковников. А поводом для нашего материала стала свежее (но не новое) заявление российского “православного эксперта” Кирилла Фролова (“жириновского” от РПЦ): “В соответствии с грамотой Константинопольского патриарха Дионисия 1686 года, Киевская православная митрополия передается Московскому патриархату навечно. И этот документ не имеет обратной силы”.

Отсюда два вопроса: Первое - что это за грамота Вселенского патриарха Дионисия 1686 года, по которой Украинская Церковь перешла «под Москву навечно»? Второе - в самом ли деле это решение окончательное и «обжалованию» не подлежит да и, собственно, о чем вообще идет речь в документе?

О том как вкладчики VAB-банка оплатили реструктуризацию международных обязательств Олега Бахматюка

Общество давно интересуют схемы отмывания денег, раздутия прибыли и создание схем по погашению обязательств Бахматюка в рамках реструктуризации задолженности по еврооблигациям перед инвесторами.

Журналисты провели комплексное, всеохватывающее и детальное расследование финансово-хозяйственной деятельности Олега Бахматюка. Результаты этого расследования дают полную картину о том, какие финансовые инструменты были задействованы, кто из топ-чиновников лоббирует интересы Олега Бахматюка и какие компании в этом задействованы.

Напомним вкратце: с целью аккумулирования денег на расчеты с инвесторами системообразующее предприятие Бахматюка «Имперово Фудз» осуществляло вывоз продукции за пределы таможенной границы Украины, выручка же за реализованную продукцию в Украину не поступала. При этом, принадлежащий Бахматюку банк «Финансовая инициатива» добросовестно уведомлял налоговую о якобы поступлении указанной выручки. Дырка же в балансе Финансовой инициативы на сумму ни много ни мало 200 миллионов долларов США была закрыта за счет вкладчиков этого на сегодняшний день неплатежеспособного банка.

В Україні почало падати промислове виробництво

22 Вересня 2018, 16:45

Минулого місяця промислове виробництво в Україні пішло в мінус. Про це повідомляє Поштівка з посиланням на Держкомстат.

Зокрема, в серпні порівняно з попереднім місяцем воно скоротилося на 0,7%, а по відношенню до серпня 2017 року – впало на 0,5%.

За підсумками січня-серпня поки ще зберігається зростання – на 2,2% (за січень-липень було +2,6%).

Підвело в серпні машинобудування – мінус 1,5% до відповідного місяця минулого року.

Виробництво коксу і продуктів нафтопереробки впало на 7,6%.

Поставки електроенергії скоротилося на 6,4% (напевно, серпень минулого року був більш спекотним, ніж нинішній, в зв'язку з чим тоді частіше включали кондиціонери).

Також варто звернути увагу на металургійну галузь. У серпні до серпня минулого року вона показала зростання всього на 1,7%, тоді як, наприклад, в липні до липня було плюс 5,6%.

Саме в літні місяці зростання світових цін на сталь припинилося і рушило потроху в протилежний бік.

Нагадаємо, в 2017 році промисловість України показала зростання на 0,4%, в 2016 році – на 2,8%. У 2015 році було падіння на 13,0%, в 2014-му – на 10,1%.

Як бачимо, після потужного обвалу в перші два роки після Революції гідності промислове виробництво перейшло до стадії стагнації.

Глобальне потепління дозволить аграріям України вирощувати картоплю двічі на рік

Глобальне потепління не тільки зашкодить аграріям Півдня, але ж може стати їм в пригоді.

У майбутньому клімат дозволить вирощувати багато культур двічі на рік.

Сорт ранньої картоплі вийде зібрати вже в червні, а в липні можна посадити другу партію.

«У зв'язку з тим, що на посадку використовується молода картопля замість старої, коренеплоди будуть надзвичайно смачні. Дозрівання другого врожаю настає в останній декаді серпня — на початку вересня і триває до самих морозів. А якщо ще й використати вірну стратегію вирощування для запобігання згубного впливу високих температур, то другий врожай можна отримати навіть вище за перший», — зазначають спеціалісти.

Депутати Європарламенту ухвалили зміни до чинного законодавства щодо авторського права

Депутати Європарламенту 438-ма голосами «за» при 226 – «проти» і 39-ти тих, хто утримався, прийняли зміни до чинного законодавства щодо авторського права.

Завдяки новій директиві артисти повинні більше заробляти на обміні музикою в Інтернеті, а також має бути обмежене онлайн-піратство, повідомляє Поштівка з посиланням на  Польське радіо.

Зміну в законодавстві підтримала частина польських щоденних газет, які напередодні залишили першу сторінку незадрукованою, щоб привернути увагу до незаконного використання в Інтернеті журналістського контенту.

Противники нововведення вважають, що побічним наслідком зміни буде посилення цензури у Всесвітній мережі. Робота над цим проектом тривала багато місяців. Тепер почнуться переговори євросоюзних установ.