Рейдж-бейтінг (від англ. rage baiting — «приманка на лють», «провокування гніву») — політтехнологічний та комунікаційний прийом, що полягає у свідомому створенні або поширенні інформаційного контенту, покликаного викликати у цільової аудиторії сильне обурення, гнів чи моральне збудження з метою максимізації охоплення, залученості та впливу на громадську думку. На відміну від звичайної провокації, рейдж-бейтінг використовує алгоритмічні особливості соціальних мереж, які однаково винагороджують як позитивні, так і негативні реакції користувачів.
У політичних технологіях рейдж-бейтінг застосовується для:
- мобілізації власного електорату через культивування почуття загрози або несправедливості;
- дискредитації політичних опонентів шляхом навмисного акцентування найбільш суперечливих або емоційно заряджених аспектів їхньої діяльності;
- зміщення суспільного порядку денного від небажаних тем до штучно створених інформаційних конфліктів;
- стимулювання вірусного поширення політичних повідомлень завдяки масовому коментуванню, репостам і медійним дискусіям.
Типовими інструментами рейдж-бейтінгу є провокаційні заголовки, вирвані з контексту цитати, навмисно поляризуючі формулювання, маніпулятивні меми, образливі узагальнення, перебільшення та демонстративне порушення суспільних табу. Їхньою метою є не переконання аудиторії за допомогою аргументів, а виклик максимальної емоційної реакції, що збільшує видимість повідомлення в інформаційному просторі.
