Декларація
Ватикану від 18 грудня 2023 року щодо пасторального сенсу християнських
благословень стосується лише Латинської церкви, тобто римо-католиків.
Про це йдеться у заяві голови Української греко-католицької церкви (УГКЦ) митрополита †Святослава.
Так, вищезгадана декларація викликала численні звернення єпископів, духовенства, монашества Української греко-католицької церкви та простих українців.
У заяві відзначається що Українська Греко-Католицька Церква є однією зі Східних Католицьких Церков, тому має свою літургійну, богословську, канонічну та духовну спадщину, якої всі вірні зобов’язані дотримуватися та яку повинні плекати (ККСЦ, кан. 39–41). Значення поняття «благословення» в УГКЦ та Латинській Церкві є відмінними.
За традиціями візантійського обряду поняття «благословення» означає схвалення, дозвіл чи навіть наказ щодо певного виду вчинків, молитовно-аскетичних практик, зокрема окремих видів посту та молитви. Очевидно, що благословення з боку священнослужителя завжди має євангелізаційний і катехитичний вимір, тому в жодному разі не може суперечити вченню Католицької Церкви про сім’ю як вірний, нерозривний і плідний союз любові між чоловіком та жінкою, який Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства Подружжя. Пастирська второпність спонукає нас уникати двозначних жестів, висловлювань і понять, які б викривлювали чи спотворювали Боже слово та вчення Церкви.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УПЦ – це п’ята колона кремля на релігійному фронті
