Міністерство культури обгрунтувало приналежність Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до Російської православної церкви, ґрунтуючись на участі архієреїв УПЦ МП в соборі РПЦ і виконанні нею рішень цього собору, сказано в релігієзнавчій експертизі Міністерства культури.
Мінкульт проводив експертизу статутів релігійних організацій, щоб визначити, чи підпадають вони під норми законодавства про назви церков, які входять в структуру релігійних організацій, керівні центри яких розташовані в державі-агресорі (такою в Україні визнано Росію).
Як повідомила з посиланням на результати експертизи газета «Поштівка», експерти встановили, що УПЦ (МП) є самокерованою частиною РПЦ. В її статуті зазначено, що вища влада в УПЦ належить собору цієї церкви, в обов'язки якого входить збереження канонічної єдності з РПЦ та іншими помісними православними церквами, а також нагляд за виконанням рішень помісних соборів РПЦ і соборів УПЦ.
Згідно зі статутом, керівний орган УПЦ діє на основі священних канонів церкви, рішень архієрейських і помісних соборів РПЦ і соборів УПЦ.
Керівник УПЦ митрополит Київський обирається довічно єпископатом УПЦ і благословляється Патріархом Московським.
Аналіз статуту РПЦ також показав, що архієреї (єпископи) УПЦ входять до складу помісного і архієрейського соборів РПЦ, головного керівного органу цієї церкви. Зокрема, більшість архієреїв УПЦ брали участь в архієрейському соборі РПЦ в 2017 році, який постановив, що будь-які адміністративні або структурні зміни в УПЦ повинні бути узгоджені з Патріархом Московським або собором РПЦ.
Також на офіційному сайті РПЦ в розділі «Єпископат РПЦ» включений весь єпископат УПЦ.
На основі цих даних експерти зробили висновок, що УПЦ є складовою частиною РПЦ, керівний орган якої розташований на території держави-агресора і до неї застосовуються норми закону щодо зазначення в назві приналежність до церкви держави-агресора.
Нагадаємо, раніше УПЦ МП заперечувала свою приналежність до РПЦ, заявляючи про свою самокерованість. Крім того, УПЦ МП відмовилася змінити назву, а низка народних депутатів – прибічників цієї церкви – оскаржили закон, який змушує УПЦ МП перейменуватися, в Конституційному суді.
Разом з тим, цей закон зобов’язує перейменуватися ще низку релігійних організацій з центрами у Росії.