Степана Бандеру варто цінити хоча б за те, що його панічно бояться наші вороги

 

Сьогодні все прогресивне людство святкує день народження Степана Бандери — українського політичного діяча, одного із чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття.

Степана Бандеру варто цінити хоча б за те, що його панічно бояться наші вороги навіть через багато років після його смерті.

Чому вони його бояться? Тому що однією з ключових ідей, яку він відстоював, є необхідність деколонізації людожерської радянської імперії та звільнення поневолених нею народів.

Цю ідею досі бояться вголос вимовляти і наші вороги, і світові, прости господи, лідери, і хорошіє узкіє, і українська влада, вата, соросята та ждуни.

У своїх працях Бандера послідовно наголошував: ідея без масової віри й активного чину не стає реальною силою, а саме організовані маси роблять її дієвою.

Степану Бандері – 116: цитати, які досі є актуальними

Першого січня 2025 року відзначається 116 річниця від дня народження лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Бандери.

Степан Бандера та автор «Декалогу ОУН», член Проводу ОУН Степан Ленкавський

У новорічну ніч, яка є Днем народження Степана Бандери, російські окупанти обстрілюють українців ракетами. Вони знищують людей, руйнують міста і будинки. Їхня політика абсолютно нічим не відрізняється від політики Радянського союзу, проти якої боровся Степан Бандера. У його творах, які сьогодні у книгарнях доступні кожному, знаходимо багато пророчих слів, які актуальні у нинішній російсько-українській війні, які дають не лише діагноз російським окупантам, а й сьогодні надихають українців на завершення національно-визвольної боротьби.

***
"Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною".

Коли б, наприклад, Україна державне відірвалась від російської імперії, а Казахстан чи нації Кавказу залишились в складі цієї імперії, то це було б рівнозначним з тим, що суверенність української нації і держави перебуває у величезній небезпеці від московського імперіялізму. Тому стан, коли Україна стала б вільною, а якась інша поневолена Москвою нація, залишилась в складі поневолених імперією, треба було б уважати за неосягнення Україною цілей українського націоналізму, а лиш етапом до того, станом часового перепочинку в боротьбі, павзою.

Усвідомлення цього політичною думкою українського націоналізму і прийняття ним політичного постуляту про те, що без розгрому московської імперії і розподілу її на національні держави всіх без вийнятку поневолених імперією народів, не може бути осягнене визволення України, є одним з основних постулятів української національно-визвольної політики."

«Фронт поневолених націй»

В ім’я яких ідей трактували вони більшовиків, уже по війні, як своїх союзників і замикали очі на те, що мають справу з найгіршою тиранією, з народовбивцями і їх системою найбільших злочинств проти Бога, над людиною, над народами, над всякою свободою і цінностями?...

«Третя світова війна і визвольна боротьба»

Та в нашому положенні і на сучасному етапі національно-революційного змагання правлять розвиткові закони безупинного, довгочасного революційного процесу, затяжної боротьби, яка ведеться передусім за душу народу. Ціла система московсько-большевицького поневолення України спрямована на знищення душі української, духової самобутности й самостійности українського народу.

***
Мусимо провадити нашу головну боротьбу. Ідеться про захист найвищих загальнолюдських цінностей – віри в Бога, волі, гідности, права й вільного розвитку народу й людини. Адже ж ціле визвольне змагання ведеться якраз задля того, щоб у власній, незалежній державі найповніше, якнайкраще забезпечити, розвинути й піднести ці всі цінності.

«За правильне розуміння визвольно-революційного процесу»

Степан Бандера. Фронт поневолених націй

Одним із найбільших осягів революційної політики українського націоналізму в останньому десятиріччі є чинна реалізація ідей спільного національно-визвольного фронту всіх поневолених російською імперією народів. Ідея суверенности нації у власній державі, на яку спирається український націоналізм, є універсальною світовою, вселюдською ідеєю. Але, як і кожна ідея, вона має реальне значення тоді, коли вона свідомою волею і чинами застосовується в практичне життя.

Універсальність ідеї націоналізму для всіх націй цілого світу в історії новітнього українського націоналізму й української політичної думки не є новою. Вже геніяльний Шевченко в своїх творах її виразно сформулював відносно до всього світу і кожної нації, але реальній національно-визвольній політиці і боротьбі ця універсальність ідеї націоналізму не находила свого втілення. Більше того, в 1917 році в практичній політиці тодішнього національного проводу, універсальність ідеї націоналізму була поставлена на службу антинаціоналізмові. Органічна єдність ідеї і чинів усіх поневолених Москвою націй було використано для того, щоб з ініціятиви Центральної Ради скликати в Києві з’їзд представників поневолених народів для обміркування й узгіднення політичних дій поневолених Москвою народів для врятування цілости «демократичної» Росії. Таке політичне спотворення самої ідеї націоналізму, Ідеї державно-політичного унезалежнення поневолених націй, розуміється, не могло не тільки сприяти створенню єдиного фронту поневолених народів для боротьби за своє право на існування, але й вбивало саму ідею українського націоналізму.

Чому вони і досі так бояться Бандери?

Нині 115 річниця з Дня народження Степана Бандери.

А цьогоріч, ще й 65 річниця як він був убитий у результаті замаху організованого совєцькими окупантами.

Чому ж Степан Бандера і досі залишається головною мішенню ненависті наших ворогів?

Чому і досі його імя з ненавистю і страхом звучить з їх вуст?

На підсумковій прес-конференції з пекла з українських персон чортик з кремля згадав лише імʼя Степана Бандери.

Чого вони так бояться?

Адже давно його вбили.

Всі окупанти присуджували його до смертного вироку, а він «живий».

Плекає нових бандерівців. 

Інстинктивно став провідником для всіх вільних українців.

Чи лише за його бездоганно біблійну біографію?

Чи тому, що попри всі спроби вбити - він живе. Живе його справа.

Чи тому, що навчив українців ніколи не прогинатися на шляху до перемоги?

Усіх братів Степана Бандери убили

У сім’ї Бандер було семеро дітей. Четверо братів: Степан, Олександр, Василь, Богдан, та троє сестер: Марта-Марія, Володимира та Оксана. Усі вони стали діячами націоналістичного руху і за це отримали покарання – хлопців убили, а дівчат заслали в радянські табори.

Замордовані у німецькому концтаборі

Олександр Бандера вчився у Стрийській гімназії та Львівській політехніці. Потім за завданням ОУН вступив до Римської вищої школи, отримав учений ступінь доктора політично-економічних наук. 

Олександр БАНДЕРА

З початком німецької окупації Олександр повернувся до Львова. Тут його німці майже одразу заарештували і відправили у Краківську тюрму, а 22 липня 1942-го етапували до концтабору в Аушвіц (польською Освєнцім). Там брата Степана Бандери закатували поляки. Про це залишив спогади колишній ув’язнений Борис Вітошинський: «Так звані «політичні в’язні» наказали скинути черевики та ногами місити цемент з вапном... Під час того, як він виконував цю роботу, його били… Чорний від побоїв, скривавлений, з піною на спалених устах, він просив дозволити напитися води з бочки. Посіпаки схопили його тоді за ноги і кинули в ту бочку. Майже неживого витягнули по хвилині. Ніхто з нас не міг йому ніяк помогти... Наступного дня Олександр Бандера не вийшов на роботу». Він помер за кілька днів у віці 31 року, тіло спалили в крематорії. Треба сказати, що своєю смертю він врятував тисячі українців. Його вдова, італійка Марія Доміні, доводилася родичкою зятю самого Беніто Муссоліні. Довідавшись про мученицьку смерть чоловіка, добилася, аби італійський уряд надіслав запит у Берлін. Там змусили адміністрацію концтабору розмістити українців окремо від поляків.

Степан Бандера. Війна розставила всі крапки над «і»

Стільки років минуло після смерті Бандери, а вороги все одно бояться навіть його імені



Кстати, о Бандере.

Путин и компания сделали для популярности Провідника и его идей больше, чем его апологеты за все время со дня его убийства агентом КГБ.

Само убийство сделало Бандеру знаменем, а нынешняя война доказала, что все, что он говорил о Московии, большевиках и их политике имело под собой веские основания.

Он не был самым сильным, самым крутым и совершил много ошибок, но его непримиримая позиция в борьбе за независимость Украины заслуживает уважения.

И все попытки сделать из него посмешище, монстра или пугало стали ничтожными, даже для зашоренного российской пропагандой населения, после первого же залпа русских ракет.