Одна з
найактуальніших проблем похилого віку – втрата пам'яті. Чи можна
зберегти її надовго і як запобігти зниженню активності мозку? Про це
розповідає керівник відділу вікової фізіології та патології нервової
системи Інституту геронтології АМН України, доктор медичних наук,
професор Наталія Юріївна Бачинська.
– Наталіє Юріївно, що є найголовнішою умовою здорового старіння, відсутності проблем з пам'яттю?
– Без сумнівів, це розумові навантаження. Якщо
порівнювати статистику щодо працівників розумової і фізичної праці, то
доведено, що у людей, які працюють в інтелектуальній сфері, деменції
(зокрема, хвороба Альцгеймера) розвиваються на 2–3 роки пізніше. І в
цьому контексті працює цілий комплекс пов'язаних між собою чинників.
– Що насамперед сприяє виникненню проблем із пам'яттю?
– Однією з головних причин порушення пам'яті є
вік. Поряд з найбільш поширеними вікозалежними захворюваннями, що
впливають на функцію пам'яті, скажімо, хвороба Альцгеймера, а також
хронічні та гострі порушення мозкового кровообігу, до погіршення пам'яті
може призводити ціла низка інших патологічних станів:
· захворювання центральної нервової системи;
· метаболічні, системні захворювання (наприклад, гіпотиреоз, дефіцит вітаміну В12, гіпертонічна хвороба, тяжкі захворювання серцево-судинної і дихальної систем тощо);
· тривалий вплив, наприклад, алкоголю, наркотиків;
· інтоксикація промисловими отрутами, отруєння лікарськими засобами;
· депресія.
Але частіше мова йде про комбінований тип
порушень. Важливо враховувати генетичний чинник, загальний стан
здоров'я, гормональне тло, особливості нервової системи, рівень
виховання, характер роботи і раціон харчування.
Читайте також: Ученые выяснили, как именно мозг запоминает последовательность событий
– Якщо людина розуміє, що у неї або у когось із близьких проявляється проблема з пам'яттю, які перші кроки треба зробити?
– Проблема з пам'яттю може бути симптомом
неврологічного, ендокринного або будь-якого іншого захворювання. Тактика
лікування залежатиме від поставленого діагнозу. Тому перший крок –
звернутися до фахівця, який призначить необхідне обстеження
(неврологічний огляд, нейропсихологічні тести, МРТ або КТ, лабораторні
показники).
– Як поводитися з близькими, у яких проблеми з пам'яттю підтверджені дослідженнями, призначений курс терапії?
– Рідні або опікуни хворої людини повинні
виконувати всі рекомендації лікаря з лікування, харчування та догляду. В
жодному разі не слід змінювати звички хворої людини. Якщо раніше вона
звикла ходити в діловому одязі та носити костюм або елегантне плаття
вдома – потрібно це підтримувати.
Рідні мають розуміти, що з часом стан хворого буде
погіршуватися, тому потрібно намагатися максимально зберегти зв'язок і
відносини з ним. Хворі часто залишаються дуже приємними людьми, але при
цьому беззахисними як діти – людина стає безпорадною в побуті. І, звісно
ж, рідним і опікунам важливо пам'ятати про себе. Адже люди, які
доглядають хворих, піддаються серйозному стресу. І без відновлювальної
психологічної роботи над своїм станом, без регулярного відпочинку можуть
«вигоріти».
– Згідно з деякими останніми дослідженнями, шлюб здатен запобігти деменції.
– Це дійсно так. І підтверджується новим
дослідженням Університету штату Мічиган: у розлучених людей приблизно
удвічі вище ймовірність розвитку деменції, при цьому розлучені чоловіки
перебувають у більш несприятливому становищі, ніж жінки. Отже, деменція і сімейний стан можуть бути пов'язані.
У одному з перших досліджень такого роду професор
соціології Хуей Лю проаналізував чотири групи людей, які не перебувають у
шлюбі: розлучені; ті, хто овдовів; ті, хто ніколи не брав шлюбу,
співмешканці. Серед них розлучені мали найвищий ризик розвитку
недоумства. На думку дослідників, сімейний стан – важливий, але
недооцінений соціальний ризик або ж захисний чинник для недоумства.
– Що кажуть свіжі дослідження на цю тему в Україні та світі?
– Велику увагу сьогодні приділяють вивченню
генетичних чинників, а також розробці нових підходів до лікування
когнітивних порушень. Особливе місце займають нефармакологічні методи,
що підтримують когнітивні функції і поліпшують здатність виконувати
повсякденну діяльність. Їх також використовують з метою зменшення таких
симптомів, як депресія, апатія, порушення сну, збудження і агресія.
Мета-аналіз і систематичні огляди [2019
Alzheimer's disease facts and figures] нефармакологічних методів
лікування, протестованих у рандомізованих контрольованих дослідженнях (в
яких учасникам випадковим чином призначають або не призначають
відповідну терапію), показали, що фізична активність (аеробні вправи і
комбінація аеробних і неаеробних вправ) і когнітивна стимуляція
уповільнюють швидкість зниження когнітивних здібностей у людей з
хворобою Альцгеймера.
У ДУ «НДІ геронтології НАМН України» проводять
комплексне дослідження і лікування хворих з різним рівнем когнітивних
порушень. Розробляють і вивчають підходи до когнітивної реабілітації
пацієнтів, що дозволить оцінити індивідуальні особливості можливості
поліпшення або стабілізації когнітивного стану в залежності від стадії
захворювання, етіологічних чинників, віку хворих. Порівняльний аналіз
ефективності медикаментозного лікування і комплексного медикаментозного
лікування із застосуванням когнітивної реабілітації дасть змогу оцінити
роль кожного з цих підходів у веденні хворих з нейрокогнітивними
розладами.
КОРИСНО ДЛЯ ПАМ'ЯТІ
Рекомендації керівника відділу вікової фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології АМН України, доктора медичних наук, професора Наталії Юріївни Бачинської.
· Регулярні та тривалі піші прогулянки на свіжому повітрі.
· Повноцінний сон, не менше семи-восьми годин.
· Регулярно спілкуватися, не залишатися надовго на самоті. Для людини, як істоти соціальної, спілкування з людьми так само важливе, як і періодичні інтелектуальні вправи.
· Здорове харчування, по суті, – це середземноморська дієта. Акцент на овочі та фрукти (особливо корисні банани, цитрусові, а також горіхи) і на морську рибу, багату на жирні кислоти омега-3, вітамін В12 і фолієву кислоту.
· Тренування пам'яті: щодня вчити нові вірші (чотиривірш)/десять іншомовних слів/пісні. Останнє стимулює не тільки пам'ять, а й мовні функції.
· Регулярно розгадувати кросворди/судоку.
· Відмовитися від куріння і зловживання алкоголем.
· Уміння забувати – це така ж необхідна навичка, як і запам'ятовування. Позбавлення від небажаних спогадів і пов'язаних з ними емоцій може бути дуже важким завданням, але ця навичка розвивається.
· Позитивно впливає на діяльність мозку кава. Корисно пити її регулярно, але не зловживати: надлишок кофеїну може призвести до підвищення артеріального тиску, почастішання пульсу.
* * *
10 простих правил, які допоможуть покращити пам’ять
Через постійну зайнятість, перенасичення інформацією та допомогу смарт-гаджетів страждає наша пам’ять. Ви починаєте забувати зовсім буденні речі: купити хліба, зробити звіт чи ім’я нового друга вашої дитини. Аби бути в тонусі, пам’ять потрібно постійно тренувати як і інші м’язи вашого тіла. Наведемо прості та незвичні правила, що допоможуть «підкачати» вашу здатність запам’ятовувати та згадувати потрібні речі.
