Набув чинності закон, що посилює відповідальність за порушення правил утримання собак і котів

В магазин з чотириногим другом заборонено: що каже закон

Ще влітку Верховною радою був ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу». Він набув чинності 8 серпня 2021 року. Закон запровадив низку обмежень у поводженні з тваринами в Україні, зокрема, забороняє залишати собак без нагляду біля магазину.

Закон почав діяти у листопаді 2021 року.

Статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил утримання собак і котів передбачена адміністративна відповідальність.

"Утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) -
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин".

Закон "Про захист тварин від жорстокого поводження" забороняє залишати домашню тварину прив'язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо).

Як оскаржити наказ про відсторонення від роботи? Інструкція для невакцинованих

Міністерство охорони здоров’я затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням. В своєму Наказі відомство посилається на статтю 10 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, статтю 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, пункт 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267. Однак, чи настільки все законно, як здається на перший погляд?!

Згідно вищевказаного Наказу, обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
4. Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
5. Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

До 2025 року українцям доведеться прив’язати сім-карти до паспортних даних, - закон

1 січня 2022 року набули чинності зміни до закону про електронні комунікації.

Відповідно до документа, українці мають реєструвати сім-карти, привʼязуючи їх до паспортних даних, інформує Поштівка.

Норми закону передбачають перехідний період до 1 січня 2025 року. За цей час абоненти, які користувалися послугами оператора, зможуть ідентифікувати себе.

Після цього періоду постачальники електронних комунікаційних послуг призупиняють роботу з клієнтами, які не пройшли ідентифікацію.

Проте порядок, який визначатиме процедуру ідентифікації вже існуючих абонентів, ще не затверджений.

Поліція при перевірках у пасажирів сертифікатів про вакцинацію порушуватиме Конституцію, – експерт

Основний закон гарантує свободу переміщення громадян. Окремі обмеження прав і свобод громадян можуть встановлюватися із зазначенням строку дії цих обмежень тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану. 

Експерт з конституційного права Центру політичних реформ Олександр Марусяк заявив, що рейди поліції в громадському транспорті для перевірки COVID-сертифікатів про вакцинацію або дійсних негативних тестів є незаконними, а при спробі висадити невакцинованого пасажира з транспорту поліцейські будуть порушувати Конституцію України, а конкретно – статтю 33, яка гарантує громадянам України свободу переміщення, пише Поштівка і надає Пам’ятку для спілкування з поліцією щодо COVID-сертифікату про вакцинацію.

Соратник Тимошенко «розсекретив» основну мету закону про олігархів

Закон про олігархів зведеться до розправи над незалежними телеканалами, – Кучеренко

Основне застосування так званого антиконституційного закону про олігархів буде розправа над незалежними медіа.

Таку думку висловив народний депутат («Батьківщина») Олексій Кучеренко.

Тут бажання, суб’єктивний спосіб через Раду Національної безпеки, яка немає на це повноважень, до речі, конституційники, закони. Але через неї визнавати – «ти олігарх» або «ти ще не олігарх, але якщо не віддаєш телеканал, то може станеш олігархом, а якщо віддаєш, то не станеш олігархом...», – заявив Кучеренко в ефірі телеканалу «Україна24».

Министру юстиции Малюське не нравится идея введения понятия "иностранных агентов" в Украине

 Об этом он рассказал в комментарии каналу "Дом" 11 сентября.

Малюська: Мне не нравится идея "иностранных агентов".

 "Мне не нравится идея "иностранных агентов". Должно быть общее, понятное регулирование бизнес-деятельности, медиа. Это регулирование должно быть прозрачным. Потому что идея "иностранных агентов" была просто извращена Россией на своей территории. Это превратилось в банальное преследование оппозиции, где любая организация, которая не удовлетворяет Кремль, объявляется иностранным агентом и преследуется", – сказал министр.

Он назвал такую идею не очень хорошей для Украины, так как страна находится в других условиях.

В Угорщині ухвалили закон про заборону пропаганди ЛГБТ

Парламент Угорщини ухвалив закон, який обмежує доступ молоді до інформації про гомосексуальність та трансгендерних людей.

За ухвалення закону в парламенті зі 199 місцями, який контролює владна в країні консервативна антиліберальна партія «Фідес» прем’єра Віктора Орбана, проголосували 157 депутатів – від цієї партії і її коаліційної союзниці Християнсько-демократичної народної партії, а також від опозиційної консервативної партії «Йоббік». Проти був один незалежний депутат. Представники ліберальних та лівих партій бойкотували голосування, пише Поштівка.

Законодавство спрямоване насамперед на боротьбу з педофілією, але також включає поправки, які забороняють представляти будь-яку сексуальну орієнтацію, крім інформації про гетеросексуальну приналежність та зміну статі, у шкільних програмах сексуального виховання, а також у книжках, фільмах та рекламі, доступної для неповнолітніх.

Основания для принудительного отчуждения участка земли в Украине

Земельный участок, который находится в частной собственности граждан либо юридических лиц, в отдельных случаях может быть принудительно отчужден в пользу государства. Однако...

Принудительное отчуждение земельного участка допускается по мотивам общественной необходимости

Земельный участок, который находится в частной собственности граждан либо юридических лиц, в отдельных случаях может быть принудительно отчужден в пользу государства. Однако такое отчуждение может быть применено только как исключение с соблюдением определенной процедуры.

Порошенко здав Донбас без бою ще 6 років тому - Тимошенко

Попереднього президента вже немає на посаді, а його ганебна справа живе ...

Сьогодні ми знову проголосували проти закону про особливий статус Донбасу. Так само, як і в усі попередні роки.

 

Наша фракція «Батьківщина» принципово жодного разу не підтримувала цей закон, дію якого продовжують з року в рік – уже вчетверте. Ми ніколи не голосували, бо цей закон є створенням держави у державі. Це навіть не федералізація. Це гірше. Це слабодуха згода віддати нашу територію назавжди під прикриттям так званого «мирного процесу».

Мовний омбудсман закликає скасувати рішення про «регіональні мови»

Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь після виборів вимагає від деяких місцевих рад скасувати рішення про функціонування так званих «регіональних мов».

Про це йдеться у його повідомленні на сторінці у Facebook.

За його словами, попри скасування закону про основи державної мовної політики, «регіональні мови» фактично діють в окремих громадах Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської та Чернівецької областей.

Отмена большевиками частной собственности на недвижимость

В общественном сознании понятие экспроприации связано с процессом изъятия советской властью собственности буржуазии. Понятие, взятое на вооружение большевиками, было результатом эволюции из области юридической терминологии в область политики. Кстати, большевики пользовались этим понятием еще до Октябрьского переворота: проводимые ими для финансирования своей подпольной деятельности экспроприации, т.е. «принудительные изъятия собственности», сокращённо именовались эксами и являлись банальными ограблениями частных лиц и госучреждений.

Апофеозом политики «экспроприации» стал Декрет ВЦИК Р.С.Ф.С.Р. от 20 августа 1918 года «Об отмене права частной собственности на недвижимости в городах». На основе этих «актов» - «лягушачьих бумажек Совдепов»[1] - «Советы рабочих, крестьянских и солдатских депутатов» «изымали» из частного владения крупные дома и строения и передавали их в «ведение» «Советов». То, что сие было ничем иным как грабежом, большевиков особенно не волновало - они прикрывались «революционной целесообразностью». С другой стороны, действовала ссылка на то что «домовладения и другое недвижимое имущество, нажитое своим трудом, экспроприации не подлежали».

Зміна істотних умов праці: ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

Трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються нормами Кодексу законів про працю України та галузевими нормативно-правовими актами, в залежності від специфіки виконуваної роботи.З огляду на ситуацію, яка створилась в нашій державі після початку збройного конфлікту на сході України, ми маємо виключну ситуацію за участю не тільки внутрішньо-переміщених осіб, а ще й переміщених закладів, установ, підприємств і т.п.    Нині існує тенденція реінтеграції закладів на територію Луганської та Донецької областей – це досить складний процес і потребує детальної уваги керівників установ, щодо недопущення порушення  конституційних та трудових прав громадян.        На цьому прикладі будуть надані практичні поради працівникам установ та закладів, які здійснюють переміщення в інші населені пункти.        Відповідно до ч. 1 ст.32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

Юлія Тимошенко закликала президента накласти вето на законопроект щодо розпродажу держвласності (відео)

Ухвалений парламентською більшістю законопроект 1054-1, що дозволить продати стратегічну державну власність країни, суперечить інтересам народу та має бути заветований.

Про це Юлія Тимошенко заявила в ефірі телеканалу NewsOne, повідомляє ba.org.ua.

Як пояснила лідер «Батьківщини», в Україні завжди існував перелік об'єктів стратегічної держвласності, яку продавати було заборонено.

«Це об'єкти ядерної енергетики, військово-промислового комплексу, всі наші заводи, які виробляють озброєння, об'єкти науки, газопроводи, трубопроводи. Це був перелік недоторканних для корупціонерів підприємств. Це червона лінія, за яку переступати неможна», - пояснила політик.

Рада скасувала перелік заборонених до приватизації об'єктів

Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

За відповідний законопроєкт №1054-1 “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, проголосували у другому читанні та в цілому 250 народних депутатів, повідомляє кореспондент Поштівки.

Кучеренко: Немає підстав для звільнення Кличка

Кучеренко не бачить формальних підстав для звільнення Кличка

Колишній народний депутат Верховної Ради України III, V і VI скликань Олексій Кучеренко вважає, що Кабінет міністрів повинен був юридично обґрунтувати рішення про усунення з посади голови Київської Міськадміністрації Віталія Кличка.

Нардеп опублікував цю інформацію на своїй сторінці у Facebook.

«На моє переконання - Кабмін має право дати згоду на звільнення на базі якихось «підстав». Наприклад, порушення законів, посадових інструкцій, фінансової дисципліни, неефективне використання бюджетних коштів, зловживання, злочину і ін. Підстава - «хтось Вадим Столар, який управляє Кличком і Києвом», звичайно, штука серйозна, але тут же тягне ряд питань: Хто це?! Як він керував Кличком - бив, чи що?! Або погрожував?! Як він керував Києвом - за допомогою депутатів, поставлених ручних чиновників, президента Порошенка або іншим чином?!», - повідомив екс-міністр ЖКГ.

Олексій Кучеренко зазначає, буде готувати запит прем'єр-міністру і вимагати пояснення причин звільнення Кличка. За законом Кабінет міністрів України міг дати згоду на зняття з посади у разі порушення закону, посадових інструкцій або фінансової дисципліни мером Києва. Однак, за главою Київської Міськадміністрації порушень не було зафіксовано.

Нагадаємо, в Україні неодноразово виникали випадки таких звільнень, їх «жертви» отримували компенсацію через суд.

”Поліцейські тут безсилі”: в яких випадках водії зобов’язані показувати посвідчення

Верховний суд ухвалив рішення на користь українських водіїв, постановивши, що поліцейський на дорозі не може вимагати у водія посвідчення, якщо у нього немає видимих доказів про правопорушення.

Причиною для розборок стала ситуація між поліцейським і водієм, який відмовився надавати права, мотивуючи це тим, що нічого не порушував. У відповідь на такі дії поліцейський виписав штраф за відсутність документів на суму 425 гривень. Однак Верховний суд цей штраф відхилив і зазначив, що патрульний ніяк не задокументував і не довів факт порушення водієм правил дорожнього руху. Тому вимога показати посвідчення є неправомірною.

16 липня в Україні набув чинності мовний закон

При цьому деякі норми закону набудуть чинності з відстрочкою

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" ("мовний закон") набув чинності у вівторок, 16 липня, через два місяці після опублікування. Відповідна норма прописана в тексті документа.

Відзначимо, відповідно до перехідних положень, "мовний закон" набуває чинності через два місяці після опублікування, яке відбулося 16 травня 2019 року. Однак деякі норми набудуть чинності з відстрочкою.

Закон о ЖКХ: зачем людей загоняют в ОСМД и как это скажется на тарифах

Некоторые пункты нового закона являются смешными и заранее невыполнимыми, а в целом закон в настоящий момент носит скорее декларативный характер.

1 мая 2019 года после двухлетней подготовки и внесения правок наконец-то вступил в действие закон О жилищно-коммунальных услугах. Власти на протяжении длительного времени всячески расхваливали этот документ, уверяя общественность в том, что он является весьма революционным.

Так вице-премьер-министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко считает, что этот документ запускает рынок жилищно-коммунальных услуг, устанавливает четкие правила взаимоотношений между потребителями и поставщиками услуг. Это, по мнению высокого чиновника, дает потребителям механизм защиты своих прав.