 |
| Хома Кожин — повстанський отаман, анархіст, командир колісниць смерті в армії батька Махна |
Хома Кожин народився в 1895 році, в селі Катеринівка нині Мар'їнський район Донецька область.
Майже нічого не відомо про особисте життя одного з лідерів махновського руху, який до Української повстанської армії імені батька Махна приєднався зі своєю кулеметною командою наприкінці червня 1919 року в районі теперішнього Запоріжжя (тоді - Олександрівська), де його намагалися заарештувати більшовики. 27 червня в Кічкас прибув Червоний загін особливого призначення на чолі з
К. Медведєвим і політкомом Антоновим, щоб заарештувати Кожина, але під
час арешту були схоплені кулеметниками Кожина і розстріляні.
Лише датований 24 травня 1913 року запис зберігся в метричній книзі Успенської церкви села Богояв'янка Маріупольського повіту.
Згідно з ним, цього дня селянин села Катеринівка Хома Гордійович (Леонтійович) Кожан повінчався з селянською села Богоявленки Харитиною Митрофанівною Острягіною. І уточнення є, що обом було по 18 років. Тобто, майбутній командир бойових махновських тачанок, які цілком справедливо заведено називати колісницями смерті, народився 1895 року (був на сім років молодший за Нестора Махна). Чому в нього записано два по батькові, зрозуміти неможливо. За батьком і вітчимом, чи що?
Насправді його прізвище його було Кажан («летюча миша»). А Кожа - це прізвисько Хоми, який носив шкіряну куртку (як і на фото). За цим прізвиськом він отримав і псевдо УПА: "Кожин". Священик же, ймовірно, записував його прізвище на слух і тому помилився.
Загинув (помер від ран) Хома у серпні 1921 року - двадцяти шести років від роду. Так вважається, бо подробиць про останні дні героя-махновця немає. Тільки його фото до наших днів дійшло. Бравий козак з обручкою на пальці: таким він залишиться в пам'яті нащадків. Між іншим, цей знімок було знайдено на одному з російських Інтернет-аукціонів, який, як заявляють його господарі, продає «предмети старовини і колекціонування». Фотографію Хоми виставила на продаж якась Юлія6416 з Санкт-Петербурга. Просить за неї 15500 рублів. У перерахунку на нормальні гроші, це близько восьми тисяч гривень. Вельми чимала сума.
У негідників нічого не купуємо, але фото з аукціону відсканували і, трохи осучаснивши його, пропонуємо увазі читачів.
* * *
Біля села Перегонівка о 2 годині ночі 27 вересня 1919 року кулеметний полк Хоми чисельністю близько сотні тачанок разом з іншими частинами махновців розгромив казачу групу чисельністю 20 тис. штиків 10 тис. шабель. 18 жовтня 1920 року Кожин командував полком що складався з 600 кулеметів, поставлених на тачанки, і 500 шабель. Його полк з іншими частинами тримав учсток фронту між 13 і 14 червоними арміями проти Врангеля.
Завдяки діям кулеметників Хоми Кажана-Кожина особлива Кримська група військ махновців під командуванням Семена Каретникова на початку листопада 1920 року розгромила кавалерійський корпус генерала Івана Барбовича. А на нього, готуючись до оборони Криму, барон Петро Врангель покладав великі надії. Коли понеслися одна на одну дві кінні лавини - махновців і врангелівців, у якийсь момент кіннота повстанців відхлинула на фланги, а під гучний заклик Хоми Кожина «хлопці, роби грязь!» в бік ворога розвернулися махновські тачанки (за різними оцінками, від 150 до 200), долю корпусу було вирішено. Його кавалеристів повстанці посікли ураганним кулеметним вогнем (Хома Кожин техніку ведення бою із застосуванням бойових колісниць довів до мистецтва), і махновцям лишалося тільки зачистити поле бою.
Це була одна з найтрагічніших битв розв'язаної більшовиками в Україні війни, коли українці воювали з українцями: армія барона Врангеля наполовину складалася з вихідців з українських губерній, а сам генерал-лейтенант Іван Барбрович походив із нащадкових дворян Полтавської губернії… А що більшовики? Вони влаштували терор проти своїх недавніх союзників, а Семена Каретникова було заарештовано і розстріляно в Мелітополі. Хомі Кожину, щоправда, вдалося вирватися з Криму і дістатися до батька Махна.
* * *
Цікавий факт: на грошах, які були в ходу в махновців, повстанці, крім прізвища Нестора Івановича, писали ще тільки одне прізвище - командира бойових колісниць. Напис на купюрах був такий: «Бей буржуїв по рожі, як Хома Кожин» (див. фото в коментарях). І поруч малювалася тачанка.
Читайте також: Як Махно зважився на відкриту війну проти червоних
