Рейдж-бейтінг

Рейдж-бейтінг (від англ. rage baiting — «приманка на лють», «провокування гніву») — політтехнологічний та комунікаційний прийом, що полягає у свідомому створенні або поширенні інформаційного контенту, покликаного викликати у цільової аудиторії сильне обурення, гнів чи моральне збудження з метою максимізації охоплення, залученості та впливу на громадську думку. На відміну від звичайної провокації, рейдж-бейтінг використовує алгоритмічні особливості соціальних мереж, які однаково винагороджують як позитивні, так і негативні реакції користувачів.

У політичних технологіях рейдж-бейтінг застосовується для:

• мобілізації власного електорату через культивування почуття загрози або несправедливості;
• дискредитації політичних опонентів шляхом навмисного акцентування найбільш суперечливих або емоційно заряджених аспектів їхньої діяльності;
• зміщення суспільного порядку денного від небажаних тем до штучно створених інформаційних конфліктів;
• стимулювання вірусного поширення політичних повідомлень завдяки масовому коментуванню, репостам і медійним дискусіям.

Типовими інструментами рейдж-бейтінгу є провокаційні заголовки, вирвані з контексту цитати, навмисно поляризуючі формулювання, маніпулятивні меми, образливі узагальнення, перебільшення та демонстративне порушення суспільних табу. Їхньою метою є не переконання аудиторії за допомогою аргументів, а виклик максимальної емоційної реакції, що збільшує видимість повідомлення в інформаційному просторі.

Цифровий фашизм

Цифровий фашизм — поняття, яке використовується в політичній філософії, соціології, медіадослідженнях та дослідженнях авторитаризму для позначення форм фашистської або неофашистської політики, пропаганди, організації та контролю, що здійснюються за допомогою цифрових технологій, мережевих платформ, алгоритмів, великих масивів даних та систем цифрового нагляду.

Термін набув поширення у XXI столітті у зв'язку зі зростанням ролі соціальних мереж, онлайн-платформ, штучного інтелекту, автоматизованої пропаганди та цифрового спостереження у політичному житті. У науковій літературі цифровий фашизм розглядається як модернізована форма фашизму, що використовує новітні технологічні засоби для досягнення традиційних авторитарних цілей.

Різноманіття — лівий пропагандистський інструмент

На цьому радянському плакаті 1957 року зображено мультикультурну групу, яка досліджує пам'ятки Москви. Це відображення расової гармонії в марксистській утопії: в той час Радянський Союз намагався ідеологічно скористатися расовою дискримінацією США. Плакат розроблений для того, щоб залучити азіатів, африканців та афроамериканців до чарів комунізму.

Різноманіття - це лівий ідеологічний і пропагандистський інструмент, яким намагаються видати психічні відхилення, сексуальні збочення, девіації та патології за щось нормальне й навіть корисне для суспільства. Мета - зруйнувати культурні стандарти, традиційні норми, сім’ю, мораль і звичайний відбір за здібностями, щоб просувати свої патології під виглядом «толерантності».

Поняття «Різноманіття» (diversity) у сучасному соціально-політичному вжитку — це не нейтральна біологічна чи культурна різноманітність, а ідеологічна конструкція, яка стала частиною DEI-підходу (Diversity, Equity, Inclusion). Вона передбачає активне просування включення людей за ознаками раси, етносу, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, інвалідності тощо, часто з акцентом на «equity» (результатну рівність), а не на формальну рівність можливостей.

Під риторикою «інклюзії» нерідко відбувається підміна понять: замість обговорення компетентності, професійних якостей чи результатів діяльності увагу навмисно зміщують на ідентичність, походження або належність до певних груп. У такій логіці пріоритет отримує не здатність чи досягнення, а відповідність політичним критеріям «представництва».

Лихварство

Лихварство — надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу. Особа, яка займається лихварством називається лихварем.

За сучасним класифікатором професій ДК 003:2010, Лихварі (особи, що позичають гроші під заставу або в борг), код професії — 4214.

ЛИХВА́Р я́, рідко ЛИХВЯ́Р, а́, ч.

Той, хто позичає гроші під високі відсотки.

 

Приклади:

• Немов лихвяр, Добра доволі мавши, Йому правдивого не знаєш вжитку, Що красить образ і любов, і розум. (В. Мисик, пер. з тв. В. Шекспіра)
• Селяни-кріпаки терпіли не тільки від поміщиків, але й від лихварів, сільських багачів-мироїдів, цісарських урядовців (Іст. укр. літ., І, 1954, 128)
  Старий лихвар і не подумав образитись. Пани мають свої примхи, а йому потрібні тільки гроші (Рибак, Помилка.., 1956, 39)
• Час – найбезоглядніший лихвар у світі. (Ірина Вільде)
• Збіднілі самураї і селяни перебували в постійних боргах у купців та лихварів. (з науково-популярної літератури)
• Якраз під той час стали в одному будинку, недалеко од тієї столярні, двоє молодих лихварів, що звикли брати багато, а тратити мало. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
• Він боявся суду свого стану більше, ніж Страшного Суду, і Бог здавався йому лихварем, від якого можна відкупитись молитвами і злотими. (Г. Пагутяк)
• Перелякана шляхта, пани, орендарі, лихварі, урядники, католицькі й уніатські проповідники, взявши ноги на плечі, утікали за пограниччя, яким стали Полонне, Заслав, Корець, Гоща. (П. Загребельний)
• Я вже міркував над цим ділом, не раз міркував. Ось що я вам скажу. Що лихварі та німці позакуплювали навкруги землі, то, либонь, чи не вони і спаскуднили [спаскудили] народ? (М. Кропивницький)

Історія лихварства в Україні

Перші згадки про лихварство в Україні пов'язані з князем Мономахом, якого кияни запросили князювати після смерті Святополка. Він обмежив лихварство, вигнав жидів за межі Київського князівства зовсім. Перебуванню євреїв на Русі поклала край постанова князів на Видубецькому з'їзді «про вигнання з землі руської всіх жидів».

Із зростанням торгового та грошового обігу на українських землях в XVI — XVIII ст. поширилися кредитні операції і лихварство. Необхідність кредиту була зумовлена також відсутністю у купців вільних коштів. Оперування кредитами підвищувало дієвість торгових операцій, спрощувало розрахунки. Наймасовішими були короткострокові споживчий кредит і комерційний кредит на великі суми. В XVII ст. позики до 100 злотих становили абсолютну більшість кредитних операцій у Тернополі (71 %), Рогатині (62 %), Теребовлі (59 %).

Лихварство стало потворним явищем капіталістичного розвитку Західної України XIX ст. Не вміючи господарювати, значна частина землевласників потрапила в боргову залежність до лихварів. Ще частіше їхніми боржниками ставали селяни.

Лихварство було поширене серед представників різних верств населення. Найбільше ним займалися вірменські та єврейські купці, які часто спеціалізувалися в цій галузі. Інколи в ролі кредитних контор виступали католицькі костели й монастирі, православні братства.   

Газлайтинг

Газлайтинг (англ. gaslighting) — форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам'ять та розсудливість.

Поняття «газлайтинг» походить від назви п'єси «Газове світло» 1938 року та її екранізацій, де змодельована стійка психологічна маніпуляція, що застосовується головним героєм стосовно своєї жертви. Сюжет: чоловік постійно ховає від своєї дружини речі та переставляє їх з метою створення відчуття втрати пам'яті та розуму. За фільмом усе це він робив заради спадщини.

Газлайтинг - це найнебезпечніша і деструктивніша форма маніпуляції. Газлайтерів стає дедалі більше — така тенденція пов'язана зі зростанням соціальних мереж та незадоволеності життям, бажанням домінувати, впливати та встановлювати свою владу над оточуючими. Маніпулятор змушує свою жертву перебувати у тривозі та бути невпевненою у собі, постійно сумніватися у своїх рішеннях, своїй адекватності.

Клиповое мышление

"Эволюция мышления", то, что сейчас принято называть гиперактивностью и расстройством внимания, на самом деле новая форма восприятия действительности, которая в недалеком будущем станет доминирующей. Пошівка разбиралпсь, как человеческая психика адаптируется к условиям постоянных информационных перегрузок

"Если хотите, чтобы незнакомые люди внимательно вас слушали, сократите свое сообщение до двух с половиной минут". Этот совет Криса Хьюза, озвученный в нескольких его публичных выступлениях, в наше время считается универсальным рецептом успешной агитации. Один из основателей Facebook в 2007 году ушел из компании, чтобы возглавить социально-информационное направление в предвыборном штабе Барака Обамы. Предыдущий президент США продержался два срока, и в обеих победных кампаниях за агитацию отвечал Хьюз, так что в эффективности его методов сомнений нет. 

Если верить результатам исследований, недавно опубликованным в журнале Psychology today, за годы, прошедшие после последней электоральной победы Обамы, коммуникативное значение коротких сообщений возросло. Информационный поток, изливающийся на современного человека, становится более интенсивным, так что времени на каждую тему в отдельности остается все меньше.

Синдром Ленина

Синдром Ленина - разрушительное поведение и агрессия со стороны ребенка по отношению к игрушкам. Если не считать случайных поломок, то во всех ситуациях, когда желание сломать, испортить, разрушить связано с гневом, завистью или эгоизмом, в его основе лежат неуверенность в себе и вражда к людям.

В детстве Володя Ульянов (Ленин) не столько играл игрушками, сколько ломал их. Его старшая сестра Анна Ульянова-Елизарова рассказывала:

Рефлексия и рефлексирование

Рефлексия - это умение субъекта выделять, анализировать и соотносить с предметной ситуацией собственные действия.

Именно рефлексия отличает людей от других живых организмов. Этот феномен заключается в способности человека знать о себе, своих чувствах и переживаниях.

В ее основе лежит понимание «Я есть». Развитие вашей личности зависит от того, насколько вы знакомы со своим внутренним миром. Самопознание происходит через самонаблюдение.

Рефлексия — то, что отличает человека от зверей, благодаря ей человек может не просто знать нечто, но ещё и знать о своём знании.